Мрія рятує світ
Чому ми, Антонівці, рятуємо світ, але не приймаємо участь в порятунку своєї країни?
Котрий день читаю про Антонівські «Руслани» та «Мрію» які рятують світ, приймаючи участь в доставці засобів захисту, обладнання, тестів та іншого обладнання в різні країни світу. Читаю слова подяки які висловлюють Україні та фахівцям Антона очільники ЄС, НАТО, глави Урядів та Держав різних країн, за той неоціненний вклад які вони вносять у боротьбу з епідемією коронавірусу.
Щиро пишаючись фахівцями Антонова, що дійсно, без пафосу, рятують світ вже не перший день задаю собі питання. Чому? Чому ми, Антонівці, рятуємо світ, але не приймаємо участь в порятунку своєї країни? І не можу відповісти на це, чи ці питання.
Ні одного рейсу наші красені, як їх називають, не виконали в інтересах власної держави і як я розумію і не планують виконувати, в той час як ми звідусіль чуємо, читаємо, пересвідчуємось, що в країні брак медичного обладнання, засобів захисту та гігієни. В країні масове зараження медиків, думаю з зазначених причин. То, знов таки, чому?
- Можливо це тому що перевезення на Антонівських літаках економічно не вигідне, як нещодавно я читав одного експерта. Не знаю, я не є фахівцем з авіаперевезень. Може хтось розтлумачить. Але невже один рейс «Руслана» буде коштувати дорожче ніж п’ять рейсів В737 від авіакомпанії Sky Up, яка можна так сказати осідлала лінію Китай – Київ. Чи може сім рейсів на В737 замінять одну «Мрію»? Чи може три рейси на В767 замінять один «Руслан»? Я ту, маю на увазі об’єми перевезень, а не вагу вантажу.
- Можливо це тому, що таким чином Держава рятує економіку галузі авіаперевезень. І Держава вже визначилась з пріоритетами та усвідомила, що Антонову кошти не потрібні, що краще надати допомогу приватній авіакомпанії Sky Up, а не державному підприємству Антонов з його десяти тисячним колективом. Зрозуміло. Тоді чому МЗС, МІУ забезпечило, на державному рівні, фактично пріоритет на перевезення за державний кошт компанії Sky Up, а не іншим перевізникам також?
- Можливо в щільному графіку польотів Авіаліній Антонова немає ні одного віконця? Розуміючи, що сьогодні весь флот Авіаліній Антонова поставлений під контракт з NSPA за програмою SALIS бачу, що є час на інші комерційні рейси.
- То може до Антонова ніхто не звертався за перевезеннями для рідної країни? А якщо звертались, то знов таки чому. Можливо ні сам Антонов ні Укроборонпром не пропонував Уряду спроможність Антонова в найкоротші терміни забезпечити доставку такого необхідного країні обладнання та засобів захисту.
- Можливо так потрібно, з точки зору міжнародного PRу. Ну привезуть Руслани та/чи «Мрія» потрібний Державі вантаж до України. То й що? Привезли та й привезли. Ні тобі подяк, ні тобі безкоштовної світової реклами продукції Антонова. Хоча що рекламувати? В світі, чомусь Авіалінії Антонова дистанціюються від самого Антонова і його сьогоденної продукції. Можливо в найближчий час треба очікувати візиту Президента країни до Антонова на виголошення урочистих промов? Хоча було б доцільно, спочатку до України пару рейсів виконати, а вже потім промови.
- Можливо на рейс «Руслана» чи «Мрії» не хватає вантажу? От на два 737 чи один 767 вантаж є, а на Ан124 немає. Буває ж таке, що накопичувати вантаж ніде, а той шо намагаються накопичувати, перехоплюють інші покупці за інші більш вигідні кошти. Попит дуже великий. То й літають маленькими літачками завантажуючи та перевозячи, так би мовити з колес.
Спостерігаючи очами пересічного громадянина, на якого валиться об’єм інформації, щодо запитів на перевезення вантажів з Китаю, вражає скільки різних брокерських та посередницьких компаній надсилають до різних авіакомпаній з пасажирськими літаками запити на перевезення вантажів. Так сьогодні, закупівлю та перевезення засобів захисту, гігієни, тестів, обладнання здійснюють олігархи, меценати, фонди, волонтери, міжнародні організації що допомагають Україні. Всі вони вільні в своєму виборі перевізника. Але коли брокер звертається за перевезеннями в інтересах держави та ще й заявляє потребу в перевезенні від 10 до 20 рейсів, заявляючи, що діє за дорученням Уряду, то щось тут не так.
На останок хочу зазначити, що в мене нема жодних упереджень щодо Sky Up, чи інших приватних авіакомпаній. Але, як кажуть, місце сидіння визначає образ мислення, тому коли держава не користується можливостями власного підприємства і його літаками, від яких в захваті весь світ. В мене знов виникає питання. Чи у нас з Політикою власності щось не так, чи високопосадовці якось по іншому міркують?
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 155
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 79
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 78
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 24623
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 5852
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 4899
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4494
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 4492