Національна система кваліфікацій. Від базових понять до конкретного результату

Сьогодні йде боротьба за кваліфікованих працівників. І ми – як країна, маємо цю боротьбу виграти через інструменти розвитку людського капіталу та розбудову Національної системи кваліфікацій.

Минув той час, коли людина працює 30 років на одній роботі, й не важливо, що її знання і вміння не відповідають сучасним вимогам ринку праці. 

Бізнес має чіткі вимоги до вмінь, знань і компетентностей. Працівники перестали бути «кадрами», це людський капітал, який може приносити прибуток на рівні з нафтою і газом. 

Для цього потрібна сучасна Національна система кваліфікацій, яка забезпечує зв’язок бізнесу, освіти, держави, профспілок. Таку систему будує Національне агентство кваліфікацій (НАК). І попри війну, систему кваліфікацій вдалося вивести на чіткий результат. 

Бізнес без зайвої бюрократії розробляє професійні стандарти і прописує конкретні вміння і навички до працівника, і ці вимоги впроваджуються в основу навчальних програм. 

На початок року в Україні вже розроблено і затверджено 244 професійні стандарти. У 2018 році їх було всього 2!!! У 2020 році – 124 професійних стандартів. Минулого року, під час війни – 63 нових профстандарти. 

Національне агентство кваліфікацій є головним драйвером переходу України на профстандарти.

Ніхто краще від роботодавців не знає і не розуміє, з якими знаннями і компетентностями потрібен працівник. Завдання освітніх закладів – навчити студента тим вимогам, що прописані в професійному стандарті. В іншому випадку ми чутимемо і далі від роботодавців «забудьте те, що вас вчили в закладі освіти. Ми вас навчимо тому, що потрібно вміти і знати». 

Розробляти професійний стандарт дорого, але втрати від некваліфікованих працівників у рази вищі. У процесі розробки зараз 171 професійний стандарт, саме стільки НАК зареєструвало заявок на розроблення ПС. 

Військові навіть почали розробляти професійні стандарти! Національна гвардія України розробила 8 проєктів профстандартів, які зараз проходять публічне громадське обговорення. «Бойовий медик», «Механік-водій бронетранспортера», «Навідник бронетранспортера», «Снайпер» та інші. 

В Україні почали визнавати самоосвіту (інформальне і неформальне навчання).  Це вже не просто норма в законі, а реальна можливість завітати в кваліфікаційний центр, пройти практичне і теоретичне оцінювання своїх умінь, знань і підтвердити свою професійну кваліфікацію без необхідності навчання в закладі освіти. І вже з цим документом офіційно працевлаштуватися. 

На сьогодні в Україні можна підтвердити кваліфікацію за такими профкваліфікаціями як: кухар, кондитер, практичний психолог, електрогазозварник, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, слюсар – ремонтник, машиніст крана, токар та низку інших професійних кваліфікацій, які можна знайти на сайті Національного агентства кваліфікацій. 

517 осіб вже скористались послугами кваліфікаційних центрів, підтвердили свою професійну кваліфікацію і отримали сертифікати, які визнаються державою і які є підставою для працевлаштування.  

Хто створює ці кваліфікаційні центри – бізнес, заклади освіти, асоціації. В Кривому розі, Запоріжжі, Києві, Рівному. 

6 кваліфікаційних центрів акредитовані Національним агентством кваліфікацій  і 10 зареєстровано відповідно до постанови КМУ № 314, які після завершення війни в тримісячний термін мають пройти процедуру акредитації, але зараз працюють відповідно до поданих декларацій. 

Вимагати зараз від прифронтового бізнесу повної процедури акредитації – щонайменше недоречно. Дякуємо, що працюють у тих складних умовах. 

Більше того, процедура акредитації платна, тобто створення кваліфікаційних центрів є чітко продуманим кроком, який виходить з потреб ринку праці у кваліфікованих працівниках. Це гарна відповідь тим чиновникам, котрі говорили, що в Україні не треба визнавати самоосвіту, а квіліфцентри не затребувані ринком.  

Кваліфікаційні центри не можуть працювати без експертів з акредитації.

Нам потрібні справжні профі, які є відмінними фахівцями у своїй галузі. Ми шукаємо експертів у сфері будівництві, залізниці, енергетичній сфері, ремонту і будівництві техніки, соціальної та багатьох інших сфер і галузей економіки. 

На сьогодні Національне агентство кваліфікацій відібрало і винесло до Реєстру кваліфікацій 169 експертів, які вже готові до проведення акредитаційних експертиз. Ми вважаємо їх нашими супергероями, без яких неможлива розбудова сучасної та динамічної системи кваліфікацій.

«Кваліфікаційний безвіз» – це коли ти маєш український диплом, сертифікат і маєш можливість працевлаштуватися в країні ЄС без необхідності перенавчання чи підтвердження своєї кваліфікації. Сьогодні ви працюєте електриком, зварювальником, бухгалтером в українській компанії, а завтра можете в польській чи німецькій. 

Надважливе питання – інтеграція Національної системи кваліфікацій до європейського кваліфікаційного простору. Завданням повноцінної інтеграції України в Європейський Союз є входження в спільний загальноєвропейський економічний та освітній простір, забезпечення вимог європейських стандартів щодо якості та взаємного визнання кваліфікацій. 

Україна є першою країною, котра не входить до складу ЄС, але в рамках співпраці з Європейським фондом освіти та Європейською комісією проведено порівняльний аналіз ЄРК та НРК України. Офіційний Звіт за результатами порівняння буде оприлюднено протягом 2-3 тижнів. Драйверами цього процесу є Національне агентство кваліфікацій і Міністерство освіти і науки України. 

За час діяльності Національну систему кваліфікацій вдалося вивести на рівень якісних показників.   

Зараз є політична воля на проведення швидких змін у Національній системі кваліфікацій і цю можливість треба використати задля розбудови системи та її інтеграції до європейського середовища. 

Сьогодні йде боротьба за кваліфікованих працівників. І ми – як країна, маємо цю боротьбу виграти через інструменти розвитку людського капіталу та розбудову Національної системи кваліфікацій.