Національна система кваліфікацій. Від базових понять до конкретного результату
Сьогодні йде боротьба за кваліфікованих працівників. І ми – як країна, маємо цю боротьбу виграти через інструменти розвитку людського капіталу та розбудову Національної системи кваліфікацій.
Минув той час, коли людина працює 30 років на одній роботі, й не важливо, що її знання і вміння не відповідають сучасним вимогам ринку праці.
Бізнес має чіткі вимоги до вмінь, знань і компетентностей. Працівники перестали бути «кадрами», це людський капітал, який може приносити прибуток на рівні з нафтою і газом.
Для цього потрібна сучасна Національна система кваліфікацій, яка забезпечує зв’язок бізнесу, освіти, держави, профспілок. Таку систему будує Національне агентство кваліфікацій (НАК). І попри війну, систему кваліфікацій вдалося вивести на чіткий результат.
Бізнес без зайвої бюрократії розробляє професійні стандарти і прописує конкретні вміння і навички до працівника, і ці вимоги впроваджуються в основу навчальних програм.
На початок року в Україні вже розроблено і затверджено 244 професійні стандарти. У 2018 році їх було всього 2!!! У 2020 році – 124 професійних стандартів. Минулого року, під час війни – 63 нових профстандарти.
Національне агентство кваліфікацій є головним драйвером переходу України на профстандарти.
Ніхто краще від роботодавців не знає і не розуміє, з якими знаннями і компетентностями потрібен працівник. Завдання освітніх закладів – навчити студента тим вимогам, що прописані в професійному стандарті. В іншому випадку ми чутимемо і далі від роботодавців «забудьте те, що вас вчили в закладі освіти. Ми вас навчимо тому, що потрібно вміти і знати».
Розробляти професійний стандарт дорого, але втрати від некваліфікованих працівників у рази вищі. У процесі розробки зараз 171 професійний стандарт, саме стільки НАК зареєструвало заявок на розроблення ПС.
Військові навіть почали розробляти професійні стандарти! Національна гвардія України розробила 8 проєктів профстандартів, які зараз проходять публічне громадське обговорення. «Бойовий медик», «Механік-водій бронетранспортера», «Навідник бронетранспортера», «Снайпер» та інші.
В Україні почали визнавати самоосвіту (інформальне і неформальне навчання). Це вже не просто норма в законі, а реальна можливість завітати в кваліфікаційний центр, пройти практичне і теоретичне оцінювання своїх умінь, знань і підтвердити свою професійну кваліфікацію без необхідності навчання в закладі освіти. І вже з цим документом офіційно працевлаштуватися.
На сьогодні в Україні можна підтвердити кваліфікацію за такими профкваліфікаціями як: кухар, кондитер, практичний психолог, електрогазозварник, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, слюсар – ремонтник, машиніст крана, токар та низку інших професійних кваліфікацій, які можна знайти на сайті Національного агентства кваліфікацій.
517 осіб вже скористались послугами кваліфікаційних центрів, підтвердили свою професійну кваліфікацію і отримали сертифікати, які визнаються державою і які є підставою для працевлаштування.
Хто створює ці кваліфікаційні центри – бізнес, заклади освіти, асоціації. В Кривому розі, Запоріжжі, Києві, Рівному.
6 кваліфікаційних центрів акредитовані Національним агентством кваліфікацій і 10 зареєстровано відповідно до постанови КМУ № 314, які після завершення війни в тримісячний термін мають пройти процедуру акредитації, але зараз працюють відповідно до поданих декларацій.
Вимагати зараз від прифронтового бізнесу повної процедури акредитації – щонайменше недоречно. Дякуємо, що працюють у тих складних умовах.
Більше того, процедура акредитації платна, тобто створення кваліфікаційних центрів є чітко продуманим кроком, який виходить з потреб ринку праці у кваліфікованих працівниках. Це гарна відповідь тим чиновникам, котрі говорили, що в Україні не треба визнавати самоосвіту, а квіліфцентри не затребувані ринком.
Кваліфікаційні центри не можуть працювати без експертів з акредитації.
Нам потрібні справжні профі, які є відмінними фахівцями у своїй галузі. Ми шукаємо експертів у сфері будівництві, залізниці, енергетичній сфері, ремонту і будівництві техніки, соціальної та багатьох інших сфер і галузей економіки.
На сьогодні Національне агентство кваліфікацій відібрало і винесло до Реєстру кваліфікацій 169 експертів, які вже готові до проведення акредитаційних експертиз. Ми вважаємо їх нашими супергероями, без яких неможлива розбудова сучасної та динамічної системи кваліфікацій.
«Кваліфікаційний безвіз» – це коли ти маєш український диплом, сертифікат і маєш можливість працевлаштуватися в країні ЄС без необхідності перенавчання чи підтвердження своєї кваліфікації. Сьогодні ви працюєте електриком, зварювальником, бухгалтером в українській компанії, а завтра можете в польській чи німецькій.
Надважливе питання – інтеграція Національної системи кваліфікацій до європейського кваліфікаційного простору. Завданням повноцінної інтеграції України в Європейський Союз є входження в спільний загальноєвропейський економічний та освітній простір, забезпечення вимог європейських стандартів щодо якості та взаємного визнання кваліфікацій.
Україна є першою країною, котра не входить до складу ЄС, але в рамках співпраці з Європейським фондом освіти та Європейською комісією проведено порівняльний аналіз ЄРК та НРК України. Офіційний Звіт за результатами порівняння буде оприлюднено протягом 2-3 тижнів. Драйверами цього процесу є Національне агентство кваліфікацій і Міністерство освіти і науки України.
За час діяльності Національну систему кваліфікацій вдалося вивести на рівень якісних показників.
Зараз є політична воля на проведення швидких змін у Національній системі кваліфікацій і цю можливість треба використати задля розбудови системи та її інтеграції до європейського середовища.
Сьогодні йде боротьба за кваліфікованих працівників. І ми – як країна, маємо цю боротьбу виграти через інструменти розвитку людського капіталу та розбудову Національної системи кваліфікацій.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5325
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2389
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2128
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1762