Населення України бідне і старіюче. 27,1% – це пенсіонери. Саме вони є головною цільовою аудиторією політиків на виборах.
Населення України бідне і старіюче. 27,1% – це пенсіонери. Саме вони є головною цільовою аудиторією політиків на виборах. Передусім для них влада звітує про покращення, а опоненти – шукають зраду під мікроскопом. І так по колу, від одного виборчого періоду до наступного.
Те, що доступно для середньостатистичного мешканця Європейського Союзу, нашому громадянину не до снаги. Люди втомилися від гасел, а хочуть гідно жити і мати прогнозоване майбутнє. А політики перетворили хронічну бідність у технологію здобуття і утримання влади.
Будемо відвертими, вказана частка осіб похилого віку – занижена. Держстат не проводив перепису з 2001 року. Натомість споживання хліба та цукру наводить нас на припущення, що українців вже менше 38 млн осіб.
З майже третини населення 3,8 млн. пенсіонерів – це ті особи, пенсія яких не перевищує 2 тис. грн., ще у 2,8 млн вона знаходиться в межах від 2 до 3 тис. гривень. Стороння допомога є далеко не у всіх, як і присадибна ділянка, щоб підтримати себе власними харчами. Що це, як не звичайне виживання?
Яке може бути гідне життя у громадян, коли левова частка витрачається на продукти харчування? Комунальні послуги сплачуються за залишковим принципом. Ліки ж, новий одяг (підкреслюю – новий, а не «секонд хенд») і тому подібні речі в такій ситуації стають розкішшю, а не поточними витратами.
Факт - за останні 5 років відбулося масштабне підвищення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Вода, електроенергія, газ та інші види палива за цей період зросли більше, ніж у 3 рази.
І це все не межа. У поточному році вчергове на 20% прогнозується зростання тарифу на природний газ. Відповідно до цього, будуть підвищуватися тарифи на тепло, гарячу воду і електроенергію. За пронозами, у 2020-2021 роках газ знову дорожчатиме з усіма наслідками.
Така ситуація стає непосильним тягарем для пересічного громадянина. Як засвідчують дані статистики, лише за минулий рік обсяг заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги зріс на 23,3 млрд. грн., або в 1,7 рази. І це, підкреслюю, за умов субсидованої підтримки населення на зазначені цілі.
Продовольчі товари також не відстають у вартісній гонитві. У наборі з 23-х соціально значущих продуктів харчування вже у січні ціна зросла на 21 продукт.
А що економічна ситуація? Економіка тупцює майже на місці, так і не відновившись після падіння 2014-2015 років. Люди прагнуть від реформ швидких результатів, натомість їм обіцяють позитивні зміни у далекосяжній перспективі.
Сьогодні принципово нічого не змінюється. Очікувати на покращення в поточному році так само поки не доводиться. Життя пенсіонерів не перестає бути менш нестерпним, а молодь їде за кордон в пошуках кращого життя.
Засліпленість цьогорічною виборчою гонитвою призведе до того, що дірки лататимуться не за рахунок якісних змін, а за рахунок населення та збільшення тягаря боргових зобов’язань. Тому громадяни мають усвідомити, що виборча гречка не модернізує нашу економіку.
