Як воєнком на адвокатів гнівався

Юристи оскаржують дії ТЦК, прагнучи забезпечити прозорість та законність мобілізаційних процедур в Україні.

У нещодавній промові в Українському Католицькому Університеті Валерій Залужний заявив про критичні втрати української і російської армій, припустив, що для поповнення армії рф чоловіків там можуть сітками ловити і відправляти на фронт, але такі солдати не будуть ефективно воювати.

Якраз маю справу із тими, хто уявив себе послідовниками апостола Петра, розкидає такі сітки. І має улов. Мова йде не про рибалок десь на болотах, а про українських військовослужбовців ТЦК, які на вулицях розкидають сіті, відловлюють молодих чоловіків і відразу мобілізують.

До мене звернулась мати мобілізованого. З розповіді сина, його зупинили у м. Ірпені працівники ТЦК, силою заштовхали в автобус, привезли до Бучанського РТЦК, відібрали телефон, застосували фізичне насилля, погрози, змусили підписати запропоновані йому документи, проходження ВЛК з оглядами лікарів не було, після чого його направили до військової частини, як мобілізованого.

Це не перший подібний випадок, коли звертаються батьки, дружини, родичі мобілізованих.

Я направив запит до Бучанського РТЦК щодо надання копії наказу ТЦК про мобілізацію сина клієнтки, якщо так, просив вказати військову частину, до якої той був направлений. Відповіді на запит не отримав. Тому подав до Київського обласного ТЦК скаргу, у якій просив зобов’язати Бучанський РТЦК надати відповідь на мій адвокатський запит. Відповіді Київського ОТЦК не отримав. Але отримав лист Бучанського РТЦК за підписом тимчасово виконуючого обов’язки начальника Бучанського РТЦК Сергія Чемериса. Затребуваної мною інформації і копій документів він не містив. Його зміст зводиться до трьох пунктів: 1) начебто Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено зазначення у вступній частині адреси, телефону, код ЄДРПОУ, МФО, реєстраційного номера, 2) у моєму запиті відсутня інформація про мого клієнта, 3) ознайомитись із затребуваними документами я можу після прибуття до ТЦК і надання відповідних документів на право ознайомлення з інформацією з обмеженим доступом.

Ще через кілька днів я отримав електронною поштою лист Бучанського РТЦК, яким було звернення цього ТЦК до голови СБУ, Генерального Прокурора України, директора ДБР, Національної асоціації адвокатів України про «НЕПРИПУСТИМУ АНТИДЕРЖАВНУ активізацію в середовищі адвокатів, спрямовану на зрив мобілізації Бучанським РТЦК та СП». Це я навів цитату із вказаного звернення. У цьому зверненні воєнком Чемерис назвав імена 36 адвокатів і описав їх дії по зриву мобілізації, зокрема, це були направлення запитів і скарг, вимога надати мобілізаційні документи, здійснення відео- і аудіофіксування тощо. Закінчує своє звернення воєнком ефектно, просить «провести перевірку щодо державницької позиції вищезазначених осіб в умовах війни, причетності/непричетності цих осіб в умовах війни до впливу ворожих служб на несформовані уми цих осіб; провести роз’яснювальну роботу серед адвокатів». Нарікання Чемериса на несформовані уми адвокатів звучить по-наставницькому.

Після того воєнком Чемерис направив мені поштою лист про те, що залишає за собою право не розглядати та не вирішувати звернення на підставі статті 8 Закону України «Про звернення громадян». І ще направив мені повістку про виклик до ТЦК, у якому я не перебуваю на обліку, для уточнення персональних даних.

Вже після того на домашню адресу сина моєї клієнтки прийшла повістка Бучанського РТЦК про його виклик для уточнення військово-облікових даних і проходження ВЛК. Хоча той вже був мобілізований цим же ТЦК більше місяця назад. Повістка складена тимчасово виконуючим обов’язки Бучанського РТЦК Юрієм Гавриком.

Ось так працює Бучанський РТЦК.

Наведу мої доводи щодо змісту листів ТЦК. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не вимагає обов’язку адвоката «у вступній частині» вказувати код ЄДРПОУ, МФО, реєстраційний номер. Моя адреса і телефон були указані у запиті. Стаття 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не вимагає зазначати інформацію про клієнта, однак така інформація вказана у ордері про надання правничої допомоги. Адвокат не зобов’язаний надавати ще якісь документи для отримання відповіді на запит, а тим паче документи на право ознайомлення з інформацією з обмеженим доступом. Наказ ТЦК про мобілізацію військовозобов’язаного не є інформацією з обмеженим доступом. Адвокат має право отримати затребувану інформацію і копії документів поштою, а не ходити за ними до ТЦК, тим паче як видно з наступного листа Бучанського РТЦК, має місце зловживання працівниками цього ТЦК своїм службовим становищем, коли вони намагаються «покарати» адвоката повісткою за подання запиту. Посилання на статтю 8 Закону України «Про звернення громадян» є безпідставним, бо щодо адвокатського запиту діє стаття 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема, частина третя цієї статті не передбачає можливості не розглядати адвокатський запит, а встановлює відповідальність за відмову в наданні інформації на адвокатський запит.

На гнівне звернення воєнкома Чемериса про зрив адвокатами мобілізації Рада адвокатів України відповіла тим, що дії, які ТЦК кваліфікує як правопорушення, насправді є реалізацією законних повноважень адвокатів. Вони здійснюються в межах надання професійної правничої допомоги клієнтам – громадянам України, які є військовозобов’язаними, та відповідають гарантіям адвокатської діяльності, закріпленим у законодавстві. Звернення Бучанського РТЦК Рада адвокатів України розцінила грубим порушенням конституційних прав громадян, що містить ознаки незаконного втручання у діяльність адвокатів, нагадала про кримінальну відповідальність за створення перешкод у здійсненні правомірної адвокатської діяльності, вирішила направити заяву Командувачу Сухопутних військ ЗСУ, Голові Верховної Ради та очільникам профільних парламентських комітетів, Голові Служби безпеки України, головам апеляційних судів та Уповноваженому ВР з прав людини.

Особливо «дієвим» заходом мені видається направлення такої заяви головам апеляційних судів, неначе вони щось можуть чи повинні робити у такій ситуації. Просте нагадування про існування кримінальної відповідальності нічого не варте. Навіть про ініціювання проведення службового розслідування щодо Чемериса нічого не зазначено у повідомленні Ради адвокатів України.

Оскільки на мій запит не було надано відповіді по суті, а позицію ТЦК, викладену у листах-відмовах, не можна визнати за достатню підставу не надавати затребувану інформацію і копії документів, то вирішив звернутись до Ради адвокатів Київської області, щоб Чемериса притягнули до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення щодо ненадання інформації на адвокатський запит.

Стосовно роботи цієї ради адвокатів я був скептичний, бо у 2023 році звертався про складення протоколу на заступника голови Київської обласної державної адміністрації Сергія Білецького за ненадання інформації на запит. Того разу рада адвокатів нічого не зробила, її уповноважена особа сказала, що дуже зайнята іншими справами. Але цього разу мені зателефонували і повідомили, що взяли моє звернення у роботу. Я запитав, скільки адвокатів до них звернулись за цим випадком. Думав, принаймні половина із 36. Мені відповіли, що точно сказати не можуть, але, здається, я один…

Такі ловці людей мають нести відповідальність, їх колеги мають знати про це. А за такого відношення самих адвокатів до своїх прав і далі такий стан продовжуватиметься. Чемериса змінить Гаврик, того ще хтось. А невід і далі будуть закидати.