ТОП-4 маніпуляції. Як професійні маркетологи маніпулюють поведінкою мас?
Основною метою даної статті є отримання цінності у вигляді рекомендацій для обох сторін: компаній та покупців.
З однієї сторони компанії дізнаються яким чином можна маніпулювати поведінкою мас та спонукати їх до купівлі свого продукту. А з іншої сторони, це допоможе деяким покупцям не піддаватися хитрим маркетинговим маніпуляціям зі сторони хитро-розумних маркетингових ходів.
Крім того, я не планую розписувати багато нудної теорії, яку й так можна вичитати в інтернеті. Тож перейдемо до практичних прикладів.
4 ПРИКЛАДИ МАНІПУЛЯЦІЇ КЛІЄНТАМИ:
1. «Фейкові рекомендації».
Як це працює? Для реалізації цього плану необхідно 2-5 акаунтів (облікових записів, наприклад у фейсбуці). Нехай це буде, для прикладу, сторінка Івана (який займається ремонтом холодильників у певному містечку) та інші акаунти його друзів. Отже один із друзів Івана заходить на сторінку будь-якої групи у ФБ та пише у профілі: «Друзі, підкажіть, будь ласка, хто у нашому містечку якісно та недорого може починити холодильника?!». Потім інші товариші починають активно вихваляти Івана. Говорять про те, як він круто їм починив минулого разу. Відмічають його у коментарях. А сам Іванко скромно всім дякує й залишає свій номер телефону.
Навіщо це потрібно? Дуже просто. Часто буває, що ми читаємо в соціальних мережах про якісь проблеми у людей та пригадуємо про свої, які мають такий же характер. Якщо я бачу, як вихваляють якогось Іванка, то відразу думаю: «О, в мене ж теж з холодильником не все гаразд. Треба такому майстру подзвонити. Тим паче такі круті рекомендації пишуть про нього».
2. «Нагнати паніку».
Нещодавно прочитав статтю в інтернеті: «"Ашан" и "Эпицентр" констатируют потребительский ажиотаж, связанный с коронавирусом». Пишуть, що в Україні великий дефіцит на маски. Що люди почали купувати сіль, часник, дезінфектори й таке інше. Говорять, що люди запасаються на випадок, якщо треба буде сидіти вдома та лікуватись. На випадок, якщо буде необхідність ховатися від людей, які можуть «кашлянути» на вас і ви захворієте.
Взагалі я думаю, що це повний маразм. Я особисто пам’ятаю, скільки разів у нас в Україні прогнозували кінець світу. Тоді бабусі та дідусі скуповували завжди всі свічки, сіль, макарони, цукор та консерви. Готувалися жити у підвалах. А маркетологи тихенько раділи, що всю ту маячню викуповували з блискавичною швидкістю.
Тому й зараз, коли читаєш, що всі купують маски та часник, самому хочеться швидко побігти й набрати собі на запас. Тим паче пам’ятаю й іншу статтю, де писали, що в Китаї маски вже по 400 доларів в інтернеті коштують. Проте як би смішно це не звучало, а люди йдуть та купують, набиваючи грошенятами кармани маніпуляторам.
3. Безкоштовний або недорогий товар (акційний) в Інтернеті.
Це один із чудових прикладів, коли вам можуть «впарити» якийсь неякісний крем, або настойки за величезні гроші. Як це відбувається?
Подорожуючі на просторах Інтернету, ви можете натрапити на об’яву, де буде написано: «Супер крем від болі у суглобах. Лише за 10 гривень. Супер акційна пропозиція. Для цього вам треба лише зареєструватися й наш консультант зателефонує вам.»
Ми відразу проходимо реєстрацію. Залишаємо наші контактні дані, включаючи ПІБ, номер телефону тощо. Далі, через деякий час нам телефонує консультант та говорить, що ми дійсно можемо придбати крем за 10 гривень. Проте для цього необхідно купити спочатку 2 інших тюбика на суму від 5 000 грн. І в такому разі, третій тюбик буде лише за 10 грн.
Або ж починають говорити, що крем за 10 грн можна придбати, проте він вам нічим не допоможе. Даний крем може надати реальний ефект тільки у комплексі зі спеціальною настойкою, яка являється невід’ємною складовою комплексного лікування. А без цих настойок, сам крем від суглобів може тільки нашкодити.
Як би це не було дивно, проте приблизно у 30-50% люди погоджуються й купують комплексні набори. Особливо пенсіонери, які дуже піддатливі на мотиваційні промови професійних продавців. Які, між іншим, не переживають за здоров’я клієнтів, а просто читають завчасно підготовлений текст на комп’ютері (скрипти), спілкуючись зі старими.
4. Як банки використовують пільгову програму «5-7-9» (кредит під малі відсотки) на власну користь?
Вже більше 5 банків в Україні заключили партнерські програми із державою з ціллю кредитування бізнесу під невеликий відсоток. Проте чи всі можуть отримати дешевий кредит?
Як це працює? Ви приходите в банк. Вони проводять певний аналіз вас та вашого бізнесу. Далі говорять, що ваш бізнес ризикований і вам не можуть надати пільговий кредит. Проте можуть запропонувати інший, більш дорогий та на інших умовах. І після того, як ви витратили купу часу на збір необхідної документації, то нічого іншого не залишається, як погодитися на ті умови, які вам запропонували.
Нещодавно на конференції TEDx в місті Ірпінь, під Києвом, один зі спікерів (Сергій Корсунський – директор Дипломатичної академії України, надзвичайний та повноважний посол) сказав дуже цінну річ: «В еру напівправди існує єдина істота, якій ви можете довіряти беззастережно. Дайте їй можливість допомогти вам. Ця істота - ви самі. І допомогти вам вона може тільки одним способом - мислити. Уміння мислити - це те, навіщо ми існуємо.»

*Сергій Корсунський - директор Дипломатичної академії України (перший зліва). Фото: Василь Стефурак.
Взагалі, маркетинг – це як гра в шахмати. Хто продумав більше ходів наперед, той і виграв. Тому бажаю думати всім власною головою, перш ніж робити той чи інший крок.
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 339
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 223
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 189
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 154
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 6705
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2676
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2337
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2165
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1495
