ТОП-4 маніпуляції. Як професійні маркетологи маніпулюють поведінкою мас?
Основною метою даної статті є отримання цінності у вигляді рекомендацій для обох сторін: компаній та покупців.
З однієї сторони компанії дізнаються яким чином можна маніпулювати поведінкою мас та спонукати їх до купівлі свого продукту. А з іншої сторони, це допоможе деяким покупцям не піддаватися хитрим маркетинговим маніпуляціям зі сторони хитро-розумних маркетингових ходів.
Крім того, я не планую розписувати багато нудної теорії, яку й так можна вичитати в інтернеті. Тож перейдемо до практичних прикладів.
4 ПРИКЛАДИ МАНІПУЛЯЦІЇ КЛІЄНТАМИ:
1. «Фейкові рекомендації».
Як це працює? Для реалізації цього плану необхідно 2-5 акаунтів (облікових записів, наприклад у фейсбуці). Нехай це буде, для прикладу, сторінка Івана (який займається ремонтом холодильників у певному містечку) та інші акаунти його друзів. Отже один із друзів Івана заходить на сторінку будь-якої групи у ФБ та пише у профілі: «Друзі, підкажіть, будь ласка, хто у нашому містечку якісно та недорого може починити холодильника?!». Потім інші товариші починають активно вихваляти Івана. Говорять про те, як він круто їм починив минулого разу. Відмічають його у коментарях. А сам Іванко скромно всім дякує й залишає свій номер телефону.
Навіщо це потрібно? Дуже просто. Часто буває, що ми читаємо в соціальних мережах про якісь проблеми у людей та пригадуємо про свої, які мають такий же характер. Якщо я бачу, як вихваляють якогось Іванка, то відразу думаю: «О, в мене ж теж з холодильником не все гаразд. Треба такому майстру подзвонити. Тим паче такі круті рекомендації пишуть про нього».
2. «Нагнати паніку».
Нещодавно прочитав статтю в інтернеті: «"Ашан" и "Эпицентр" констатируют потребительский ажиотаж, связанный с коронавирусом». Пишуть, що в Україні великий дефіцит на маски. Що люди почали купувати сіль, часник, дезінфектори й таке інше. Говорять, що люди запасаються на випадок, якщо треба буде сидіти вдома та лікуватись. На випадок, якщо буде необхідність ховатися від людей, які можуть «кашлянути» на вас і ви захворієте.
Взагалі я думаю, що це повний маразм. Я особисто пам’ятаю, скільки разів у нас в Україні прогнозували кінець світу. Тоді бабусі та дідусі скуповували завжди всі свічки, сіль, макарони, цукор та консерви. Готувалися жити у підвалах. А маркетологи тихенько раділи, що всю ту маячню викуповували з блискавичною швидкістю.
Тому й зараз, коли читаєш, що всі купують маски та часник, самому хочеться швидко побігти й набрати собі на запас. Тим паче пам’ятаю й іншу статтю, де писали, що в Китаї маски вже по 400 доларів в інтернеті коштують. Проте як би смішно це не звучало, а люди йдуть та купують, набиваючи грошенятами кармани маніпуляторам.
3. Безкоштовний або недорогий товар (акційний) в Інтернеті.
Це один із чудових прикладів, коли вам можуть «впарити» якийсь неякісний крем, або настойки за величезні гроші. Як це відбувається?
Подорожуючі на просторах Інтернету, ви можете натрапити на об’яву, де буде написано: «Супер крем від болі у суглобах. Лише за 10 гривень. Супер акційна пропозиція. Для цього вам треба лише зареєструватися й наш консультант зателефонує вам.»
Ми відразу проходимо реєстрацію. Залишаємо наші контактні дані, включаючи ПІБ, номер телефону тощо. Далі, через деякий час нам телефонує консультант та говорить, що ми дійсно можемо придбати крем за 10 гривень. Проте для цього необхідно купити спочатку 2 інших тюбика на суму від 5 000 грн. І в такому разі, третій тюбик буде лише за 10 грн.
Або ж починають говорити, що крем за 10 грн можна придбати, проте він вам нічим не допоможе. Даний крем може надати реальний ефект тільки у комплексі зі спеціальною настойкою, яка являється невід’ємною складовою комплексного лікування. А без цих настойок, сам крем від суглобів може тільки нашкодити.
Як би це не було дивно, проте приблизно у 30-50% люди погоджуються й купують комплексні набори. Особливо пенсіонери, які дуже піддатливі на мотиваційні промови професійних продавців. Які, між іншим, не переживають за здоров’я клієнтів, а просто читають завчасно підготовлений текст на комп’ютері (скрипти), спілкуючись зі старими.
4. Як банки використовують пільгову програму «5-7-9» (кредит під малі відсотки) на власну користь?
Вже більше 5 банків в Україні заключили партнерські програми із державою з ціллю кредитування бізнесу під невеликий відсоток. Проте чи всі можуть отримати дешевий кредит?
Як це працює? Ви приходите в банк. Вони проводять певний аналіз вас та вашого бізнесу. Далі говорять, що ваш бізнес ризикований і вам не можуть надати пільговий кредит. Проте можуть запропонувати інший, більш дорогий та на інших умовах. І після того, як ви витратили купу часу на збір необхідної документації, то нічого іншого не залишається, як погодитися на ті умови, які вам запропонували.
Нещодавно на конференції TEDx в місті Ірпінь, під Києвом, один зі спікерів (Сергій Корсунський – директор Дипломатичної академії України, надзвичайний та повноважний посол) сказав дуже цінну річ: «В еру напівправди існує єдина істота, якій ви можете довіряти беззастережно. Дайте їй можливість допомогти вам. Ця істота - ви самі. І допомогти вам вона може тільки одним способом - мислити. Уміння мислити - це те, навіщо ми існуємо.»

*Сергій Корсунський - директор Дипломатичної академії України (перший зліва). Фото: Василь Стефурак.
Взагалі, маркетинг – це як гра в шахмати. Хто продумав більше ходів наперед, той і виграв. Тому бажаю думати всім власною головою, перш ніж робити той чи інший крок.
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 14:26
- Ембріон як об'єкт цивільних прав: судова практика та правова доктрина Леся Дубчак 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Енергетична помилка 125
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 119
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 111
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 92
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 90
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці — пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 21444
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 9817
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 7571
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 6460
-
"Сама по собі злість – не зло": чому ми зриваємося на дітей та як приборкати гнів
Життя 4120
