Окремі правила звільнення працівника за власним бажанням

       Чинне законодавство покладає на найманого працівника різні обов’язки.  Коли за загальним правилом така особа зобов’язана попередити роботодавця про розірвання трудового договору, що укладений на невизначений строк?

  

    Юридичну регламентацію вказаного питання забезпечують окремі закони. Зокрема правове регулювання дострокового припинення трудового договору, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України). 

  

    Суб’єктному складу безпосередніх учасників трудових відносин властиві своєрідні особливості. Зокрема він, будучи невичерпним, водночас охоплює всіляких за своїм юридичним статусом осіб, які мають права, гарантовані їм, а також виконують обов’язки, покладені на них. 

  

    Наймані працівники є одними з визначних учасників трудових відносин. Такі особи, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором,  водночас створюють майнові чи немайнові блага, які в свою чергу приносять істотну користь незалежній Україні, яка трансформується в правову державу, та її згуртованому народу, який еволюціонує в громадянське суспільство. 

  

    Чинне законодавство покладає на найманих працівників всілякі обов’язки, яким в свою чергу властивий майновий чи особистий немайновий характер. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожна зі згаданих осіб повинен неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. 

  

    Чіткий та недвозначний зміст вищевказаної норми в частині з’ясування терміну, протягом якого працівник зобов’язаний попередити про розірвання трудового договору, що є безстроковим, конкретизується іншими законами. Про що саме йде мова в даному випадку? 

  

    Чинне законодавство покладає на особу, що з власної ініціативи припиняє безстрокові трудові відносини, зобов’язані дотримуватися певних настанов. Наприклад, як закріплює ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, водночас попередивши письмово власника або уповноваженого ним орган за два тижні. 

  

    Таким чином, вітчизняне законодавство покладає на найманого працівника обов’язки, які відповідають юридичним нормам і/чи моральним імперативам. Зокрема зазначена особа, розриваючи з власної ініціативи трудовий договір, що укладений на невизначений термін, водночас повинен попередити про це власника або уповноважений ним орган за два календарних тижні.