Звільнення одинокої матері, яка вчинила прогул без поважних причин

   Прогул за своєю юридичною сутністю є грубим та зухвалим порушенням юридичних норм, що отримали своє закріплення в трудовому законодавстві, та моральних норм, які є загальноприйнятими в громадянському суспільстві.  Чи дозволено працедавцеві розірвати трудовий договір, який є безстроковим, з одинокою матір’ю, що, маючи дванадцятирічного сина, водночас вчинила без поважних на те причин вищезгаданий проступок? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, безпосереднім суб’єктом яких є одинока мати, що, маючи малолітнього сина, водночас вчинили прогул без причин, які за своєю сутністю не є поважними, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

   Чинним законодавством гарантовано кожній людини різні права й свободи, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Не є якимось винятком з цього правила і наймані працівники, що виробляють різні за своїм змістом матеріальні та духовні блага. 

    Україна, будучи суверенною, демократичною, а також правовою країною, в особі уповноважених нею центральних і місцевих органів державної влади, забезпечує якісну охорону різних за своєю юридичною суттю прав та свобод, які вітчизняним законодавством гарантовано фізичним особам, що працюють за строковим чи безстроковим трудовим договором на підприємстві, установі організації будь-якої форми власності, а також в фізичних осіб-підприємців. Зокрема згідно з ч. 6 ст. 43 Конституції України кожному з таких працівників  гарантується належний захист від незаконного звільнення. 

    Окрім того, не треба забувати про те, що чинне законодавство спрямоване на цілеспрямоване утвердження різних за своєю суттю людських цінностей. До переліку останніх, належать: сім’я, дитинство, материнство й батьківство, про що закріплено ч. 3 ст. 51 Конституції України. 

    Чіткий зміст згаданих норм в частині з’ясування своєрідних особливостей, що притаманні трудовим правовідносинам, учасником яких є одинока мати, що, маючи дванадцятирічного сина, водночас вчинила без поважних причин дисциплінарний проступок, який називається «прогулом», конкретизується іншим нормативно-правовими актом. Що це означає? 

    Одним з найголовніших учасників трудових правовідносин є працедавець. Без цієї особи виникнення вищевказаних стосунків не вважається можливим. Дане судження пояснюється тим, що трудовий договір є юридичним фактом, що обумовлює неодмінну появу відносин, що за своїм змістом є трудовими. А безпосередніми учасниками зазначеної домовленості є відповідні суб’єкти, під одним з яких треба розуміти особу, що використовує найману працю. 

    Правовий статус, гарантований працедавцю, є складним та багатогранним. Зокрема згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України вказана особа може розірвати не тільки строковий трудовий договір, термін чинності якого не завершився, а й трудовий договір, укладеного на невизначений термін, у випадку прогулу  (в тому числі відсутності на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня) без причин, що за своєю сутністю не є поважними. 

    Однак поодинокі працівники є істотними винятками зі вказаного правила. Зокрема згідно з ч. 3 ст. 184 КЗпП України, працедавець не може звільнити окремих працівників, до відповідного переліку яких, наприклад, належить: одинока жінка, при наявності в неї дитини, вік якої не перевищує 14-ти років.