4 фактори, на які потрібно звернути увагу при виборі нової юрисдикції для бізнесу

Поганий той солдат, хто не мріє стати генералом, і бізнесмен, який не думає про експансію свого проекту. Для компанії, що стабільно розвивається, вихід в нові юрисдикції — це лише питання часу. До того ж, хочеться знизити вплив світової турбулентності, зміни політичних режимів і раптових економічних криз. Детальніше ми розбиралися в цьому в матеріалі про два питання перед виходом в іншу юрисдикцію. 

Коли мова заходить про вибір напрямку для експансії бізнесу, потрібно прояснити один ключовий момент: чи розумієте ви, куди ведете компанію? Якщо у вас є чітке бачення, стратегія та взаєморозуміння з інвесторами, сміливо переходьте до наступного кроку — дізнайтеся, з якими ризиками пов’язаний вихід у нову юрисдикцію, і постарайтеся їх уникнути. 

Ось чотири фактори, на які потрібно обов’язково звернути увагу, підшукуючи нову прописку для компанії.

1. Безпека ведення бізнесу 

Щороку Міжнародний Альянс прав власності випускає рейтинг, що демонструє досягнення різних країн у сфері захисту прав власності. Очолюють Міжнародний індекс захисту прав власності Фінляндія, Швейцарія і Сінгапур. США займають 13-е місце, Кіпр — 41-е, Китай — 49-е. Україна в цьому списку зі 129 країн знаходиться на сто п’ятій сходинці. 

Це означає, що в таких країнах, як наша, можливі непрозорі судові рішення, а права інвесторів в цілому захищені слабо. При тому, що регулятори мають бути зацікавлені в зворотньому, адже захист прав власності гарантує постійний приплив інвестицій. 

Сьогодні Міжнародний індекс захисту прав власності є цілком робочим інструментом, дані якого можна використовувати при виборі нової прописки для компанії. У юрисдикціях, що займають верхню частину списку, податки напевно будуть вище. Зате з бізнесом нічого не станеться: його не рейдернуть, не закриють без підстав і не зможуть чинити тиск, наприклад, заднім числом розірвавши договір про оренду офісу. 

Проте у більш безпечної юрисдикції є інший фактор. Це завжди більш зарегульовані країни. Якщо ви відкриваєтесь у них, доведеться відповідати більш суворим правилам ведення бізнесу. 

Наприклад, у розвинених економіках активно імплементуються принципи KYC (Know your customer — Знай свого клієнта — політика, що передбачає обов’язкову ідентифікацію особистості та розкриття операційних даних контрагента). У таких юрисдикціях відповідальність за дотримання клієнтами бізнес-етики лягає не на регуляторів, а на провайдерів послуг. 

Якщо ви співпрацюєте з проблемним контрагентом, то берете на себе певні ризики. У разі претензій з боку регулятора ви повинні будете довести, що зробили все від вас залежне, щоб перевірити цього клієнта: запросили повноваження підписантів, перевірили реєстраційні бази на предмет визначення реєстрації цієї юрособи, провели з ним переговори і можете пред’явити ділову переписку, розкрити частину операційної інформації.   

Так що престиж юрисдикції не з’являється на порожньому місці. За безпеку бізнесу доведеться платити відповідністю більш жорсткій регулятивній політиці.  

2. Легкість ведення бізнес-звітності

Правила документообігу сильно різняться в залежності від юрисдикції. При цьому в деяких країнах, наприклад, Кіпр, регулятори вимагають, щоб звітність складав сертифікований бухгалтер. Цю норму обов’язково потрібно враховувати при складанні видаткової частини бюджету. 

Зазвичай першорядну увагу приділяють оподаткуванню, а питання складання звітності розглядають в останню чергу. Але, заощадивши на різниці в ставках, можна отримати додаткові непередбачені витрати на адміністрування. 

Муніципальні збори, збори за володіння торговими марками, локальні податки, про які, сидячи в Україні, можна не знати, зможуть сильно роздути ваші витрати і створити проблеми. Щоб уникнути неприємних сюрпризів, потрібно правильно оцінювати економіку присутності в тій чи іншій юрисдикції. 

Я рекомендую обміркувати варіант розміщення материнської компанії в одній юрисдикції з більш простими правилами ведення звітності, а представницьких офісів (навіть без реєстрації їх як юридичної особи) — в іншій, на яку і націлений головний продукт компанії.  

Ще одна порада для стартапів: перед тим як прийняти рішення про вихід на будь-який ринок, використовуйте локальну експертизу. У будь-якій юрисдикції присутні або міжнародні, або місцеві консалтингові фірми, що надають експертизу у сферах аудиту, податкового права, юриспруденції. 

Кваліфікований висновок фахівця, який працює на конкретному ринку, може виявитися найкориснішою інформацією для вибору юрисдикції і побудові стратегії розвитку бізнесу.  

3. Податок на репатріацію  

Відкриваючи компанію в зарубіжній юрисдикції, бажано розуміти, в якій країні ви збираєтеся витратити зароблене. Наприклад, ви отримали прибуток у США, заплатили податки штату, федеральний податок, а потім вивели кошти в Україну і ще раз заплатили податок вже як фізособа. Пройшовши по цьому ланцюжку, гроші можуть втратити до 70% вартості, і з долара прибутку до оподаткування вам залишиться 15-30 центів. Собівартість цих грошей буде дуже високою.

Є ще один важливий нюанс. Сьогодні українська компанія може тримати рахунок в американському банку, а вести діяльність на Кіпрі. У такому випадку регулятори можуть поцікавитися: до якої ж все-таки юрисдикції вона відноситься? 

Часто юрисдикцію такого бізнесу визначають, виходячи з того, на який регіон припадає переважна частина операційної діяльності. Інакше, якщо аудит показує, що менеджмент компанії знаходиться в Україні, а діяльність здійснюється в Швейцарії, у фіскальних органів можуть виникнути питання з оподаткування, а у інвесторів — проблеми з виведенням прибутку. 

4. Оподаткування контрольованих іноземних компаній  

Минулого року в Україні прийнято Закон 466-IX, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу. У цьому документі згадуються КІКи — контрольовані іноземні компанії, тобто українські підприємства, зареєстровані в інших юрисдикціях. 

З розвитком системи обміну інформацією між фіскальними органами різних країн наші регулятори отримали доступ до документів, з яких стає ясною структура вашої компанії та її прибуток. Раніше в них такої інформації не було, але тепер українська податкова буде претендувати на частину доходів зарубіжних компаній.  

Закон 466-IX — великий документ, тому я обмежуся загальними рекомендаціями. Відкриваючи компанію за кордоном і розраховуючи податкове навантаження, отримайте консультацію щодо цього Закону. Цілком можливо, що ваш бізнес підпадає під норми про подвійне оподаткування. 

Тут буде доречною порада з попереднього пункту. Якщо ваш стартап ще не брав участі в інвестиційних раундах, можливо, вам варто поки попрацювати в Україні. При цьому розмістити в іншій юрисдикції кілька представництв, не оформлюючи їх як юрособи.