50 мільярдів плюс
Низка порад для оптимізації витрат у країні, що воює
Європейський екологічний податок СВАМ вже працює в тестовому режимі. Остаточно він буде запроваджений у 2026 році. І Україна на ньому втрачатиме, за попередніми оцінками, близько 1,4 мільярда євро на рік.
Коротко нагадаю, про що йде мова. СВАМ - Carbon Border Adjustment Mechanism – це екологічний податок, який запровадив Євросоюз в рамках зеленого переходу. Його суть проста: кожен, хто імпортує до ЄС продукцію, має заплатити за викиди CO2, які були вивільнені під час виробництва цієї продукції. Для цього треба купити спеціальні сертифікати на викиди. Їх вартість буде розраховуватися на основі вартості на глобальному ринку квот на викиди парникових газів.
Механізм простий. Виробив залізо на суперсучасному виробництві, з мінімальними шкідливими викидами – купив один сертифікат СВАМ. Виплавив те саме залізо на заводі, що потребує модернізації – купуй 10 таких сертифікатів. За певних обставин - 20. Європейська політика часом буває жорсткою. І протести польських фермерів, варто відзначити, виникли не на порожньому місці.
Звісно, Україна належить до другої категорії виробників – адже у нашої країни немає тих коштів, які ЄС вклав свого часу у модернізацію важкої промисловості. Тому, за попередніми оцінками, введення СВАМ буде коштувати нашим виробникам близько 1,4 мільярда євро на рік.
На повну силу СВАМ запрацює вже у 2026 році. Він стосуватиметься усього виробництва – не лише залізо, але й скло, будматеріали, папір, міндобрива та інше. Потім його також сплачуватимуть підприємства авіа та морського транспорту.
Чи справедливим є цей податок?
По суті, так. Це притаманний європейцям «м’який примус», який у кінцевому результаті зробить нашу екологію кращою, а повітря – чистішим. ЄС подає світові приклад, вкладаючи мільярди у модернізацію своїх заводів. Зважаючи, що Україна вже у осяжному майбутньому планує стати членом європейської сім’ї, ми розділяємо її цінності і намагаємося максимально їм слідувати.
Проте давайте відверто: зараз, в умовах війни, ми фізично не потягнемо новий податок, який коштуватиме нашим виробникам 50 мільярдів гривень щороку. Нам бракує грошей на більш важливі речі, плюс маємо поступово нарощувати експорт з України, щоб зменшити залежність від допомоги Заходу та її обсяги.
То що ж робити?
Влада вже робила декілька заяв на тему, що СВАМ для України поки непідйомний, і що його умови для нас потрібно переглянути. Проте справа далі заяв поки не пішла. Натомість підказку стосовно алгоритму дій нам дали самі європейці.
Днями на Politico вийшла стаття, у якій нашій владі рекомендували звернутися до норми про форс-мажор, яка прописана у нормативній базі СВАМ. Вона дозволяє ЄС робити винятки для країн, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн».
Війна – очевидний форс-мажор. Тож нашій владі навіть не потрібно заново винаходити велосипед – достатньо просто звернутися до норм ЄС та отримати відстрочку, яка дасть нам можливість не витрачати щороку десятки мільярдів. До речі, можна скористатися резонансом від блокування польськими фермерами польсько-українського кордону.
Проте розпочинати цю роботу потрібно негайно, бо ми потребуємо не тільки відтермінування запровадження СВАМ, але й всебічної підтримки у нашому зеленому переході.
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов вчора о 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко вчора о 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін 24.12.2024 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова 24.12.2024 11:48
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 830
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 149
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 62
- JIT – концепція, час якої настав 62
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 18710
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 13195
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 8355
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 6592
-
АМКУ оштрафував компанії на 106 млн грн за змову на тендерах з ремонту мостів і доріг
Бізнес 5298