50 мільярдів плюс
Низка порад для оптимізації витрат у країні, що воює
Європейський екологічний податок СВАМ вже працює в тестовому режимі. Остаточно він буде запроваджений у 2026 році. І Україна на ньому втрачатиме, за попередніми оцінками, близько 1,4 мільярда євро на рік.
Коротко нагадаю, про що йде мова. СВАМ - Carbon Border Adjustment Mechanism – це екологічний податок, який запровадив Євросоюз в рамках зеленого переходу. Його суть проста: кожен, хто імпортує до ЄС продукцію, має заплатити за викиди CO2, які були вивільнені під час виробництва цієї продукції. Для цього треба купити спеціальні сертифікати на викиди. Їх вартість буде розраховуватися на основі вартості на глобальному ринку квот на викиди парникових газів.
Механізм простий. Виробив залізо на суперсучасному виробництві, з мінімальними шкідливими викидами – купив один сертифікат СВАМ. Виплавив те саме залізо на заводі, що потребує модернізації – купуй 10 таких сертифікатів. За певних обставин - 20. Європейська політика часом буває жорсткою. І протести польських фермерів, варто відзначити, виникли не на порожньому місці.
Звісно, Україна належить до другої категорії виробників – адже у нашої країни немає тих коштів, які ЄС вклав свого часу у модернізацію важкої промисловості. Тому, за попередніми оцінками, введення СВАМ буде коштувати нашим виробникам близько 1,4 мільярда євро на рік.
На повну силу СВАМ запрацює вже у 2026 році. Він стосуватиметься усього виробництва – не лише залізо, але й скло, будматеріали, папір, міндобрива та інше. Потім його також сплачуватимуть підприємства авіа та морського транспорту.
Чи справедливим є цей податок?
По суті, так. Це притаманний європейцям «м’який примус», який у кінцевому результаті зробить нашу екологію кращою, а повітря – чистішим. ЄС подає світові приклад, вкладаючи мільярди у модернізацію своїх заводів. Зважаючи, що Україна вже у осяжному майбутньому планує стати членом європейської сім’ї, ми розділяємо її цінності і намагаємося максимально їм слідувати.
Проте давайте відверто: зараз, в умовах війни, ми фізично не потягнемо новий податок, який коштуватиме нашим виробникам 50 мільярдів гривень щороку. Нам бракує грошей на більш важливі речі, плюс маємо поступово нарощувати експорт з України, щоб зменшити залежність від допомоги Заходу та її обсяги.
То що ж робити?
Влада вже робила декілька заяв на тему, що СВАМ для України поки непідйомний, і що його умови для нас потрібно переглянути. Проте справа далі заяв поки не пішла. Натомість підказку стосовно алгоритму дій нам дали самі європейці.
Днями на Politico вийшла стаття, у якій нашій владі рекомендували звернутися до норми про форс-мажор, яка прописана у нормативній базі СВАМ. Вона дозволяє ЄС робити винятки для країн, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн».
Війна – очевидний форс-мажор. Тож нашій владі навіть не потрібно заново винаходити велосипед – достатньо просто звернутися до норм ЄС та отримати відстрочку, яка дасть нам можливість не витрачати щороку десятки мільярдів. До речі, можна скористатися резонансом від блокування польськими фермерами польсько-українського кордону.
Проте розпочинати цю роботу потрібно негайно, бо ми потребуємо не тільки відтермінування запровадження СВАМ, але й всебічної підтримки у нашому зеленому переході.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 383
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7532
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 6528
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5406
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 4358
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4318