50 мільярдів плюс
Низка порад для оптимізації витрат у країні, що воює
Європейський екологічний податок СВАМ вже працює в тестовому режимі. Остаточно він буде запроваджений у 2026 році. І Україна на ньому втрачатиме, за попередніми оцінками, близько 1,4 мільярда євро на рік.
Коротко нагадаю, про що йде мова. СВАМ - Carbon Border Adjustment Mechanism – це екологічний податок, який запровадив Євросоюз в рамках зеленого переходу. Його суть проста: кожен, хто імпортує до ЄС продукцію, має заплатити за викиди CO2, які були вивільнені під час виробництва цієї продукції. Для цього треба купити спеціальні сертифікати на викиди. Їх вартість буде розраховуватися на основі вартості на глобальному ринку квот на викиди парникових газів.
Механізм простий. Виробив залізо на суперсучасному виробництві, з мінімальними шкідливими викидами – купив один сертифікат СВАМ. Виплавив те саме залізо на заводі, що потребує модернізації – купуй 10 таких сертифікатів. За певних обставин - 20. Європейська політика часом буває жорсткою. І протести польських фермерів, варто відзначити, виникли не на порожньому місці.
Звісно, Україна належить до другої категорії виробників – адже у нашої країни немає тих коштів, які ЄС вклав свого часу у модернізацію важкої промисловості. Тому, за попередніми оцінками, введення СВАМ буде коштувати нашим виробникам близько 1,4 мільярда євро на рік.
На повну силу СВАМ запрацює вже у 2026 році. Він стосуватиметься усього виробництва – не лише залізо, але й скло, будматеріали, папір, міндобрива та інше. Потім його також сплачуватимуть підприємства авіа та морського транспорту.
Чи справедливим є цей податок?
По суті, так. Це притаманний європейцям «м’який примус», який у кінцевому результаті зробить нашу екологію кращою, а повітря – чистішим. ЄС подає світові приклад, вкладаючи мільярди у модернізацію своїх заводів. Зважаючи, що Україна вже у осяжному майбутньому планує стати членом європейської сім’ї, ми розділяємо її цінності і намагаємося максимально їм слідувати.
Проте давайте відверто: зараз, в умовах війни, ми фізично не потягнемо новий податок, який коштуватиме нашим виробникам 50 мільярдів гривень щороку. Нам бракує грошей на більш важливі речі, плюс маємо поступово нарощувати експорт з України, щоб зменшити залежність від допомоги Заходу та її обсяги.
То що ж робити?
Влада вже робила декілька заяв на тему, що СВАМ для України поки непідйомний, і що його умови для нас потрібно переглянути. Проте справа далі заяв поки не пішла. Натомість підказку стосовно алгоритму дій нам дали самі європейці.
Днями на Politico вийшла стаття, у якій нашій владі рекомендували звернутися до норми про форс-мажор, яка прописана у нормативній базі СВАМ. Вона дозволяє ЄС робити винятки для країн, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн».
Війна – очевидний форс-мажор. Тож нашій владі навіть не потрібно заново винаходити велосипед – достатньо просто звернутися до норм ЄС та отримати відстрочку, яка дасть нам можливість не витрачати щороку десятки мільярдів. До речі, можна скористатися резонансом від блокування польськими фермерами польсько-українського кордону.
Проте розпочинати цю роботу потрібно негайно, бо ми потребуємо не тільки відтермінування запровадження СВАМ, але й всебічної підтримки у нашому зеленому переході.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 111
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5437
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4787
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4185
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 2943
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2304