Україна-НАТО: що далі?
"Альтернативні" варіанти зближення України та найуспішнішого в історії оборонного альянсу досягли результату. Україні й НАТО лишаються 2 "конвенційні" кроки назустріч - ПДЧ і запрошення до членства.
У 2016 році Україна отримала від НАТО Комплексний пакет допомоги - беспрецедентний для Альянсу інструмент підтримки країни-нечлена за 40-ма напрямами. Саме цей пакет допоміг зрушити з місця фундаментальну реформу сектору безпеки й оборони України, який 1) дозволив зупинити на східних та південних кордонах України агресію путінської Росії проти цивілізованого світу; 2) відродити оборонний потенціал нашої держави та створити одну з найбільш боєздатних армій в Європі. І це не патетика, а висновки відомих іноземних політиків та найкращих світових експертів у військовій галузі.
12 червня ц.р., після майже 6-тирічних перемовин, НАТО таки долучила Україну до Програми розширених можливостей для найближчих партнерів (ЕОР). Цей інструмент Альянсу доступний тільки для тих країн-нечленів, що мають належні військові спроможності, відповідають необхідним стандартам та мають стратегічне значення для власної безпеки союзників.
І дійсно, подивімось хто бере участь в ЕОР: Австралія - частина розвідувальної ініціативи під назвою "5 очей", Йорданія - форпост НАТО на Близькому Сході, Швеція та Фінляндія, які разом з Норвегією є ключовими елементами північного флангу Альянсу.
Виходить що, приєднавши до ЕОР Україну (а також Грузію), НАТО зафіксувала стратегічне значення цих двох країн для власної безпеки і оборони на східному фланзі та в Азово-Чорноморському регіоні. Геополітичний зміст цього рішення Альянсу важко переоцінити.
Практичні можливості, що відкриваються, також є показовими: спільне планування операцій та навчань, доступ до передового досвіду та пріоритетної сертифікації сил, можливість мати свій національний персонал у штаб-квартирі та командних структрах НАТО, обмін розвідданими. По суті, це майже союзницькі права.
Враховуючи те, наскільки державний механізм України за останні 6 років вже опанував практики та стандарти НАТО, вийти на належну динаміку спільної з союзниками роботи на зазначених напрямах ми зможемо приблизно за 1-2 роки. А що далі?
Після такого, по суті офіційного визнання союзниками України як елемента колективної оборони НАТО на східному фланзі та в Азово-Чорноморському регіоні вже нічого не лишається як формалізувати процес набуття нами членства в Альянсі. Маю на увазі надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
І тут треба розуміти, що Україна де-факто вже перебуває в цьому процесі з 2009 року, коли ми почали виконувати т.зв. Річні національні програми з НАТО (РНП). За рішенням Вашингтонського саміту Альянсу 1999 року, на якому власне і був утворений механізм Плану дій щодо членства, Річні національні програми є практичним інструментом ПДЧ, який розробляється країнами-аспірантами в процесі підготовки до членства та оцінюється союзниками щорічно. РНП, який виконує Україна, охоплює також усі критерії т.зв. "Біблії аспірантів" - Дослідження з питань розширення НАТО 1995 року, на яке спираються союзники при прийнятті рішення щодо можливості чи доцільності запрошення нових членів.
Слід визнати, що довгі роки ми лише вчилися розробляти РНП. Наші "труди" регулярно виглядали як товсті "талмуди" безсистемних, механінчих дій, прикладне значення яких часто ніхто не міг зрозуміти не те що в тактичній чи стратегічній перспективі, а навіть в процесі виконання.
І лише наприкінці 2018 року ми за допомогою канадських друзів спробували змінити світогляд і розробити РНП за новою логікою "управління, зорієнтованого на результат", тобто саме так як це свого часу робили всі країни-члени НАТО останніх хвиль розширення. Процес підготовки нової РНП зайняв увесь 2019 і частину 2020 років, лише нещодавно Президент України затвердив документ.
І все одно це вселяє оптимізм, адже при належному виконанні нової РНП, якісному звітуванні та збереженні такої тенденції хоча б пару років в української дипломатії додасться аргументів у переговорах з союзниками щодо часових рамок виконання ними рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, на якому глави держав та урядів країн-членів визнали заявку України на приєднання до ПДЧ і доручили міністрам закордонних справ прийняти рішення по суті.
Ми маємо зробити для цього все можливе. Заради майбутніх поколінь українців ми не можемо знову допустити щоб корабель під назвою "НАТО" пішов далі без України як вже траплялося в нашій новітній історії.
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 140
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 36907
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 7191
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 4272
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4067
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3966