Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

13.01.2016 14:03
Втрачаючи "кіотські гроші" чиновники встигли розпиляти півмільярда
Україна майже втратила 100 млн євро, отриманих від Японії в рамках виконання зобов'язань сторін Кіотського протоколу, оскільки уряд протягом півтора року не зміг використати їх за призначенням.
Сьогодні "кіотські гроші" зберігаються на спеціальних рахунках Державного казначейства в "Укрексімбанку". Ці 100 млн євро – не благодійна допомога і не грант від Японії, а оплата за придбані квоти на викиди парникових газів.
Про що власне мова? В рамках "Кіотського протоколу", до якого Україна приєдналася в 2004 року, кожна держава отримала квоти на викиди в атмосферу парникових газів. Не використані квоти країна може продати іншій.
В рамках цього протоколу кожна з розвинених країн повинна була скоротити викиди на конкретні обсяги, Україна і Росія зобов’язались зберегти обсяг викидів парникових газів на рівні 1990 року.
Свої квоти Україна продала японським та іспанським компаніям. Отримані гроші, від продажу парникових квот, є цільовими і повинні спрямовуватися на впровадження енергоефективності та на розвиток зелених технологій. В тому числі на утеплення шкіл, дитячих садків та лікарень.
Сума коштів, отриманих від Японії в 2011-2012 рр. становила 4,7 млрд грн, які повинні були спрямовані у вигляді зелених інвестицій на 817 проектів. Як використовували ці кошти в період Януковича? Переважну частину грошей почали освоювати фіктивні компанії. В результаті, більшість проектів були незавершені, виконані погано або взагалі не розпочалися.
Відразу після Революції гідності уряд, на чолі з Арсенієм Яценюком, спрямував ще 1,8 млрд грн на підставні фірми Юри Єнакієвського (Юрія Іванющенка – близького соратника Януковича). Тоді політичній партії "ВОЛЯ", завдяки публічному розголосу, вдалося зупинити розкрадання 1,8 млрд грн "кіотських грошей".
Так от, з травня 2014 року на рахунках в "Укрексімбанку" залишалося 100 млн євро японських грошей. За сьогоднішнім курсом це 2,5 млрд грн. З того часу, внаслідок безгосподарності урядовців, Україна не змогла їх освоїти. Відповідно до умов продажу квот, залишок коштів, який залишається на рахунках до 29 лютого 2016 року повинен бути повернутий японській стороні.
У зв’язку з цим, в кінці року 2015 року ДП "Українські екологічні інвестиції" (входять в Міністерство екології та природних ресурсів) проводить конкурсні торги на заміну світильників ламп розжарювання на світильники з LED технологією. Це досить складні торги, які розбиті на тендери по заміні освітлення в декількох регіонів, а ті, в свою чергу, розбиті на безліч лотів. Очікувана вартість торгів становила 1 млрд грн. В результаті, було акцептовано пропозицій на близько 800 млн грн. Відповідно японцям держава повинна буде вже повернути 1,7 млрд грн. і записати цю суму собі в збиток.
При цьому торги було проведено з грубим порушенням закону "Про здійснення державних закупівель", оскільки одночасно розкривалися декілька пропозицій за різними оголошеннями, а виконання робіт в документації було прописано у вкрай стислі строки – до 15 лютого 20116 року.
Крім того, оголошення переможців у "Віснику державних закупівель" з'явилося наступного дня після розкриття 106 пропозицій, що не дозволило їх проаналізувати належним чином.
Проте найбільшою несподіванкою стала перемога за більшістю торгів маловідомого ТОВ "Агротехбуд". Ця фірма отримає майже 500 млн гривень, які Україні перерахувала Японія в рамках "Кіотського протоколу".

Що ж це фірма? ТОВ "Агротехбуд" зареєстрована в київській квартирі на бульварі Лесі Українки, 29.
За місяць до конкурсних торгів у ТОВ "Агротехбуд", зі статутним фондом 16,5 тис грн, також змінився власник. Ним став мешканець тимчасово окупованого Донецька Олексій Алтунін. Він же став і директором компанії. До 2015 року донеччанин не займався бізнесом та не обіймав керівних посад. До речі, раніше цей громадянин притягався до відповідальності за хуліганство і стані алкогольного сп’яніння.
До листопада 2015 року ТОВ "Агротехбуд" належала Ользі Бельській, яка була прописана за тією ж адресою що сама "фірма-переможець". Відзначу, що переможець тендерів на майже 500 млн "кіотських" гривень має всі ознаки фіктивності, оскільки останні роки компанія не здійснювала господарської діяльності. До речі фірма-переможець не має виробничих потужностей, які б дозволили їй завершити виконання державного замовлення з заміни ламп розжарювання на світильники на основі LED до 15 лютого. Крім того, учасники ринку повідомили нам, що не знають компанію "Агротехбуд", яка працює в цій галузі.
Також ми зі своєю командою проаналізували ціни, які фірма "Агротехбуд" пропонувала на тендерах. В багатьох лотах вони виявились вдвічі вищі від учасників ринку, які також подавали свої пропозиції. Наприклад, на тендері для заміни ламп у місті Ізмаїл Одеської області сума пропозиції "Агротехбуду" становила 56,3 млн грн. Це восьме місце серед інших цінових пропозицій. Тобто інші учасники пропонували значно нижчі ціни.
1. | ТОВ "Торговий Дім "ОДЕСКАБЕЛЬ" | 10 664 652,86 | |
2. | ПАТ НВП «Радій» | 30 438 359,57 | |
3. | ТОВ "Ресторація плаза" | 35 063 454,61 | |
4. | ТОВ ВП "Електронне світло" | 44 243 920,09 | |
5. | ТОВ «Алікорн» | 48 876 950,34 | |
6. | ПАТ «Миколаївобленерго» | 49 498 871,46 | |
7. | ПАТ «Черкасиобленерго» | 50 403 364,19 | |
8. | ПАТ «Хмельницькобленерго» | 50 509 881,47 | |
9. | ТОВ «Енергетична ефективність України» | 52 588 651,00 | |
10. | ТОВ "Промпостач і К" | 53 965 001,87 | |
11. | ТОВ «Агротехбуд» | 56 300 158,15 | + акцепт |
12. | ТОВ фірма "Констракшн груп інтернешнл" | 59 484 396,00 | |
13. | АК "Харківобленерго" | 59 726 010,47 | |
14. | ТОВ "Прімакс" | 60 631 978,32 | + |
Мало того, ці тендері були заблоковані ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2015 року. Не зважаючи на це посадові особи Міністерства екології та державного підприємства, яке є організатором тендерів, продовжують процедуру торгів.
Очевидно, що таке освоєння коштів "Кіотського протоколу" має корупційних характер і не може відбуватися без відома керівництва уряду – прем’єра Арсенія Яценюка. До цього також може бути причетне керівництво Антимонопольного комітету, оскільки його посадовці зволікають з розглядом численних скарг інших учасників торгів. Тобто, тут мова йде про певний зговір чиновників високого рангу.
Чому? Наприкінці минулого року уряд вирішив дозволити виділяти під цей тендер не 30% передоплати, а 70% від суми. Це означає, що фірма з ознаками фіктивності, як "Агротехбуд" може відразу після підписання договору з держпідприємством отримати 70% від суми тендеру. Також звертаю увагу, що оголошення про результати торгів та протоколи розкриття пропозицій, які були розміщені на сайті державних закупівель на сьогодні відсутні.
Викликає підозру і результати торгів із закупівлі робіт і послуг по "технічному нагляду за виконанням робіт із переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технології".
Переможцями цих торгів стали ТОВ "ВІК "Трансбуд Технолоджі" та ТОВ "Лідер Дизайн". За декілька місяців до проведення торгів ці фірми також змінили своє керівництво. Це, а також факт дискваліфікації інших учасників торгів, може свідчити про порушення законодавства та корупцію з боку чиновників.
Риторика яка сьогодні лунає в урядових кабінетах звучить приблизно так: "давайте за будь-яку ціну освоїмо ці кошти, інакше їх доведеться повернути японцям". Дійсно японці вже тричі продовжували терміни використання цих коштів: в кінці 2012 року, до кінця 2014 року та до 29 лютого 2016 року.
Виникає питання, чому Україна, яка постійно потребує зовнішнього фінансування, протягом стількох років не може використати гроші, отримані від Японії за Кіотським протоколом?
Відповідь проста. Спочатку ці кошти використовував режим Януковича для фінансування своїх бізнесів, а після Революції гідності цю естафету перейняв уряд Яценюка. Хто повинен понести відповідальність за завдання державі збитків на 1,5 млрд грн., якщо кошти будуть повернені Японії?
За вище зазначеними фактами я звернувся до Національного антикорупційного бюро, до президента України Петра Порошенка, Генеральної прокуратури та Служби безпеки України.
Політична партія "ВОЛЯ" вимагає перевірити чиновників ДП "Укрекоінвест", Мінприроди на предмет корупційних зловживань. Також ми вимагаємо перевірити, яким чином фірма з ознаками фіктивності перемогла в тендерах на суму майже 500 млн грн.
За моєю інформацією, на сьогодні договори, які ДП "Укрекоінвест" мала підписати ще в кінці року з переможцями, а в першу чергу з фіктивним ТОВ "Агротехбуд", не підписані.
Окрім сумнівних тендерів по заміні освітлення уряд України може потрапити в ще один скандал з "кіотськими грошима". За моєю інформацією, 11 листопада 2015 року японська компанія НЕДО разом із послом Японії зустрічалися з Арсенієм Яценюком. Японці наполягали на повернені їм 20 млн євро, які Україна не використала. В результаті переговорів було домовлено, що 15 млн євро будуть спрямовані на продовження проекту "Метро 4", а саме - на закупівлю 15 вагонів у Крюківського вагонобудівного заводу. Останні 5 млн євро мають бути повернуті японській компанії НЕДО до 14 грудня 2015 року, про що був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Мінприроди і НЕДО 12 листопада 2015 року.
На дворі вже 2016 рік, а японці так і не отримали своїх грошей. Якщо ж японська сторона не отримає 5 млн євро, то це призведе до зриву реалізації проекту "Метро4" та до необхідності повернення всього залишку невикористаних коштів, що становить 20 млн євро.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
Топ за тиждень
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 875
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 698
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 130
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 87
Популярне
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 211151
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 64414
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6701
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 5205
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 3149
Контакти
E-mail: [email protected]
