Знову не враховані мої пропозиції. На жаль, не поставлене головне завдання: лікувати Вищу школу України відповідно до діагнозу її серйозного, мабуть, смертельного захворювання.
Шановний Володимире Олександровичу та члени Зе-команди!
Не в перший раз Вам пише В.М.Задорський - доктор технічних наук, професор (всі мої попередні листи - звернення до влади залишились без відповіді). Без відповіді залишився також мій перший лист Вам та Вашій команді. Шкода, тому що він викликав дуже гостру реакцію громадськості: приблизно 30 тис. читачів і перше місце в рейтингу Ліги, багато коментарів в тій же Лізі і в соцмережах свідчать про актуальність теми та інтерес читачів до запропонованих в листі рішень проблем відродження країни. Найбільше мені сподобався коментар Володимира Балути "Лист професора Задорського кожен член українського Кабміну зобов'язаний читати щоранку перед початком трудового дня ". Я відповів йому "Шановний Володимире! Велике спасибі за однодумність і підтримку. Та тільки не читають вони такі листи. Ніякої реакції не було. Непотрібно мабуть їм це ".
І все ж пишу другий лист і присвячую його, на мій погляд, найбільш серйозній частині проблеми відродження країни - відродженню вищої школи. Ви фактично підтвердили діагноз "деградація" вищої школи, коли запрошували на керівні пости недоучек і недоумків з інших країн, а тепер навіть прийшли до необхідності обговорення проблеми відсутності в країні кваліфікованих кадрів на спеціальній нараді з ректорами провідних вузів.
Як раніше часто казали, "з почуттям глибокого задоволення" дізнався зі ЗМІ, що 2 червня Ви під час цієї зустрічі не тільки обговорили проблему кадрового голоду в країні, а й закликали вирішувати її разом. Зокрема, Ви заявили: "Якщо ми нічого не будемо вирішувати саме з вами, то кадровий голод в країні так і залишиться. Цю проблему держава повинна вирішувати спільно з вищою освітою". Правда, трохи здивувало те, що вища освіта вже, начебто, відокремлена від держави і тому кадрову проблему доведеться вирішувати їм спільно. Спочатку зрадів цьому, подумав, що скоро всі ВНЗи, нарешті, як у всьому світі, стануть недержавними і почнеться їх робота в країні ринкової економіки. Принаймні, почнуть вузи продавати своїх випускників, а не дарувати їх нашим, а частіше закордонним, роботодавцям. Але ж ні, ніхто і не збирається відпускати ВНЗи на свої хліба. Виявляється, на зустрічі з Вами також обговорювалися питання оптимізації вищих навчальних закладів, розширення їх фінансової автономії, рівень зарплат викладачів і умови, в яких навчаються студенти. А Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив навіть, що завдання Комітету і Парламенту в цілому - створити законодавчі умови для розвитку системи вищої освіти та її подальшої еволюції (це після остаточної деградації, мабуть). За його словами, тепер в контрактах з ректорами будуть з'являтися показники ефективності за певний час і механізми перевірки цих показників. І ще, основну увагу законотворці приділять проведенню вступної кампанії (з чого б цим займатися депутатам!) І фінансовій автономії вузів (от би ще фінанси для цього з'явилися!). І ще С.Бабак виголосив теплі слова про закон щодо вищої освіти. Мовляв, добру справу почали: залучення бізнесу до формування кадрів (який бізнес залучать і які кадри маються на увазі?), створення механізмів венчурних фондів (які механізми і в яких фондах будуть створювати, не надто ясно),
Після першого листа Вам через відсутність реакції влади на нього мені довелося написати ще два пости в моєму Ліговському блозі про кризу в нашій системі вищої освіти: "Вища школа України. 1. Деградація - Агонія - Клінічна смерть "26 травня і" Вища школа України. 2. Реанімація, реабілітація "28 травня, де я (в який раз!) досить докладно проаналізував причини кризи і запропонував шляхи виходу з неї. Тому мені щось дивно після мовчазного визнання факту деградації системи читати про її розвиток і подальшу еволюцію. Може, хоч тепер після цього листа спроможуться члени Вашої команди прочитати хоч останні дві статті і спробують зрозуміти, що пропонується в них, а також в півсотні інших статей в моєму блозі для подолання деградації вишів і, як виняток, хоч щось написати з цього приводу, нехай не у відповіді мені, а на своїй сторінці в соціальній мережі. Обов'язково прочитаю, адже колеги давно мене лають за мою марну писанину. Найчастіше питають мене, чи зумів я донести до влади не загальний діагноз, з ним вже більшість згодна, а діагнози всіх основних хвороб, а також результати системного аналізу причин розвалу вищої школи. Я неодноразово і детально писав раніше про ці основні причини:
1. Наша "совкова" вища школа не може бути успішною в умовах ринкової економіки - потрібна не тільки фінансова, а й управлінська незалежність, і зовсім інша система взаємодії з владою.
2. Автономне реформування вищої школи неможливо у відриві від реформування всієї країни, перш за все, її економіки. Всі системи нашої країни синергетично взаємопов'язані і можливо тільки одночасне, паралельне їх реформування (як люблять говорити наші законотворці, одним пакетом, та ще й в "турборежимі") з урахуванням ефектів емерджентності та інтеректності (про це вони з ясних причин не кажуть). Але без цього, ну, ніяк не вийде!
3. Реанімація вищої школи можлива лише в разі відновлення надзвичайно результативної тріади "Освіта - наука - виробництво". Вони один одного підживлюють грошима, інтелектуально, кадрами, цілеспрямованістю.
4. В основі реанімації вищої школи повинні лежати досить серйозні закони, положення, принципи, правила, прийоми, засоби та методи КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ, СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ, СИНЕРГЕТИКИ, ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ.
5. Я з побоюванням додаю до цих 4 причин 5 причину - неухильно триває перехід системи освіти на державну мову. Не бачу особливих проблем в читанні лекцій і проведенні інших видів занять українською мовою. Це завдання успішно вирішується в більшості вузів. Але неясно, що робити з науково - технічною літературою. Підручниками, навчальними посібниками, які написані переважно недержавною мовою. Періодичні видання та переклади світової наукової і технічної літератури - теж найчастіше російськомовні. У моїй особистій бібліотеці приблизно 1000 книг за фахом інженера - механіка і жодної - на державній мові. У той же час, багато вузів уже кілька років видають найнеобхідніші українські підручники і навчальні посібники, але їх рівень часто не викликає довіри, а тираж невеликий. Адже багато хто поки ще змушений використовувати російськомовні підручники і монографії - плоди багаторічної праці вчених зі світовим рівнем. Про це чомусь всі мовчать на численних гострих ток-шоу, але ж наше відторгнення від всієї науки колишнього Союзу за мовним принципом ще більше знизить рівень української освіти і науки, що. і так впав донезмоги.
Коли я писав цей лист, з'явилася інформація Вашого Офісу про те, що Ви підписали Указ про створення Ради з питань розвитку вищої освіти в Україні. Пряма мова: "Його завданнями, серед іншого, будуть вдосконалення якості та змісту вищої освіти в Україні, підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій галузі, зокрема щодо фінансової автономії вищих навчальних закладів, механізму залучення приватних інвестицій і розвитку державно-приватного партнерства".
Крім того, згідно з Указом, Кабмін до 1 листопада має розробити і затвердити стратегію розвитку вищої освіти на 2021 - 2031 роки, а до 1 грудня затвердити державну програму відновлення і розвитку мережі гуртожитків для студентів.Крім того, Уряд і Інститут стратегічних досліджень спільно з Національною Академією педагогічних наук України до 1 вересня мають розробити і затвердити державну програму розвитку науково-дослідної інфраструктури в Україні та план заходів щодо популяризації природничих наук і математики. Також до 1 вересня поточного року уряд повинен розробити план заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.
Ось і все ... Знову не враховані мої пропозиції. На жаль, не поставлене перед Радою головне завдання: лікувати Вищу школу України відповідно до діагнозу її серйозного, мабуть, смертельного захворювання. Адже, добрі лікарі завжди роблять саме так. Дуже прошу Вас вчинити саме так і зобов'язати нову Раду з питань розвитку вищої освіти в Україні виконувати рекомендацію Володимира Балути. Гірше точно вже не буде.
