Як закон "Про платіжні послуги" змінить ваше життя?
Цього року в першому читанні був прийнятий законопроєкт №4364 "Про платіжні послуги". Це важливо не тільки для фінтех-галузі, платіжних систем, банків, але і для кожного українця, і ось чому.
По суті, це перший значний крок у розвитку фінансового сектора країни за останні 15 років. На даний момент основними провайдерами фінансових послуг та власниками всієї інформації про клієнта-фізичну особу є банки. Законопроєкт «Про платіжні послуги» зміщує цей фокус і дозволяє іншим фінансовим інститутам самостійно надавати фінансові послуги.
Він чітко визначає умови гри, перелік всіх можливих гравців і правила їх взаємодії. Він наближає наше законодавство до європейського, тобто, не лише дає можливість розвиватися внутрішньому ринку, але і відкриває двері міжнародним компаніям. Це і є основною ідеєю даного законопроєкту – лібералізація ринку і збільшення конкуренції через появу нових учасників, створення нових сервісів з використанням нових технологій.
Законопроєкт також передбачає ще одне важливе нововведення – імплементацію концепції Open Banking в український фінансовий ринок. За новими правилами незалежно від того, в якому банку у людини відкритий рахунок і де вона пройшла ідентифікацію, вона може використовувати зручні для неї інноваційні сервіси та додатки, надавати їм доступ до своїх даних, управляти рахунками через сервіси, які не належать банкам.
Що це означає для клієнтів?
Я – фанат першокласного сервісу в фінтех. Я бачу, як це відбувається в Європі або Америці: нові фінтех-продукти знижують когнітивне навантаження на людину, оздоровлюють її фінанси, допомагають розвивати бізнес. Давайте на прикладі розвинених країн подивимось, як передбачені законопроєктом нововведення можуть змінити фінтех-ландшафт України.
Які нові сервіси можуть з'явитись в Україні у найближчі 3-5 років?
Консолідація і аналіз інформації. Сьогодні існує безліч пропозицій з оформлення накопичувальних вкладів, іпотечних позик тощо. Відповідно, з'являється ряд сервісів, які стають чимось на кшталт консультантів по продуктам. Наприклад, в ОАЕ працює ІІ-сервіс порівняння фінансових і страхових послуг агрегатора BankOnUS. Він дозволяє співставити умови по кредитним карткам, ставки по кредитам і депозитам різних фінансових установ, тарифи з автострахування, страхування життя і здоров'я. На сторінці сервісу можна за 15 хвилин придбати страховий поліс за обраними параметрами.
Новий підхід до пенсійних накопичень. Берлінська компанія Vantik у партнерстві з Mastercard і платформою Banking-as-a-Service (BaaS) Vodeno запускають безкоштовну дебетову картку Mastercard із можливістю «довгострокової економії». Користувачі нової Vantikcard отримують кешбек у розмірі 1% з кожної покупки, і ці кошти автоматично інвестуються у ефективний пенсійний фонд. У такий спосіб пенсійні накопичення непомітно інтегруються в повсякденне життя.
Фінансова освіта дітей. В Європі та Америці батьки намагаються привчити дітей з наймолодшого віку правильно ставитися до грошей – вміти заробляти і розумно витрачати. Відповідно, фінтех-ринок запропонував для цього свої інструменти. Наприклад, американська компанія Jassby пропонує цифровий гаманець для дітей, який поповнюється членами сім'ї за виконання роботи по дому або дрібних доручень. Кошти можуть бути витрачені дитиною на покупки в магазинах-партнерах Jassby або переведені на благодійність. Всі витрати контролюються батьками. Revolut нещодавно запустила цільові накопичувальні рахунки для користувачів карток Revolut Junior віком від 7 до 17 років. А Greenlight представила інвестиційний продукт для підлітків. Вони можуть дізнатися, як працює ринок акцій, придбати або продати цінні папери з дозволу батьків.
Допомога бізнесу. Це широкий спектр сервісів – від платіжних платформ для бізнесу, таких, як Fondy, до розробок, що допомагають навести порядок у бухгалтерії, розрахувати заробітну плату, знайти фінансування тощо. Наприклад, британський банк NatWest у партнерстві з платформою Swoop запустив сервіс для місцевих підприємців. Він допомагає знайти загальнонаціональні та місцеві програми фінансової допомоги або приватні гранти для розвитку бізнесу. Використовувати платформу можуть всі бажаючі, для цього не обов'язково бути клієнтом NatWest.
Допомога в управлінні персональними фінансами для фізосіб. Наприклад, аванс замість кредиту. Британська фінтех-компанія Hastee пропонує сервіс, який дозволяє співробітнику отримати до 50% фактично зароблених грошей в будь-який час до зарплати. Сервіс допомагає уникнути касових розривів і, в разі великої покупки або якогось форс-мажору, не збільшувати кредитне навантаження, а зняти з рахунка вже зароблені кошти. Такі сервіси сьогодні працюють у багатьох країнах.
Краудлендінг. Приклад – американський Esusu пропонує платформу, на якій можна створити свій кооператив. Група з кількох однодумців визначає мету накопичення і розклад платежів. Вони будуть списуватися автоматично. Щомісячний внесок отримує один учасник групи, інші виступають його безвідсотковими кредиторами. Щомісяця учасник змінюється. Так із невеликих для кожного внесків формується велика сума, яку можна витратити на навчання, перший внесок за іпотеку, масштабну покупку тощо.
Впевнена, що українські фінтех-підприємці та фінансові організації зможуть запропонувати свої цікаві продукти і послуги для українців.
Що далі? Ухвалення законопроєкту – глобальний, важливий, але не останній крок на шляху створення умов для фінтех-стартапів. Необхідно продовжувати роботу над удосконаленням законодавства, створенням ринку капіталу для підприємців, розвитком внутрішніх і залученням зовнішніх венчурних капіталістів, краудфандингових платформ. Тоді з часом подібні фінтех-продукти стануть доступні кожній фіз- і юрособі в Україні і допоможуть усім їм системно опрацювати і поліпшити фінансову складову свого життя.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 388
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9437
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5810
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4320
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4241
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3318