Управління арештованими активами і КПК України
Як подолати фрагментарність та усунути колізії?
Станом на сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі України питання розшуку активів, на які може бути накладено арешт, та управління арештованим майном врегульовані вкрай фрагментарно, що породжує на практиці цілий ряд складнощів у правозастосуванні.
Показово, що АРМА згадується у КПК всього тричі (статті 100, 170, 568). Однак положення цих статей є тим мінімумом, який всього лише уможливлює виконання Спеціального закону про АРМА. Водночас, наприклад, діючі положення статті 100 КПК створюють більше питань, ніж регулятивних положень. Так, вони визначають, які саме речові докази у кримінальному провадженні можуть передаватися в управління АРМА (вартість яких дорівнює або перевищує 200 прожиткових мінімумів). Але сама процедура такої передачі, вимоги до клопотання про передачу та порядок його розгляду, вимоги до судової ухвали застосовуються за аналогією до статей 171-173 КПК України. При тому, що цивільно-правовий інститут аналогії є абсолютно не властивим для кримінального процесу. Такий стан речей обумовлений точковим характером змінам до КПК на етапі прийняття Закону про АРМА.
Практичне здійснення функцій розшуку та управління активами проілюстрували низку системних недоліків згаданого правового регулювання діяльності АРМА.
Тому для якісного врегулювання процедури передачі арештованих активів в управління, Агентством розроблено низку законодавчих змін.
Норми КПК України про арешт майна послідовно визначають загальні правила накладення арешту на майно, вимоги до клопотання про арешт майна, правила розгляду такого клопотання та вирішення питання про арешт, а також питання скасування арешту.
Відтак, нові норми КПК про управління активами видається доцільним побудувати за аналогією архітектури норм про арешт майна, а також об’єднати їх у нову Главу 17-1 КПК України під назвою «Заходи щодо управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Таким чином, аналогічно до чинної редакції КПК України АРМА побудовано низку норм, якими, зокрема, врегульовуються такі основні питання:
- створення можливостей для АРМА брати участь у кримінальному провадженні у вузькому колі питань, пов’язаних з управлінням арештованим майном (визначення уповноваженої особи АРМА учасником кримінального провадження з окресленням прав і обов’язків такої особи). Йдеться про необхідність обов’язкових консультацій між представниками Агентства та слідчими, детективами чи прокурорами на предмет можливості/неможливості ефективного управління конкретними активами та вжиття всіх заходів, необхідних для належного управління (комплексний арешт активу, врахування його стану й економічних властивостей для того чи іншого способу управління тощо);
- синхронізації положень Закону про АРМА та КПК України в частині усунення колізії щодо вартості активів, які можуть бути передані в управління АРМА. Сьогодні кримінальне процесуальне законодавство визначає поріг вартості у 200 прожиткових мінімумів (454 тис грн), тоді як профільний закон про АРМА – 200 мінімальних зарплат (1,2 млн грн);
- системне врегулювання порядку прийняття рішень про передачу активів в управління, а також визначення шляху управління ними (чітке визначення підстав для передачі активів в управління, вимог до відповідного клопотання та його розгляд, змісту судової ухвали із зазначенням шляху управління, а також підстав припинення та зміни умов управління активами).
Важливого наголосити, що всі запропоновані норми є втіленням досвіду Агентства та результатів щоденної роботи з арештованими активами. Наразі АРМА супроводжує урядовий проект Закону із зазначеними змінами та проводить консультації з народними депутатами щодо вже зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів. Від того, чи матимуть успіх перелічені ініціативи, у підсумку залежить спроможність АРМА виконувати рішення правоохоронних і судових органів щодо управління арештованими активами.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 20809
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5042
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 4000
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3289
-
Вайомінг запустив перший у США державний стейблкоїн
Фінанси 2988