Управління арештованими активами і КПК України
Як подолати фрагментарність та усунути колізії?
Станом на сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі України питання розшуку активів, на які може бути накладено арешт, та управління арештованим майном врегульовані вкрай фрагментарно, що породжує на практиці цілий ряд складнощів у правозастосуванні.
Показово, що АРМА згадується у КПК всього тричі (статті 100, 170, 568). Однак положення цих статей є тим мінімумом, який всього лише уможливлює виконання Спеціального закону про АРМА. Водночас, наприклад, діючі положення статті 100 КПК створюють більше питань, ніж регулятивних положень. Так, вони визначають, які саме речові докази у кримінальному провадженні можуть передаватися в управління АРМА (вартість яких дорівнює або перевищує 200 прожиткових мінімумів). Але сама процедура такої передачі, вимоги до клопотання про передачу та порядок його розгляду, вимоги до судової ухвали застосовуються за аналогією до статей 171-173 КПК України. При тому, що цивільно-правовий інститут аналогії є абсолютно не властивим для кримінального процесу. Такий стан речей обумовлений точковим характером змінам до КПК на етапі прийняття Закону про АРМА.
Практичне здійснення функцій розшуку та управління активами проілюстрували низку системних недоліків згаданого правового регулювання діяльності АРМА.
Тому для якісного врегулювання процедури передачі арештованих активів в управління, Агентством розроблено низку законодавчих змін.
Норми КПК України про арешт майна послідовно визначають загальні правила накладення арешту на майно, вимоги до клопотання про арешт майна, правила розгляду такого клопотання та вирішення питання про арешт, а також питання скасування арешту.
Відтак, нові норми КПК про управління активами видається доцільним побудувати за аналогією архітектури норм про арешт майна, а також об’єднати їх у нову Главу 17-1 КПК України під назвою «Заходи щодо управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Таким чином, аналогічно до чинної редакції КПК України АРМА побудовано низку норм, якими, зокрема, врегульовуються такі основні питання:
- створення можливостей для АРМА брати участь у кримінальному провадженні у вузькому колі питань, пов’язаних з управлінням арештованим майном (визначення уповноваженої особи АРМА учасником кримінального провадження з окресленням прав і обов’язків такої особи). Йдеться про необхідність обов’язкових консультацій між представниками Агентства та слідчими, детективами чи прокурорами на предмет можливості/неможливості ефективного управління конкретними активами та вжиття всіх заходів, необхідних для належного управління (комплексний арешт активу, врахування його стану й економічних властивостей для того чи іншого способу управління тощо);
- синхронізації положень Закону про АРМА та КПК України в частині усунення колізії щодо вартості активів, які можуть бути передані в управління АРМА. Сьогодні кримінальне процесуальне законодавство визначає поріг вартості у 200 прожиткових мінімумів (454 тис грн), тоді як профільний закон про АРМА – 200 мінімальних зарплат (1,2 млн грн);
- системне врегулювання порядку прийняття рішень про передачу активів в управління, а також визначення шляху управління ними (чітке визначення підстав для передачі активів в управління, вимог до відповідного клопотання та його розгляд, змісту судової ухвали із зазначенням шляху управління, а також підстав припинення та зміни умов управління активами).
Важливого наголосити, що всі запропоновані норми є втіленням досвіду Агентства та результатів щоденної роботи з арештованими активами. Наразі АРМА супроводжує урядовий проект Закону із зазначеними змінами та проводить консультації з народними депутатами щодо вже зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів. Від того, чи матимуть успіх перелічені ініціативи, у підсумку залежить спроможність АРМА виконувати рішення правоохоронних і судових органів щодо управління арештованими активами.
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 172
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 171
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 54
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11287
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
9295
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 6594
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 5903
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5578