Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
03.11.2022 11:37

Яка відповідальність керівника за порушення трудового законодавства?

Адвокат, партнер Адвокатського обʼєднання "Schendler" та співзасновник "Надра Інвест Консалтинг"

Керівник несе персональну відповідальність за порушення законодавства, що регламентує його обов'язки як посадової особи керує підприємства.

За порушення трудового законодавства застосовується всі види відповідальності (дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна).

1. Дисциплінарна відповідальність

Відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП), посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Підставою для відповідальності є порушення правил внутрішнього трудового розпорядку чи статуту.

Законом передбачено два види дисциплінарного стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Застосовано може бути тільки один захід стягнення

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення. У приватних компаніях окремі додаткові підстави майже не зустрічаються. Це більше відноситься організацій державного сектору.

Крім того, приватні підприємства дуже рідко застосовують догану. Лише як підґрунтя для звільнення конфліктного до власників директора.

2. Матеріальна відповідальність

КЗпП встановлює матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівником підприємству

Така відповідальність наступає у разі спричинення виключно прямої шкоди. Це важливий запобіжник для гарантій директора. Оскільки закон дозволяє стягнення з керівника матеріальної шкоди, як наслідок притягнення до відповідальності за не одержаний підприємством прибуток (упущена вигода). 

Це питання має суб'єктивний характер з боку бенефіціарів підприємтсва. У судовій практиці довести таку провину керівника достатньо складно. Однак цей інструмент залишається дієвим під час досудових перемовин між сторонами конфлікту. 

До керівника з боку відповідних органів підприємства можуть ставитися і інші матеріальні претензії.

Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності, зокрема, можуть бути:

1) несвоєчасна чи неповна виплата заробітної плати;

2) порушення щодо виплат під час звільнення працівників;

3) незаконне звільнення чи затримка у виконанні рішення суду про поновлення на роботі.

У відмінності від працівників, що не є посадовими особами, керівник не має гарантій щодо стягнення суми шкоди у розмірі, що не може перевищувати розмір заробітку. Тобто останній повинен у добровільному або примусовому порядку сплати повну суму спричиненої шкоди. 

Примусове стягнення передбачає вирахування з заробітної плати та/чи звернення підприємством до суду з відповідним позовом.

Єдиний випадок, коли такі обмеження працюють, передбачені у ст.133 КЗпП. Обмежена матеріальна відповідальність передбачена для керівників, у разі заподіяння шкоди:

1) зайвими грошовими виплатами працівникам, 

2) неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, 

3) невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

За цих підстав відповідальності визначається у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку керівника.

Притягнення до такої відповідальності не звільняє від притягнення керівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. І навпаки, накладення, наприклад адміністративного штрафу, не звільняє від сплати коштів за завдану шкоду компанії. 

3. Адміністративна відповідальність

Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає значний перелік статей, які встановлюють відповідальність керівника за порушення трудового законодавства. 

Умовно всі порушення можна поділити на такі групи:

1. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Відповідальність за ці порушення передбачена ч. 5,6 ст. 41 КУпАП

Розмір штрафів від 340 грн до 850 грн (від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Окремі спеціальні санкції ще визначені статтями 93,94 КУпАП. Вони стосуються порушень вимог законодавства з безпечного ведення робіт та норм про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

2. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, або/та виплата її не в повному обсязі. 

Розмір штрафу з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - вже 1700 до 5100 грн. (ч. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

3. Порушення під час прийняття на роботу та Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору

Стаття 200 КУпАП передбачає незначні розміри штрафів за порушення під час оформлення на роботу (до 51 грн). 

Більші штрафи починаються у разі порушень щодо працевлаштування іноземців. Штраф відповідно може бути від 100 до 200 нмдг - від 1700 до 3400 грн. (204 КУпАП).

Але звичайно найбільшої уваги у цьому блоці заслуговує одне з наймасовіших порушення на сьогодні - офіційно “непрацевлафтовані” співробітники. 

І щодо безпосередньо розмірів штрафів:

1) від 8500 до 17000 грн (від 500 до 1000 нмдг ). 

2) від 17000 до 34000 грн - у разі повторного вчинення протягом року (від 1000 до 2000 нмдг).

4. Порушення правил щодо колективного договору

Відповідальність передбачена ст.ст. 41-1 - 41-3 КУпАП і може у відповідності до складу адміністративного правопорушення бути у вигляді штрафу від 17 грн і до 1700 грн.

5Дотримання соціальних гарантій працівників 

Окремо можна виділити санкцию за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених військовим законодавством - штраф від 850 до 1700 грн. 

Інші порушення у цьому напрямку можуть коштувати керівнику від 510 до 1700 грн.

Окремим пунктом можна виділити статтю 188-4 КУпАП, в якій передбачено відповідальність за невиконання законних вимог держорганів, по суті Держпраці.

Від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн - 1700 грн) - саме такий штраф може отримати директор, якщо, наприклад, не надасть відповідь на запит інспектора Держпраці.

4. Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність за порушення керівником законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпП.

Як зазначалося раніше інспектори Держпраці намагаються стягнути саме штраф за КЗпП.

Важливе зауваження - хто саме зобов'язаний сплатити штраф:

1) якщо компанія зареєстрована як юридична особа, то відопвідальнсть щодо сплати виникає саме у юридичної особи, а не у директора;

2) однак якщо бизнес працює через ФОП, то саме останній буде змушений платити за порушення трудового законодавства. 

Станом на сьогодні, розмір штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору складає десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, або 67000 грн. 

Законом передбачено послаблення щодо роботодавців, що працюють на спрощеній системі оподаткування (І-ІІІ групи) - до них застосовується попередження за вчинення цього порушення вперше.

Вище розміри штрафів встановлені лише за повторне теж порушення (201000 грн) та за недопуск перевіряючих щодо пошуку тих же не працевлаштованих - 107200 грн. 

Інші порушення мають найчастіше санкцію у розмірі 3 розмірів мінімальної заробітної плати (21000 грн). 

Право проводити перевірки на накладати штрафи у порядку ст.265 КЗпП мають як инспектори Держпраці, так і податківці. Однак є суттєвий момент у процедурі оскарження. Після проведення заходу акт перевірки направляються на комісійний розгляд, і закінчується винесенням постанови зі штрафною санкцією.

Ця постава вже є виконавчим документом. Тобто виконавча служба після отримання від Держпраці цього документу відразу відкриває виконавче провадження та може арештовувати рахунки підприємства. 

5. Кримінальна відповідальність

Основні норми, що встанолюють кримінальни санкції - ст.ст. 172 - 175 Кримінального кодексу України (ККУ).

В рамках звичайної перевірки щодо непрацевлаштованих паралельно правоохоронний орган може почати досудове розслідування за ст.172 КК України. 

По суті тільки ст.175 КК України (невиплата заробітної плати більш як за один місяць) є дієвим інструментом боротьби проти безпідставного порушення права працівника на винагороду.

У цій статті закладено механізм звільнення від кримінальної відповідальності у разі повної виплати заборгованості по заробітній платі. 

Слмд звернути увагу на статті щодо порушення вимог законодавства про охорону праці. Це розділ ККУ - “Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва”:

1) порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.271 КК України)

2) порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст.272 КК України)

3) порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст.273 КК України).

Об'єднує всі кримінальні статті - невеликі санкції, оскільки всі вони починаються зі штрафів. Проте у ситуації коли відбувся інцидент, що мав наслідками загибель людей або інші тяжкі наслідки, санкція статей (271-273 КК України) відповідальність може бути і позбавлення волі до 8 років.

Отже, трудове законодавство в Україні є дуже складним для його дотримання та проведення превентивних заходів. Тому, лише злагоджена робота кадрової служби підприємства та юридичної служби зможе допомогти керівнику уникнути неприємних потрясінь та наслідків.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи