блоги

  - Іван Іванович, скажи, для чого ми щойно проголосували за Податковий Кодекс.

 - Розумієш, Кодекс – це зручно і сучасно.  Як раніше, було? Треба внести зміну до податкового законодавства. Приходилось вносити зміни і туди, і сюди – законів багато.

А тепер працювати значно легше  - Кодекс прийняли. Будемо вносити зміни в один єдиний документ.

З розмови після голосування.

Вчора, 7 квітня Верховна Рада ухвалила Закон України  «Про внесення зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (реєстр. № 7176 від 28.09.2010 р., внесений Кабінетом Міністрів України).

Тепер, абсолютно безальтернативно, видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами буде здійснюєтися за принципом організаційної єдності тільки через Єдиний дозвільний офіс (центр). Суб"єкт господарювання за одержанням документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання), що видаються місцевими дозвільними органами, має звертатися лишедо державного адміністратора в дозвільному центрі.

До прийняття Закону діяла норма, відповідно якої заявник мав право звертатися на вибір або безпосередньо до дозвільного органу, або, якщо це було необхідно – то до Єдиного офісу (центру). Закон «про дозвільну систему», прийнятий у 2005 році надавав право місцевому самоврядуванню поліпшувати роботу Єдиних офісів, зокрема у напрямку забезпечення «організаційної єдності», забезпечувати в офісі присутність усіх дозвільних органів міста. Проведений нами аналіз роботи Єдиних офісів свідчить, що далеко не усі українські міста ефективно справлялися із цією задачею. У кращому випадку, принцип працював на 50%. Тобто ініціатива «знизу» не прижилась.

Відтак, а суб’єктом законодавчої ініціативи виступив КМУ, місцевим владам, дозвільним органам, і що саме головне – суб’єктам господарювання, згідно чинного законодавства прийдеться пристосовуватися до нового порядку. А зробити це буде досить складно, оскільки, ще восени 2010 року,  Головним науково-експертним управлінням  Верховної ради, за результатами розгляду у першому читанні проект  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» пропонувалося відхилити. Зокрема, у висновку експертного органу ВР йдеться про те, що сам державний адміністратор відповідні дозвільні документи не видає, він згідно з частиною 8 ст. 7 Закону України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності» лише передає заяву  про його видачу та  документи,  що  додаються  до неї,  до місцевих дозвільних органів, які безпосередньо приймають рішення про видачу відповідного дозвільного документу або про відмову у його видачі. Отже державний адміністратор за природою своєї діяльності є посередником у відносинах між суб‘єктами господарювання та довільними органами. При цьому загальновідомим є те, що участь посередника у будь-якому ланцюгу діяльності означає, принаймні, збільшення як часу, так і витрат, необхідних для отримання результату. Крім цього, монополізація видачі дозвільних документів в однієї особи, на думку експертів Верховної ради, може призвести до збільшення рівня корупції при оформленні таких документів.

Ми вважаємо, що проголосований депутатами документ все ж-таки має свої позитиви, зокрема:

1. Документ концентрує відповідальність за дозвільну сферу цілого міста  на одній єдиній особі – державному адміністраторі, який є, згідно Закону безпосередньо є підпорядкованим  міському голові.
2. Документ, напевно загострить ті внутрішні протиріччя, які є у багатовідомчому дозвільному законодавстві, і  які за власний кошт приходилось узгоджувати заявнику.
3. Серед показників ефективності роботи, що впливатимуть, на преміювання державного адміністратора, тепер можна буде встановити показник витрат часу та грошей заявників на проходження дозвільних процедур.
4. Виконання Закону, зокрема адміністратором ЄДО, дасть змогу заявнику спланувати свою діяльність і свої витрати на повне проходження всього комплексу дозволів.

Труднощі, що безперечно виникнуть у підприємців та дозвільних органів, у зв’язку із прийняттям зазначених вище змін щодо реформування роботи Єдиних офісів або спонукатимуть владу до поліпшення ситуації, або, вплинуть на зростання протестних настроїв у суспільстві. У будь-якому разі для набуття чинності Закону необхідний підпис Президента.