Як Конституцію перетворюють на «клаптик паперу»

Не так давно Верховна Рада прийняла рішення про обрання нового Прем’єра та призначила новий Кабмін. Рішення то прийняла, але чи призначала? Зважаючи на те, що під час голосування депутати порушили весь порядок формування Кабінету Міністрів, визначений у Конституції.

Багато суперечок, якщо не сказати скандал, викликав сам зміст постанови № 4423, якою парламент призначив Володимира Гройсмана прем’єр-міністром. Адже пакетом у ній йшлося про скасування попереднього рішення ВР про визнання незадовільною роботи Уряду Арсенія Яценюка. Окрім того, що зміст постанови є просто маніпулятивним, і, схоже, був однією з умов для голосування «Народним Фронтом» за призначення нового прем’єра, постанова прямо порушує Конституцію.

Нагадаю, що стаття 114 Конституція чітко передбачаєте, що Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Тобто, проект постанови про обрання нового Прем’єра може вносити на розгляд парламенту виключно Глава держави. Натомість, парламент проголосував за акт, ініціаторами якого були самі нардепи.   

Це все одно, що попросити вашого сусіда звернутись замість вас до суду. Наприклад, ви придбали у магазині зіпсований товар, а позиватись замість вас відправили сусіда. Як би переконливо сусід в суді не обґрунтовував свій позов, у його задоволенні суд відмовить. Оскільки були порушені ваші права, а не сусіда. Натомість, якби з аналогічним позовом до суду звернулись ви як покупець, який власне і придбав зіпсований товар, то ви б точно отримали рішення на свою користь.

Так само і з ситуацією з призначенням Прем’єра: народні депутати – не мають права виступати із такою пропозицією, вони є «неналежні» суб’єкти законодавчої ініціативи у цьому питанні. Тільки Президент має право пропонувати ВРУ кандидатуру Прем’єр-міністра.

Саме так, без жодних труднощів, ст. 114 Конституції України застосовувалася раніше. До прикладу, у 2007 році тодішній Президент України Віктор Ющенко вніс на розгляд парламенту проект постанови «Про призначення Ю.В. Тимошенко Прем’єр-міністром України» (реєстр. № 1175), а у 2014 році вже Президент Петро Порошенко - проект Постанови «Про призначення Яценюка А.П. Прем’єр-міністром України» (реєстр. № 1007).

У 2016 році Глави держави також зареєстрував свій проект постанови «Про призначення Гройсмана В.Б. Прем’єр-міністром України» (реєстр. № 4420). Однак, всупереч вимогам Конституції України, поставили на голосування і прийняли зовсім інший документ, авторами якого були самі народні депутати.

Далі – більше. Верховна Рада, не змінюючи обраного курсу, проголосувала ще за одну Постанову № 4424, якою сформувала склад Кабміну. Її ініціатором значиться також народний депутат…Володимир Гройсман. В постанові був зазначений склад нового Кабміну, в тому числі – кандидатури Міністра оборони та Міністра закордонних справ.

Приймаючи її в такому варіанті, народні депутати знову ж допустили порушення вже згаданої вище ст. 114 Конституції України, частиною четвертою якої передбачено, що Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України.

Тобто, Основний Закон України передбачає:

по-перше, що проект постанови про призначення Міністра оборони та Міністра закордонних справ також має бути внесений Главою держави;

по-друге, ініціатором проекту постанови про усіх інших членів КМУ має виступати Прем’єр.

Натомість, народні депутати проголосували за одну постанову, яка була внесена, навіть, не Главою Уряду, а ще народним депутатом – Володимиром Гройсманом!

Тобто, народні депутати примудрились тричі порушити встановлений Конституцією порядок формування Уряду. Таке призначення є незаконними, що, в майбутньому, буде мати наслідком і незаконність усіх його рішень. Однак, схоже, владу це не хвилює взагалі – порушувати Конституцію, а також Закон «Про Регламент Верховної Ради України» для неї вже не вперше.

На жаль, Конституція із акту, який має найвищу юридичну силу, сьогодні перетворилась, як писав суддя Конституційного Суду України Станістав Шевчук, «на клаптик паперу».

Як фахівця мене дивує легковажність, із якою члени коаліції ставляться до таких процедурних порушень. Кожне порушення Конституції лише знижує легітимність і нового Кабміну, і влади в цілому. Досвід 2010 року наших політиків, схоже, так нічому і не навчив.