Бюджет Міноборони 2020
Реальні потреби Збройних сил будуть недофінансовані удвічі ?
На 2020 рік проект бюджету для Міноборони покриває лише 50% від потреб, заявлених Генеральним штабом Збройних сил України. В бюджет 2020 закладено 102 млрд грн при реальній потребі в приблизно 220 млрд грн.
У квітні 2019 РНБО затвердило Пропозиції до Бюджетної декларації на 2020 - 2022 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України. Відповідно до Рішення РНБО від 25 квітня 2019 року (введено в дію Указом Президента України від 25 квітня 2019 року № 167/2019), видатки на потреби МОУ в 2020 році мали складати не менше 211,3 млрд грн.
Порівняння 2019 та 2020 років - фінансування в 2020 менше ніж в 2019?
Відповідно до показників проекту державного бюджету на 2020 р може здатися, що оборонний бюджет 2020 передбачає на потреби ЗСУ стільки ж, як і в минулому році.
Але так виглядає лише на перший погляд. Якщо порівняти витрати з номінальним ВВП, то виходить інша картина.
В 2019 році бюджет МОУ складає 102,489 млрд грн.
Номінальний ВВП на 2019 р - 3 977,0 млрд грн. Отже витрати на потреби Міноборони складають 2,58% від розміру номінального ВВП.
В проекті бюджету на 2020 рік бюджет МОУ складає 102,556 млрд грн.
Номінальний ВВП на 2020 р – 4 551,0 млрд грн. Отже витрати на потреби Міноборони складають 2,25% від розміру номінального ВВП.
Тобто бюджет МОУ менший в цьому році на -0,32% від суми номінально ВВП, що відповідно складає – 14,7 млрд грн.
![]() |
Тому ми навіть не виходимо на рівень минулого року, не кажучи вже про збільшення видатків на потреби Збройних Сил.
Розподіл коштів по статтям

Люди — це головне. Значна частина військового бюджету йде на забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, утримання особового складу.
![]() |
Яке фінансування визначає Закон «Про нацбезпеку»
Відповідно до ст.35 ЗУ Про національну безпеку «обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5 відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3 відсотків - на фінансування сил оборони».
Тобто витрати на Збройні Сили мають складати 136,5 млрд грн. Отже, відповідно до проекту бюджету на 2020 - 33 994 007,3 не додають відповідно до закону.
Фінансування потреб ЗСУ на ОВТ
Міністерство оборони має недостатнє фінансування та не може розміщувати в необхідному обсязі замовлення на нове озброєння та військову техніку, а також фінансувати НДДКР для створення перспективних розробок.
Динаміка фінансування на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання виглядає так:

Ще в 2016 році було заплановано виділити на переозброєння близько 170 млрд грн протягом 5 років на наступні потреби:
- Літаки, вертольоти, зенітні ракетні комплекси, радіотехнічні системи.
- Засоби зв’язку та радіоелектронної боротьби, артилерійської розвідки та навігації.
- Безпілотні авіаційні комплекси.
- Зенітні ракетно-артилерійські комплекси.
- Розвідувально-спостережні охоронні системи та засоби боротьби з безпілотними літальними апаратами.
- Наземні, повітряні та морські високоточні засоби ураження, високоточні артилерійські та протитанкові системи, керовані авіабомби.
- Інтегрована система управління, збору та обробки розвідувальних відомостей.
- Будівництво нових кораблів та катерів.
Фонд РНБО в 28 млрд грн
На 2020 рік для Апарату Ради національної безпеки і оборони України забюджетовані кошти (КПКВК 6501060 - Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону) у розмірі 27,986 млрд грн.
Вже офіційно заявлено, що кошти будуть розподілені РНБО між оборонними та безпековими відомствами. Який принцип такого розподілу – поки що невідомо.
Але говорячи про бюджет для Збройних Сил, то для того, щоб досягти рівня фінансування 2019 року, для МОУ має відійти мінімум 50% від цієї суми. Адже на передовій стоять саме військовослужбовці ЗСУ. А арсенали та артсклади Міноборони використовуються всіма силами оборони – тобто Нацгвардією, Держприкордонслужбою і т.д.
Реальні потреби Міноборони
Головні проблемні місця Збройних Сил на сьогодні:
– забезпечення конкурентної заробітної платні для військовослужбовців
– забезпечення особового складу житлом
– необхідність проведення переозброєння
– необхідність формування непорушних запасів
– завершення виконання програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів (складів боєприпасів)
Формування непорушних запасів
Військове майно непорушних запасів – це військове майно, яке призначене для використання в особливий період і перебуває у мирний час на довгостроковому зберіганні у військових частинах.
На формування/оновлення непорушних запасів необхідно – 36 млрд грн
Програма живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів
Для завершення виконання програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів (складів боєприпасів) необхідно – 12 млрд грн
Забезпечення особового складу житлом
Лише на будівництво модульних містечок необхідно - 100 млрд грн.
Проведення переозброєння
Головні проблемні місця в забезпеченні Збройних сил озброєнням та технікою - протиповітряна оборона, бойова авіація та флот.
Справність авіації на сьогодні складає 25-30%. Україна поки що не виробляє ракетних комплексів, здатних забезпечити протиповітяну оборону.
З визначених Генштабом потреб на 2020 у розмірі ≈ 220 млрд грн – на озброєння необхідно виділяти 40%, тобто 80-90 млрд грн.
Зважаючи на масштаб тих проблем, що існують в армії через багаторічне фінансування Міноборони за залишковим принципом - рівень оборонних витрат ще не один рік буде недостатнім.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 487
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 447
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29861
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19278
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
17312
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13001
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11175