Фейки та дезінформація під час війни: як розпізнати та як боротися

В епоху інформаційних технологій, коли кожен має можливість створити та поширити інформацію, важливим завданням стає розпізнавання та протидія фейкам і дезінформації.

Це питання особливо актуально під час війни, коли ворог активно використовує ці інструменти для впливу на громадську думку та світову спільноту.

Останнім часом світ став свідком зростання кількості фейків та дезінформації, особливо відомих як «діпфейки». Діпфейки — це відеоматеріали або аудіозаписи, в яких реальні образи або звуки змінюються з метою підробки або поширення неправдивої інформації. Шахраї використовують різні методи, аби заволодіти увагою аудиторії, з нашого досвіду — маємо певну кількість фейків, які копіюють брендинг і візуальне оформлення 1+1 media, інформаційних проєктів компанії, використовуючи обличчя та голоси ведучих телеканалів за допомогою цієї технології. Теми та формати необмежені: від пропаганди до реклами як звичайних товарів, так і лікарських засобів і сумнівних препаратів.

Це створює серйозні загрози для суспільства, оскільки від фейків та дезінформації залежить формування громадської думки, політичні рішення та навіть безпека країни. Фейки можуть поширювати ненависть, провокувати конфлікти та впливати на економічну та політичну стабільність. Або ж банально просувати заборонену продукцію чи паразитувати на образах відомих особистостей.

Чому фейки стали поширюватися легше?

Зростання кількості фейків пов'язане з доступністю технологій для створення та поширення відео та аудіо змісту. Все більше людей має доступ до програмного забезпечення та ресурсів для створення діпфейків. Крім того, соціальні мережі стають ефективними майданчиками комунікації та дозволяють швидко поширювати будь-яку інформацію.

Як розпізнати фейки?

Розпізнавання фейків — це перший крок у боротьбі з ними. Для цього можна використовувати наступні методи:

• Перевірка джерела інформації. Перш ніж вірити чому-небудь, перевірте джерело інформації. Довіряйте ресурсам з надійною репутацією та перевіреним контентом.

• Аналіз контенту. Ретельно досліджуйте вміст відео або аудіо. Шукайте ознаки фальшивості, такі як неприродні образи або звуки.

• Перевірка медіасюжету. Якщо інформація надходить з медіа, перевірте інші джерела, щоб визначити, чи підтверджується вона.

• Користуйтеся інструментами відфільтровування. Деякі онлайн-платформи надають інструменти для захисту від фейків.

• Консультуйтеся з фахівцями. У разі сумніву зверніться до експертів або журналістів, які можуть допомогти вам розпізнати фейки.

Як боротися з фейками і дезінформацією?

Найкращий шлях подолання фейків і дезінформації — профілактика та попередження.

• Підвищення медіаграмотності. Освіченість і навички розпізнавання фейків є ключовими. Громадяни повинні бути свідомими споживачами інформації. Так, для цих цілей нещодавно ми анонсували масштабний проєкт «Всеохопна інформаційно-просвітницька кампанія з протидії дезінформації», який втілюється  благодійним фондом Smart Angel  у співпраці з 1+1 media, StarLight Media та експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Ця кампанія за допомогою різних інструментів і ресурсів навчає інформаційної гігієни та допомагає розібратися, які джерела є надійними.

• Регулювання інтернет-платформ. Соціальні мережі та інші онлайн-платформи мають вживати заходи для виявлення та видалення оманливих матеріалів.

• Законодавчі заходи. Влада має посилити відповідальність за створення і поширення фейків, які призводять до негативних наслідків.

• Сприяння журналістській етиці. Медіа повинні дотримуватися високих журналістських стандартів і відповідальності перед громадськістю.

Маючи власний досвід компанії виявлення та блокування фейків на різних медіаплатформах, хочу відзначити, що загальна кількість заблокованих відео та профілів значно зросла з 2022 року, однак це великою мірою пов'язано зі збільшеною активністю виробництва фейків у період війни. Командою 1+1 media вже заблоковано та видалено понад 50 000 відео та 1450 профілів — і ці цифри зростають щодня.

Численні українські компанії та державні організації долучаються до боротьби з дезінформацією та піратством, створюючи окремі проєкти. Наприклад, одним з основних напрямів роботи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення є стимулювання співпраці з міжнародними партнерами проти пропаганди та дезінформації через медіа. Бачать важливість медіаграмотності і в USAID: вони запустили Медійну програму в Україні з метою посилення актуальної для суспільства ролі медіа у демократичних процесах в Україні і розширення доступу громадян до якісної інформації, щоб протидіяти негативному зовнішньому впливу. Крім того, з 2013 року працює Ініціатива «Чисте небо» — організація, яка розвиває легальний аудіовізуальний продукт в Україні та протидіє ресурсам, що поширюють контент із порушенням права інтелектуальної власності. Серед останніх гучних і безпрецедентних кейсів — завдяки роботі проєкту в Україні вперше притягнули до кримінальної відповідальності інтернет-шахрая за незаконне використання бренду ТСН і 1+1.

Боротьба з фейками та дезінформацією — це завдання, яке стає все більш важливим у сучасному світі, а в Україні — ще й відіграє важливу роль у протидії пропаганді та ІПСО ворога. Шлях до боротьби з цим явищем може бути складним, але будь-які спроби необхідні для забезпечення інформаційної безпеки та збереження довіри до медіа. Критичне мислення, розуміння природи фейків та вміння їх розпізнавати — це ключ до ефективної протидії цій проблемі.