Нинішній стан якості продуктів – наслідок бездумного знищення Держсанепідслужби
На здоров’я людини в основному впливають такі фактори, як спосіб життя і харчування (50%), біологічні чинники (20%), стан навколишнього середовища (20%), медична допомога (до 10%).
Сотнями шкідливих складових всіх цих факторів і чинників та їх усуненням займалася Державна санітарно-епідеміологічна служба України до її ліквідації, що стартувала в 2011 році.
У цій статті я хотів би зупинитися на якості харчування населення, котра займає левову частку впливу на здоров’я. Неякісні продукти створюють загрозу здоров’ю, життю і працездатності людини чи здоров’ю майбутніх поколінь. Тому серед десятків напрямків роботи Держсанепідслужби до 2012 року гігієна харчування займала вагоме місце, і профілактична робота давала суттєвий внесок в утримання санепідблагополуччя населення на належному рівні.
Держсанепідслужба України проводила величезну багаторічну і системну роботу з профілактики захворювань, харчових отруєнь та спалахів. Обмежувалися асортименти продукції порушникам законодавства, відсторонювалися від роботи недоброчесні особи, проводилась гігієнічна підготовка всіх працівників харчової сфери, здійснювалась значна санітарно-освітня робота серед населення через радіо, телебачення, пресу, інтернет. Лікарями-гігієністами регулярно проводились науково-практичні конференції, видавались санбюлетені, населення інформувалось про небезпеки і ризики для здоров’я. Порушники законодавства притягались до відповідальності, нестандартна продукція знімалась з реалізації, винні особи штрафувалися, призупинялась експлуатація підприємств, які систематично порушували законодавство, а матеріали передавалися в правоохоронні органи.
Однак системний контроль якості продукції викликав постійний спротив виробників та реалізаторів, насамперед серед близького до влади великого бізнесу. Певним чином вплинули і зовнішні фактори (наприклад, «сирна війна», заборона українських цукерок «Roshen» головним державним санітарним лікарем Росії тощо). Спочатку у 2012 році Урядом було ініційовано масштабне скорочення у службі через «тиск на бізнес», згодом їй було заборонено проводити планові та позапланові перевірки. Зрештою Державна санепідслужба України була ліквідована як така, а її функції, всупереч діючому закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», були частково передані різним відомствам. Так, функції у сферах безпечності та якості харчових продуктів, санітарного та епідемічного благополуччя населення були передані Держпродспоживслужбі, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра аграрної політики та продовольства.
Що відбувається зараз у цій сфері?
На сайті Держпродспоживслужби України знаходимо офіційні дані за 2018 рік про проведення 86745 досліджень харчових продуктів, з яких 2158 випадків невідповідності (2,48%). Враховуючи показники нестандартної продукції, що подавалась і подається населенню «з поля до столу», порівняємо і оцінимо профілактичну роботу колись і тепер:
Деякі критерії оцінки | Робота Держсанепідслужби України за 2011 р.[1] | Робота Держпродспоживслужби України за 2018 р.[2] |
| 971,9 т | 629,4 т |
| 114718 | 235 |
| 25557 | 214 (включно з виробниками кормів для худоби) |
| 42 | Більше 120 |
| 525,51 | 576,48 |

Різниця у об’ємах роботи і масштабах дієвості Держсанепідслужби та Держпродспоживслужби, як видно із наведених таблиці та графіку, разюча. Проте йдеться не про якість виконання службами своїх функцій, адже як ці функції самі по собі, так і структура, нормативно-правова база та інституційні обмеження діяльності двох установ зовсім різні і невзаємозамінні. Повноцінної заміни Держсанепідслужби та її багаторівневої діяльності сьогодні в Україні просто немає, через що напряму страждають споживачі – населення країни.
Які об’єми харчових продуктів ми споживаємо?
Виходячи із сумарних 644,4 кг основних продуктів на одного жителя, українці щорічно споживають, як мінімум, 27313,54 млн кг продуктів, з яких 677,38 млн кг (2,48%) не відповідають вимогам безпеки. Ці колосальні обсяги неякісної продукції, яка підлягає утилізації, через брак належного, незалежного від виробників, державного контролю продаються населенню за першокласною ціною і руйнують здоров’я народу. Ринок неякісної продукції можна оцінити в мільярди гривень.
Якість продуктів харчування – тільки один із аспектів діяльності знищеної служби. Не варто забувати і про контроль за якістю води, ґрунтів, повітря, за дотриманням хімічної, токсикологічної, радіаційної та біологічної безпеки. Профілактика захворювань матері і дитини, дітей і підлітків, нагляд за виробничою санітарією, епідеміологічні функції служби в цілому спрофановані та в сучасних умовах викликають серйозне занепокоєння. Як наслідок, відзначається зростання захворюваності населення, додаткові прибутки отримують фармацевтичні компанії, а держава і її громадяни несуть збитки.
Стає зрозумілим, що в угоду комерційним інтересам певних кіл, зневаживши безпекові питання держави, політики бездумно знищили Державну санепідслужбу країни та профілактику захворювань як таку. Профілактика не приносить вигоди жодному приватному суб’єкту – це безпосередня функція держави. Відтак очевидно, що новому президенту та парламенту необхідно по-новому подивитися на профілактику та безпекові питання, відновити незалежний державний нагляд за охороною здоров’я населення у всіх сферах, адже без здорових людей апріорі не буде успішної держави.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11579
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 7792
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6395
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5272
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4638