об авторе

Володимир Маркович Лікар-епідеміолог, організатор охорони здоров’я, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук

Деякі уроки пандемії COVID-19: треба займатися вогнищами інфекції, а не тільки наслідками

Практика протидії COVID-19 показала, що недореформована українська система охорони здоров’я (як зрештою, і більшість систем громадського здоров’я) виявилася неефективною у боротьбі з пандемією.

12.11.2021

COVID-19: ще не пізно навести лад у системі перед бурею!

Система охорони здоров’я України перед обличчям COVID-19: полагодити чи добити?

25.10.2020

Охорона здоров’я: під ударами ззовні і зсередини. До Дня держсанепідслужби

Нещодавно ми опинилися під “окупацією” коронавірусу, котрий щоденно посилює свій тиск, не відчуваючи адекватного супротиву з боку системи охорони здоров’я, яка, як і оборона, десятиліттями руйнувалася

12.10.2020

Аналіз основних тенденцій розвитку системи охорони здоров’я в Україні

Всупереч переможним реляціям МОЗ, міжнародні експерти (Direct Relief) вважають, що ситуація з охороною здоров’я в Україні стає не тільки національною, а і загальносвітовою проблемою.

28.07.2019

Де знайти кошти на лікування хворих в Україні?

Надлишкові 68,6 тис. ліжок обходяться нам у 13,7 млрд. гривень, за які можна було б вирішити більшість матеріальних проблем галузі.

07.06.2019

Нинішній стан якості продуктів – наслідок бездумного знищення Держсанепідслужби

На здоров’я людини в основному впливають такі фактори, як спосіб життя і харчування (50%), біологічні чинники (20%), стан навколишнього середовища (20%), медична допомога (до 10%).

18.05.2019

Що "загубили" при реформуванні системи охорони здоров’я?

Однозначно, що здоров'я населення – це основа благополуччя країни, тільки здорові люди формують трудові та оборонні ресурси країни, розвивають економіку, творять науковий і технічний прогрес.

03.05.2019

Місце народження. Освіта. Народився 1 жовтня 1958 у с. Рекіти Міжгірського району Закарпатської області) – український лікар-епідеміолог, організатор охорони здоров’я. Заслужений лікар України (2018), кандидат медичних наук (2010).

У 1978 року вступив до Львівського державного медичного інституту (нині – Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького), після закінчення якого отримав кваліфікацію лікаря-гігієніста-епідеміолога, працював лікарем Ужгородської міської санітарно-епідеміологічної станції (СЕС).

Професійна діяльність. У 1986-1990 рр. був головним лікарем Ужгородської дезінфекційної станції, у 1990-2002 рр. – головним лікарем обласної СЕС – головним державним санітарним лікарем Закарпаття, а в 2002-2010 роках завідував відділом особливо небезпечних інфекцій обласної СЕС. У 2010-2015 рр. – головний державний санітарний лікар Закарпатської області. Із грудня 2015 р. по листопад 2018 р. – директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації.

У січні 2010 р. в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського Академії медичних наук України захистив кандидатську дисертацію на тему "Епідеміологічні аспекти надзвичайних ситуацій природного ґенезу (на моделі повеней в Закарпатській області України)", присвячену питанням протиепідемічних заходів при ліквідації надзвичайних ситуацій природного характеру.

У червні 2018 р. Указом Президента України №175/2018 був удостоєний звання Заслужений лікар України.

Викладаю на посаді доцента в Ужгородському національному університеті.

Топ за неделю

Читаемые
В соцсетях
Комментируемые