Увійти
Без реклами Підтримати
Увійти
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
20.12.2016 11:13

Право сторони захисту на перехресний допит під час досудового слідства

Вадим Янович
Адвокат

За змістом п.5 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, порушення права на перехресний допит.

За змістом п.5 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов’язаний визнати істотнимипорушеннями прав людини і основоположних свобод порушення права на перехреснийдопит.

 Перехресний допит, регламентований ч.7 ст.352 КПКУкраїни, передбачає можливість ставити навідні запитання. Із наведеного начебтовбачається можливість визнання порушення права на перехресний допит лише упорядку перегляду рішення суду, під час судового розгляду у якому було допущенопорушення права на перехресний допит.Перш за все, слід розуміти, що являє собою перехреснийдопит. Перехресний допит – це не очна ставка, не одночасний допит двох осіб, неокрема процесуальна дія. Перехресний допит – це право, яке закріплене упідпункті «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод. Норми даної Конвенції, яка є міжнародним договором, згода наобов'язковість якого надана Верховною Радою України, являються згідно ч.2 ст.1 КПК нормамикримінального процесуального законодавства України. Так, згідно підпункту «d»пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, щонайменше,право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а такожвимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідківобвинувачення. 
                 
Згідно ч.1 ст.90 КПК, рішення національного суду або міжнародної судовоїустанови, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини іосновоположних свобод, гарантованих міжнародними договорами, згода наобов’язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значеннядля суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

У справі “Жуковський проти України”, яким встановлено,зокрема, порушення підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції, Європейський судз прав людини визначив (пунктами 10, 45 рішення від 15 вересня 2010 року), що уході слідства було проведено низку судових експертиз і допитів, включаючиперехресні допити заявником деяких свідків. Національні суди не заслуховувалибезпосередньо показань цих свідків, а у заявника не було можливості для їхперехресного допиту.

Суд не переконаний у тому, що матеріали досудовогослідства, в якому частково брав участь заявник, а також відеозаписи допитівмогли компенсувати таку повну відсутність можливості для судів і для заявникабезпосередньо допитати свідків. Окрім того, будучи обізнаним про труднощі узабезпеченні права заявника допитати свідків у цій справі, Суд вважає, щодоступні сучасні технології могли б забезпечити більш інтерактивний спосібдопиту свідків з-за кордону, наприклад, з допомогою відеозв'язку.

Таким чином, норми міжнародного договору та преюдиціальне значення рішенняміжнародної судової установи беззаперечно вказують на можливість реалізаціїправа на перехресний допит на стадії слідства. Однак, порушене на цій стадіїдане право повинно бути компенсовано національними судами.
Тому, виходячи з принципу favor defensionis (сприяння захисту), під часслідства, слідчий та прокурор, слідчий суддя повинні забезпечувати реалізаціюправа сторони захисту на перехресний допит. 

Щодо механізмів реалізації цього права, то згідно ч. 6 ст.223 КПК, слідча(розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого,представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводитьсяза участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крімвипадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або такаособа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої(розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання,висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведеннявідповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Саме норма ч.6 ст.223 КПК дозволяє стороні захисту ефективно реалізуватиправо на перехресний допит на слідстві шляхом подачі клопотань про допит певних(в т.ч. раніше допитаних)осіб. У разі відмови у задоволенні такого клопотання сторона захисту має правозвернутися із скаргою на дії слідчого (прокурора) до слідчого судді, мотивуючинеобхідність усунення істотних порушень гарантованого права на перехреснийдопит. У разі ж, якщо слідчим суддею буде відмовлено у задоволенні скарги,сторона захисту повинна прикладати максимум зусиль для компенсації порушеногоправа на перехресний допит під час судового розгляду справи національним судом.Ну, а якщо національні суди порушення на слідстві права на перехресний допит некомпенсують, то тоді сторона захисту може звернутися до міжнародної судовоїустанови, при цьому, вимагаючи справедливих сатисфакцій.
Усі матеріали автора
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Популярне
Контакти
E-mail: [email protected]