Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

20.12.2016 11:13

Право сторони захисту на перехресний допит під час досудового слідства

Вадим Маркевич Адвокат

За змістом п.5 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, порушення права на перехресний допит.

За змістом п.5 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод порушення права на перехресний допит.

Перехресний допит, регламентований ч.7 ст.352 КПК України, передбачає можливість ставити навідні запитання. Із наведеного начебто вбачається можливість визнання порушення права на перехресний допит лише у порядку перегляду рішення суду, під час судового розгляду у якому було допущено порушення права на перехресний допит. Перш за все, слід розуміти, що являє собою перехресний допит. Перехресний допит – це не очна ставка, не одночасний допит двох осіб, не окрема процесуальна дія. Перехресний допит – це право, яке закріплене у підпункті «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Норми даної Конвенції, яка є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, являються згідно ч.2 ст.1 КПК нормами кримінального процесуального законодавства України. Так, згідно підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, щонайменше, право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Згідно ч.1 ст.90 КПК, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

У справі “Жуковський проти України”, яким встановлено, зокрема, порушення підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції, Європейський суд з прав людини визначив (пунктами 10, 45 рішення від 15 вересня 2010 року), що у ході слідства було проведено низку судових експертиз і допитів, включаючи перехресні допити заявником деяких свідків. Національні суди не заслуховували безпосередньо показань цих свідків, а у заявника не було можливості для їх перехресного допиту.

Суд не переконаний у тому, що матеріали досудового слідства, в якому частково брав участь заявник, а також відеозаписи допитів могли компенсувати таку повну відсутність можливості для судів і для заявника безпосередньо допитати свідків. Окрім того, будучи обізнаним про труднощі у забезпеченні права заявника допитати свідків у цій справі, Суд вважає, що доступні сучасні технології могли б забезпечити більш інтерактивний спосіб допиту свідків з-за кордону, наприклад, з допомогою відеозв'язку.

Таким чином, норми міжнародного договору та преюдиціальне значення рішення міжнародної судової установи беззаперечно вказують на можливість реалізації права на перехресний допит на стадії слідства. Однак, порушене на цій стадії дане право повинно бути компенсовано національними судами.

Тому, виходячи з принципу favor defensionis (сприяння захисту), під час слідства, слідчий та прокурор, слідчий суддя повинні забезпечувати реалізацію права сторони захисту на перехресний допит.

Щодо механізмів реалізації цього права, то згідно ч. 6 ст.223 КПК , слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Саме норма ч.6 ст.223 КПК дозволяє стороні захисту ефективно реалізувати право на перехресний допит на слідстві шляхом подачі клопотань про допит певних (в т.ч. раніше допитаних) осіб. У разі відмови у задоволенні такого клопотання сторона захисту має право звернутися із скаргою на дії слідчого (прокурора) до слідчого судді, мотивуючи необхідність усунення істотних порушень гарантованого права на перехресний допит. У разі ж, якщо слідчим суддею буде відмовлено у задоволенні скарги, сторона захисту повинна прикладати максимум зусиль для компенсації порушеного права на перехресний допит під час судового розгляду справи національним судом. Ну, а якщо національні суди порушення на слідстві права на перехресний допит не компенсують, то тоді сторона захисту може звернутися до міжнародної судової установи, при цьому, вимагаючи справедливих сатисфакцій.

Усі матеріали автора

Відправити:

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.

Останні записи

Топ за тиждень

Читають

Популярне

Контакти

E-mail: [email protected]