НАБУ. Три роки розпачу, розтрати надій та державних коштів. Що далі?

Автором у минулому році вже був опублікований матеріал щодо покриття НАБУ корупції в країні шляхом його корупційної взаємодії із суддівським корпусом, пов'язаної з легітимізацією незаконної відмови НАБУ у розслідуванні корупційних злочинів та із невиконанням ним завдання кримінальних проваджень.

Як свідчать юридичні факти, покриття корупції в країні – є головним завданням діяльності НАБУ протягом усього часу його існування.

Беззаконня й сваволя, яка укріпилась в країні саме на підставі такої діяльності НАБУ, є здобутком "роботи" цього органу, що потребує вжиття невідкладних заходів, адже саме така діяльність НАБУ призвела до розпачу та збуренню громадян.

Саме від НАБУ громадяни очікували змін в країні у сфері боротьби з корупцією, саме на нього покладали сподівання, проте їх надії за три роки розвіялися, про що й свідчить донний корупційний рейтинг України. Далі чекати ефективної роботи від т.зв. "антикорупційних" органів немає сенсу, а тому саме громадськості необхідно вживати відповідних заходів для їх зміни.

Через три роки у автора немає жодних ілюзій щодо НАБУ, адже всі його законні дії щодо викриття корупійних правопорушень були НАБУ свавільно розтрощені із застосуванням принципу виключного цинізму (ПВЦ), що є прямою відповідальністю його Директора, адже саме під його очільництвом новий "чистий" орган перетворився у співучасника таких правопорушень.

Можна багато що казати про кількість грошей, безрезультатно витрачених державою на цей орган, про його роботу на замовлення, і т.п., але все це повинно бути відображено в об'єктивних висновках незалежного аудиту з метою недопущення використання ПВЦ жодним суб'єктом владних повноважень в майбутньому.

Це питання адресоване до Верховної Ради, яка вислухала 04.04.2018 року себе та керівників "антикорупційних" органів, але жодних заходів не вжила. Ці органи поки що в тандемі як порушували права громадян й інтереси держави шляхом покриття корупційних злочинів, так й продовжують їх порушувати.

Нижче мій приклад, який, на мою думку, обов'язково повинен знайти таке відображення у висновках аудиту.

31.08.2017 року мною до НАБУ була подана заява щодо відомостей та доказів вчинення представниками суддівської влади злочину, передбаченого ст.364 КК (зловживання владою або службовим становищем), яка була зареєстрована за №М-8157.

З огляду на вже стандартне свавільне невнесення НАБУ її відомостей до ЄРДР, "бабушка", після певних законних заходів заявника, все ж таки зобов'язала НАБУ зареєструвати цю заяву шляхом постановлення ухвали, в описовій частині якої наявна попередня кваліфікація злочину за ст.364 КК, що відповідає змісту заяви.

Але й навіть ухвала "бабушкі" не виявилась підставою для виконання НАБУ вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції, що й підтверджується внесенням до ЄРДР кваліфікації за ст.375 КК, яку заявник не заявляв, не обгрунтовував, та й в ухвалі вона відсутня.

Окрім зміни підслідності (ст.375 КК не підслідна НАБУ), "антикорупціонер" порушує основні принципи кримінального провадження: верховенства права, диспозитивності, забезпечення доведеності вини, законності тощо, – що унеможливило законне розслідування злочину за заявою № М-8157 та правовий захист прав потерпілої, громадян й інтересів держави.

Наслідком таких злочинних дій НАБУ, замість надання ним до ВРП об'єктивних відомостей заяви № М-8157, є уведення ВРП 29.09.2017 року у склад Верховного Суду суддів, які доказово вчиняли злочин за ст.364 КК, що продовжують здійснювати т.зв. "правосуддя" й впевнені в тому, що їхнє відправлення викривленого судочинства завжди покриє "антикорупціонер", в т.ч. й для використання постійного інформаційного та протестного приводу щодо відсутності створення антикорупційного суду.

На погляд автора цього матеріалу, цей приклад є яскравим віддзеркаленням сучасного стану "боротьби" з корупцією, який мотивує та штовхає до продовження вжиття законних заходів для її викорінення.

Так, заявником вже двічі були направлені звернення до відповідного Комітету ВРУ щодо виконання ним ст.26 Закону № 1698-VII. Поки тест на виконання вимог ст.40 Конституції наші обранці із тріском провалюють. Замість розгляду звернення та пропозицій щодо проведення громадських слухань, надання Комітетом оцінок, та, найважливіше, ініціювання аудиту ефективності діяльності НАБУ щодо вищевказаних фактів, Комітет по корупції, а саме Віктор Чумак, по-щуч'ї чудово направив їх до НАБУ-порушника, яке очікувано не виявило порушень у діях своїх службових осіб по невиконанню судового рішення.

Проте, ми не опускаємо руки, – вже підключили Омбудсмена. Адже принцип верховенства права в нашій прекрасній країні невідворотно діє для всіх. Навіть для тих, хто в цьому має сумнів, а також для тих, хто його порушує. Наша мета – зібрати усіх порушників …