Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.10.2015 20:30

Велике майбутнє у малого бізнесу

К.ю.н., вчений секретар Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Чи думає Україна про малий бізнес? Європейський досвід підтримки малих та середніх суб'єктів господарювання.

Більшість розвинених країни світу досягли значних успіхів у соціально-економічному розвитку завдяки цілеспрямованій та виваженій державній політиці, спрямованої на підтримку та розвиток малих та середніх підприємств (МСП), які виступають рушійною силою економіки. Наприклад, у ЄС приблизно 20,8 млн малих та середніх підприємств представляють майже 99% всіх підприємств. МСП забезпечують зайнятість більше ніж 65 млн людей у приватному секторі та вносять більше половини загальної доданої вартості, створеної підприємствами в ЄС . Кількість МСП невпинно зростає. ЄС проводить серйозну підтримку МСП. Для того, щоб швидко зрозуміти масштаби підтримки МСП в ЄС , читачеві пропонується просто зайти на європейський веб-портал МСП (http://ec.europa.eu/growth/smes/index_en.htm).

В Україні згідно з даними Державної служби статистики у 2014 р. загальна кількість підприємств складала 340 981 (без урахування результатів діяльності банків і бюджетних установ та без урахування тимчасово окупованої території АРК та частини зони проведення антитерористичної операції), серед яких кількість великих підприємств становила лише 496 (0,1 % до загальної кількості підприємств). Основну частину складають малі та середні підприємства. Вважалося, що з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС в Україні активізується діяльність з покращення умов для ведення підприємницької діяльності МСП, враховуючи досвід та найкращі практики європейських країн. Україна пов'язана відповідними зобов'язаннями, визначеними в Угоді про асоціацію з ЄС. Зокрема, Главою 10 Угоди про асоціацію з ЄС передбачено співробітництво з питань політики у сфері промисловості та підприємництва з метою покращення умов для підприємницької діяльності для всіх суб'єктів господарювання з особливою увагою до малих та середніх підприємств. Статтею 379 Угоди говориться про співробітництво «для впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на принципахЄвропейської хартії малих підприємств, та проведення моніторингу процесу імплементації шляхом щорічного звітування та діалогу. Таке співробітництво також передбачає особливу увагу до мікропідприємств та підприємств ремісницького типу, які є надзвичайно важливим елементом економіки України та ЄС».

По-перше, наразі, зі спливом цілого року з моменту ратифікації Угоди про асоціацію, стратегія розвитку МСП, яка ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств в Україні, відсутня.

По-друге, не зважаючи на кроки, які були зроблені в останній час для створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, регуляторна політика, яка проводиться в Україні, не в повній мірі відповідає інтересам саме МСП і не враховує останні тенденції європейської практики з активізації підприємницької діяльності МСП. Головна проблема полягає у відсутності диференційованого підходу щодо державного регулювання окремих категорій суб'єктів господарювання відповідно до ресурсних можливостей виконання вимог регуляторних актів. Дана проблема у ЄС була вирішена шляхом запровадження принципу «спочатку подумай про малий бізнес» (think small first principle), який закріплено у Законі «Про малий бізнес» (SmallbusinessactforEurope), і згідно з яким члени ЄС мають враховувати принцип «спочатку подумай про малий бізнес» під час розробки законодавства та спрощення існуючого регуляторного середовища. Найбільш обтяжливим обмеженням за результатами опитування малих та середніх суб’єктів господарювання у ЄС виступає необхідність забезпечення відповідності всім вимогам. МСП несуть більше навантаження у порівнянні з великими підприємствами. Було підраховано, що там де велике підприємство витрачає 1 євро на одного працівника через необхідність виконання всіх встановлених вимог, середнє підприємство має витратити 4 євро, а мале ? 10 євро.

Принцип « спочатку подумай про малий бізнес » , якого потребує Україна, передбачає:

1. Обов’язкове проведення консультування та слухань з МСП не менше як за 8 тижнів перед прийняттям будь-якої законодавчої пропозиції, яка матиме вплив на господарську діяльність.

2. Застосування «МСП тесту» (SME test), який полягає в тому, що Європейська комісія та країни-члени ЄС мають детально оцінювати вплив законопроектів та інших ініціатив на МСП. «МСП тест» слід вважати невід’ємною частиною будь-якої оцінки регуляторного впливу (Impact assessment). Кожна пропозиція, яка накладає або скорочує витрати для бізнесу, вимагає застосування «МСП тесту», який передбачає розробку пропозиції таким чином, щоб вона досягала поставленої мети без невиправданого обмеження або втрати можливостей для малого бізнесу.

3. Застосування принципу «тільки один раз» (the only once principle), який полягає в тому, що країни-члени ЄС мають утримуватися від того, щоб запитувати від МСП інформацію, яка вже наявна та доступна для відповідного органу, крім випадків, коли вона потребує оновлення. Згідно з цим принципом інформація, яке вже була один раз подана певному органу, не має надаватися іншій службі органу, тобто підприємство не зобов’язано подавати знову інформацію, яку орган вже отримав іншим шляхом. Головна мета – зменшити паперову роботу та навантаження на МСП.

4. Забезпечення законодавчої визначеності МСП шляхом встановлення єдиних (загальних) дат набрання чинності нормативними актами (сommon сommencement dates) у певних сферах господарської діяльності, які матимуть вплив на суб’єктів господарювання, особливо МСП. Тобто відповідні правила або рішення мають вступати в силу у конкретно встановлені дати, кількість яких протягом року обмежена, з метою забезпечення більш раціонального потоку нових нормативних актів та надання інформації для МСП про нові правила заздалегідь. Єдиними (загальними) датами, як правило, виступають два дні на рік, яким передує, не менше як за 12 тижнів, публікація інструктивного матеріалу щодо потенційних змін, що дозволяє МСП краще підготуватися, адаптуватися та зрозуміти законодавчі зміни. Тобто головним елементом даної системи виступає попереднє повідомлення про потенційні зміни, що забезпечує можливість МСП планувати заздалегідь. Таке повідомлення, як правило, має форму щорічного звіту про майбутні нормативні акти, які стосуються суб’єктів господарювання, що включає в себе короткий опис кожної норми, яка має набути чинності у визначені дні. З часом, у ЄС планується, що єдині дати стимулюватимуть законодавця зменшувати обсяг нормативних актів, оскільки їх сумарний тягар стає все більш очевидним.

У контексті зазначеного нагальних змін потребує діючий Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». По-перше, необхідно запровадити диференційований підхід до державного регулювання окремих категорій суб’єктів господарювання згідно з їхніми особливостями та ресурсними можливостями виконання вимог регуляторних актів, а саме: закріпити принцип «врахування інтересів МСП», який передбачатиме розробку регуляторного акту з позицій МСП, обов’язкову оцінку впливу регуляторного акту на інтереси МСП на найбільш ранніх стадіях його розробки. При цьому, така оцінка може включати і визначення потенційних та фактичних витрат ресурсів МСП на виконання вимог регуляторного акту. У цьому контексті слід закріпити право наукових установ здійснювати попередню експертизу та надавати висновок щодо витрат та впливу регуляторного акту на МСП і зобов'язання відповідних регуляторних органів враховувати результати такої експертизи п ід час розробки регуляторного акту. По-друге, окремого розгляду потребує питання відповідальності регуляторних органів за прийняття регуляторних актів з порушенням процедур, встановлених Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , і за негативні наслідки, які вони спричинили для МСП. По-третє, встановлення єдиних (загальних) дат набрання чинності нормативними актами у певних сферах господарської діяльності може сприяти боротьбі з таким явищем, яке міцно вкоренилося в Україні, як «нормативна інфляція» - значного потоку нормативно-правових актів та внесення до них змін і доповнень.

Пропозицій щодо вирішення проблем МСП може бути безліч, втім пропонується почати з концептуальних основ шляхом визнання центральної ролі МСП в економіці країни, що сприятиме створенню сприятливих умов для ведення господарської діяльності МСП та виконанню зобов'язань України у контексті реалізації положень Угоди про асоціацію з ЄС.




Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net