Сумні перспективи українського іпотечного кредитування
Не дивлячись на певне збільшення обсягу іпотечних кредитів, сподівання на істотне зростання ринку іпотечного кредитування марні
Згідно даних статистики, протягом 2020 року загальна сума виданих в Україні іпотечних кредитів зросла на 36% та досягла 3,8 млрд. грн. Проте, загальний відсоток іпотечних угод мізерний – тільки 5%.
Останнє пояснюється просто: в Україні невигідно брати кредит. Перш за все, це пов’язано з високими відсотковими ставками. На грудень 2020 року середня ставка іпотечного кредиту на вторинному ринку сягала 14%, а на первинному – 16,9%. Звісно, в порівнянні з 2019 роком вона знизилась (було 20,6 та 21,5% відповідно), проте не настільки, щоб залишатися привабливою для споживача і підштовхнути ринок до розвитку.
Для прикладу, в розвинутих європейських країнах (Німеччина, Бельгія, Франція, Італія, Великобританія) ставки по іпотечних кредитах в середньому сягають 1,5-3,5%. В країнах середнього рівня розвитку (Польща, Болгарія, Хорватія, Угорщина) – 3,7-6%. Як бачимо, навіть зниження відсоткової ставки і близько не наблизило Україну до середньої європейської ставки.
Друга важлива причина – це важка і нестабільна економічна ситуація в країні. Певною мірою, великі відсотки за кредитами це якраз підтверджують. Банки це розуміють, і тому ретельно перевіряють тих, хто звертається до них за кредитом. Звертають увагу на професію (наскільки вона рентабельна в сучасних умовах), на наявність щомісячного, стабільного доходу (бажано, 19-20 тис. грн), на вік (27-50 років) і на кредитну історію (якщо вона є).
З цього слідує, що далеко не всі потенційні позичальники зможуть отримати кредит. А ті, хто його отримають, у випадку зміни економічного становища можуть виявитись неспроможними його віддати. Нагадаю, що рік тому в українських банках нараховувалось біля 20 000 проблемних валютних іпотечних кредитів, на загальну суму 50 млрд грн. Звісно, зараз кредити видають у гривні, проте сума валюти навряд чи вплине платоспроможність позичальника у випадку поглиблення економічної нестабільності.
Сьогодні в Україні багато говорять про запуск програми «іпотеки під 7%», яка має стартувати з березня. Проте умови цієї програми навряд чи спровокують зростання обсягу кредитування. Вимоги для отримання такого кредиту достатньо суворі, а отже – далеко не всі зможуть ним скористатися. До того ж, відсотки за ним гарантуються державою. На жаль, це не надто надійний гарант. Бо при зміні економічної ситуації ця програма може бути скасована, а позичальники опиняться сам на сам з банками.
В цьому контексті один цікавий приклад: на сьогодні державний борг України перед громадянами за рішеннями ЄСПЛ сягає близько 10 мільярдів гривень. Розраховувати на виплату державою цих грошей найближчим часом не приходиться, бо інакше під питанням опиняться всі інші соціальні виплати. На цьому прикладі чудово видно, яким «надійним гарантом» наразі є наша держава.
Підсумовуючи зауважу, що наразі в Україні не варто очікувати істотного зростання іпотечного кредитування. Бо умови для цього залишаються несприятливими.
Крім продовження зниження відсоткової ставки, я б ще запропонував посилити захист як кредиторів, так і боржників. Бо з правами в Україні чимала проблема, і тому суди по боргових справах тривають роками. При чому навіть схвальне рішення суду не гарантує задоволення вимог. То ж, вирішувати проблему потрібно комплексно, а не разовими діями.
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 218
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 101
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 98
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9960
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 5026
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 3529
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
1931
-
Біткоїн нижче $80 000. Ринок криптовалют просів на $111 млрд за 24 години
Фінанси 1321
