Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.03.2020 12:00

Чи зобов’язаний бізнес припиняти діяльність з огляду на карантин?

Юрист в Адвокатській фірмі "Грамацький і Партнери"

Спершу нагадаємо, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України було установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Спершу нагадаємо, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»: було установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин із забороною:

- відвідування закладів освіти її здобувачами;

- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Майже одночасно голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко виступив із відео-зверненням про запровадження низки протиепідемічних заходів та обмежень у місті Києві.

Згодом було опубліковано текст рішення Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київською міської державної адміністрації від 11 березня 2020 року № 09-30 «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)», яким на території міста Києва введено низку додаткових обмежувальних заходів з 12 березня 2020 року до 31 березня 2020 року, а саме:

- призупинено освітній процес у закладах загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти усіх типів, форм власності міста Києва;

- призупинено освітній процес у вищих навчальних закладах;

- обмежено проведення спортивних заходів на території м. Києва;

- призупинено роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів, тощо;

- призупинити роботу розважальних центрів;

- призупинити роботу розважальних зон в шопінг молах;

- заборонено проведення масових заходів на території м. Києва (більше 60 осіб).

Таким чином, на сьогодні театри, кінотеатри, розважальні центри масово зупиняють свою діяльність, а отже, зазнають багатотисячні, а в окремих випадках – багатомільйонні збитки. Для частини столичного бізнесу такі превентивні заходи державної влади у формі заборони здійснювати комерційну діяльність протягом майже трьох тижнів можуть мати наслідком банкрутство, оскільки доходи припиняються, а витрати на зарплату працівників, оренду приміщень і т. д. – ні.

Однак чи дійсно Володимир Кличко та компанія мали повноваження тимчасово паралізувати бізнес у м. Києві? Чи можуть розважальні центри, кафе, ресторани, театри та кінотеатри не припиняти роботу?

Відповідаємо на ці та інші актуальні питання нижче. 

По-перше, відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється виключно рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» саме у рішенні КМУ можуть зазначатися тимчасові обмеження прав фізичних та юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Однак як ми вже зауважили вище, відповідним рішенням Кабміну було призупинено роботу закладів освіти та заборонено масові заходи понад 200 чоловік.

Чи мала право КМДА у такому випадку збільшувати такі обмеження? 

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб органи виконавчої влади, місцевого самоврядування можуть запроваджувати на відповідних територіях особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

Повноважень Київської міської державної адміністрації визначаються Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та Законом України «Про столицю України – місто-герой Київ», які не містять нічого, крім загальних формулювань про вжиття заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям та їх ліквідації.

У свою чергу стаття 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», присвячена питанням повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину, зазначає, що місцеві державні адміністрації мають право:

- залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;

- залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;

- установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;

- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;

- установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;

- створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Як бачимо із переліку вище, в умовах всеукраїнського карантину КМДА має право виключно встановлювати особливий порядок проведенням протиепідемічних заходів, однак аж ніяк не поглиблювати їх шляхом збільшення обмеження масових заходів з 200 до 60 чоловік чи розширення переліку превентивних мір шляхом тимчасового припинення діяльності театрів, кінотеатрів, ресторанів і т. д. 

Окремо необхідно звернути увагу, що рішення КМДА можна було б якось виправдати посиланням на ст. 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка передбачає право місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування встановлювати обмежувальні заходи в окремому населеному пункті, якщо або виник спалах інфекційної хвороби, або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб.

Однак, по-перше, обидва випадки відсутні в м. Києві: 1) спалах коронавірусної інфекції COVID 19 (як і самого факту такого вірусу) в м. Києві не зафіксовано; 2) відсутня неблагополучна епідемічна ситуація в м. Києві, що загрожує поширенням інфекційних хвороб.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» неблагополучною є епідемічна ситуація, коли рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники та реєструються спалахи інфекційних хвороб.

Як у Києві, так і в Україні загалом такі показники та спалахи не зафіксовано.

По-друге, КМДА посилається на статті 28 та 30, а не на статтю 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» як на підставу для прийняття відповідного рішення.

Проте, як ми вже з’ясували, статті 28-30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюють спеціальний режим карантину, який передбачає введення обмежень прав та свобод юридичних та фізичних осіб саме рішенням Кабміну, а не КМДА.

Отже, на сьогодні склалася ситуація, коли Київська міська державна адміністрація вийшла за межі повноважень, передбачених чинним законодавством України.

Виникає логічне питання: що робити столичному бізнесу за таких обставин?

Розважальні центри, ресторани, театри та кінотеатри повинні прийняти важке рішення: продовжувати комерційну діяльність із високою ймовірністю санкцій з боку органів державної влади та низки судових спорів або призупинити діяльність до кінця березня та зазнати збитків у вигляді недоотриманих прибутків.

Вибір робити кожному самостійно.

Звичайно, враховуючи, що рішення КМДА є чинним та не скасованим, то підприємства зобов’язані його дотримуватися. Однак зазначений вище аналіз вказує, що аргументи на користь незаконності рішення місцевого органу виконавчої влади наявні в достатній кількості.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net