Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.11.2018 14:39

Перезавантаження освіти для держслужбовців: місія здійсненна

Перший заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби

Вже рік триває реформа державного управління. Близько 500 нових держслужбовців стали частиною потужних команд міністерств, а конкурси на зайняття посад фахівців з питань реформ активно тривають.

Що ми бачимо зараз? Нові обличчя є, безперечно, важливим і необхідним кроком до нового способу управління державою - ефективного, нешаблонного та сучасного. 

Разом із тим розуміємо, що до великих змін маємо підходити комплексно, починати їх із головного. Так, освіта для держслужбовців потребує оновлення: має давати конкурентні знання та вчити стратегічного мислення. Держслужба - не кінцева точка “Б” для випускників профільних програм: вона передбачає постійне професійне зростання та вдосконалення. 

Які зміни в освіті для держслужбовців вже відчутні, а які стануть видимими вже незабаром? Про це далі. 

Про магістерські програми для держслужбовців 

З 2016 року запроваджено окрему спеціальність “Публічне управління та адміністрування”. Зараз за цією спеціальністю можна здобути вищу освіту у 130 закладах вищої освіти (ЗВО).  Державне замовлення на навчання держслужбовців за магістерською програмою «Публічне управління та адміністрування» можемо розмістити виключно у ЗВО державної форми власності, що не є відмінним від порядку, який стосується й інших спеціальностей за іншими галузями знань. Фактично, це означає наявність жорсткої  монополії ЗВО державної форми власності на підготовку державних службовців за магістерськими програми “Публічне управління та адміністрування”. 

Але варто визначитися, чи взагалі такий підхід є виправданим. Можливо, варто прямувати іншим шляхом - коли держава замовляє підготовку, орієнтуючись виключно на якість таких програм, а не на форму власності ЗВО. 

Та й чинний нині підхід до визначення потреб у підготовці держслужбовців за названою магістерською програмою є неефективним і нераціональним. Наприклад, і нині існує рекомендація, що основним критерієм визначення потреби у підготовці магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління” є, як правило, аналіз співвідношення кількості керівних посад за штатним розписом (станом на 1 січня поточного року) до кількості осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” за спеціальностями галузі знань “Публічне управління та адміністрування”. Бажаним є співвідношення щонайменше однієї особи, яка має освітньо-кваліфікаційний рівень «магістра» до двох керівних посад. Наскільки обґрунтованою є така вимога, якщо на посаду державної служби категорії Б (а це керівні посади) може претендувати особа, яка має освітньо-кваліфікаційний рівень магістра і так? Тому маємо змінити такий підхід, враховуючи, що ситуація змінюється і потребує нових відповідей на нові виклики. 

Служба управління персоналом щорічно повинна аналізувати, скільки магістрів є серед держслужбовців, зважати на цю пропорцію і заохочувати працівників йти на навчання. Державний службовець зазвичай не бажає здобувати ступінь за стаціонарною формою навчання, тому що він/вона “втрачає робоче місце”. НАДС доклав зусиль для врегулювання цієї ситуації і запропонував шляхи вирішення цієї дилеми. Наразі  держслужбовець може навчатися стаціонарно, а робоче місце за ним зберігається. 

Зараз триває робота щодо запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Освітянське законодавство передбачило таку можливість. Проте маємо спільно з МОН ретельно продумати підхід та методику такого іспиту, підготувати належну інфраструктуру для його проведення. Очевидно, що такий іспит є необхідним, але маємо ретельно дотримуватися етапності в його впровадженні - без гонитви. Інакше можемо втратити будь-яку привабливість і мотивацію державних службовців навчатися за такими програмами.

Do you speak English? Англійська для держслужбовців 

Закон України “Про державну службу” висуває чітку вимогу до вищого корпусу державної служби щодо володіння англійською чи французькою мовами. Зараз усі конкурси на посади категорії “А” передбачають проведення відповідного тестування кандидатів на володіння ними. Претенденти на посади фахівців з питань реформ на конкурсах можуть отримувати додатковий бал, якщо документально підтвердять володіння іноземною мовою (передусім, англійською). Тобто, все це спонукає державних службовців вивчати іноземні мови. 

Зараз чинною є державна програма навчання державних службовців іноземним мовам. На базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування маємо оновлену програму навчання англійській мові — English for Public Administration. Вона передбачає навчання державних службовців міністерств, працівників інших центральних органів виконавчої влади у малих групах впродовж двох семестрів. 

Крім цього, є постійні ініціативи, наприклад, Британської Ради — навчання англійської для фахівців з питань реформ. 

Зараз спостерігаємо ажіотаж серед охочих вивчати англійську мову за державною програмою. Згідно із паспортом бюджетної програми, цього семестру маємо можливість надати таку послугу 400 держслужбовцям. Хоча попит шалений — отримали запит на навчання від понад 1800 охочих. Цьогоріч були змушені відмовити багатьом. Але попит є, маємо його задовольняти, тому врахуємо це під час наступного набору. 

Яку новацію плануємо запровадити у професійному навчанні? 

Зараз триває оцінювання результатів службової  діяльності держслужбовців. У грудні, після закінчення оцінювання, кожен держслужбовець, який його успішно пройшов, отримає індивідуальну програму підвищення професійної компетентності — розроблену спільними зусиллями працівника служби управління персоналом та безпосереднім керівником держслужбовця. Вона має бути затверджена і впродовж наступного року виконана в обов’язковому порядку. 

У програмі буде визначений перелік компетентностей, які потрібно вдосконалити чи набути державному службовцю, та формат, в якому це має бути зроблено - підвищення кваліфікації чи самоосвіта. Плануємо запровадити накопичувальну систему освітніх кредитів, за якої державний службовець має набрати щонайменше один кредит ЄКТС, що еквівалентно 30-м навчальним годинам. При цьому, самоосвіта також визнаватиметься і братиметься до уваги під час обрахунку таких годин.  До речі, самоосвіта має бути обов’язковою і становити частку не більше 20% всієї індивідуальної програми підвищення професійної компетентності. 

Вимоги до держслужбовців та їх професійної компетентності змінюються, але це повинно не відштовхувати, а навпаки — мотивувати кращих брати участь у відкритих конкурсах, справедливо перемагати та отримати шанс долучитися до важливих змін в країні! 

Матеріал опубліковано в рамках проекту ЄС "Підтримка стратегічних комунікацій та інформування про реформу державного управління", що співпрацює із Кабінетом Міністрів України в інформуванні українців про одну з ключових українських реформ. Проект втілює ГО "Інтерньюз-Україна".

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи