Інформаційна вивіска VS Зовнішня реклама

Питання:

Юрий Богатырев, частный предприниматель, г. Киев:

«Как отличить информационную вывеску от наружной рекламы – вопрос, который я теперь задаю себе каждый день. Хорошо, конечно, было бы если место расположения моего офиса не нуждалось в пояснениях, но такая привилегия, как правило, влетает в копейку. Мне же пришлось начинать с цокольных этажей, полуподвалов и пассажей, искать в которых мою контору никому и в голову не придет. В таких случаях, понятно, выручает вывеска-указатель. И все бы ничего, но через какое-то время приходят представители власти – и совсем не на выручку, а за оплатой штрафа, и заставляют доказывать, что это все-таки вывеска, а не внешняя реклама. Помогите разобраться, как отстоять свое право быть найденным потенциальным клиентом». 

Коментар:

Адміністрація приватного бізнесу, некомпетентність, та безвідповідальне підкорення службовців «телефонно-правовим» командам можновладців є сумними реаліями Української дійсності. Відмінні риси «вивіски» як окремого об’єкту правового регулювання передбачено ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР. Аналізуючи дані законодавчі норми, пан Юрій має право розмістити власну інформаційну вивіску і щодо такої вивіски не будуть розповсюджуватись норми про рекламу, при дотриманні та виконанні наступних умов:

1.    Умови розташування вивісок.

У випадку розміщення інформаційної вивіски на зовнішній поверхні будівлі, вона має знаходитись не вище першого поверху. Якщо ж підприємець вирішить розмістити вивіску у внутрішній частині поверхні будівлі – така інформаційна вивіска має знаходитись безпосередньо на поверсі приміщення підприємця. Примітно, що закон по-перше не обмежує суб’єктів господарювання у одночасному розміщенні вивісок як на зовнішній частині будівлі так і на поверсі, по-друге закон не визначає безпосереднє місце розташування вивісок в межах поверхні першого поверху та/або відповідного поверху приміщення, по-третє, підприємець не повинен розміщувати більше однієї вивіски на поверхнях відповідних поверхів.

Крім того, допустимо встановлення пересувних вивісок біля входу у приміщення. Чітких дистанційних меж розміщення таких вивісок законодавством не передбачено. Відповідно, вивіску належить розміщувати так, щоб пересічна особа вільно могла ідентифікувати зв'язок між вивіскою та входом до приміщення. Зауважимо, що підприємець має право розміщувати одну таку вивіску біля входу до будівлі та кожного наступного входу до іншого приміщення будівлі, аж до приміщення у якому провадиться підприємницька діяльність. Допустиме одночасне розміщення вивісок на поверхнях будівель та стаціонарних вивісок.

2.    Вимоги до даних інформаційної вивіски.

Для виключення ризиків змішування вивісок із рекламою, необхідно дотримуватись допустимих меж інформативності яку можне включати відповідна вивіска. Так, інформаційна вивіска має містити виключно:

(1)   Інформацію про зареєстроване найменування особи. Для юридичних осіб – це повне або скорочене найменування, яке міститься в статуті та ЄДРПОУ (інформація про організаційно-правову форму та власну назву), а для фізичних осіб – прізвище імя, по-батькові, та дані про те, що громадянин є фізичною особою-підприємцем.

(2)   Знаки для товарів і послуг що належать такій особі. Примітно, що закон не деталізує поняття «належності» торгових марок у їх причинному зв’язку до підприємця. Тобто, підприємець має право розмістити створені самостійно торгові марки які застосовуються до власної діяльності, та/або торгові марки інших брендів, що правомірно використовуються таким суб’єктом.

(3)   Вид діяльності, якщо це не випливає із зареєстрованого найменування.

(4)   Час роботи.

Зауважимо, що законодавство не вимагає розміщення хоча б одного із вищенаведених елементів у обов’язковому зв’язку із іншими елементами. Підприємець має право розмітити або виключно власне найменування, або виключно час роботи, або виключно найменування та час, тощо (необхідно вказати, що законодавство з питань захисту прав споживачів висуває імперативні вимоги щодо інформування потенційних споживачів про найменування суб’єкта та час роботи, але це предмет іншого питання).

3.    Щодо практичних дій.

У випадку порушення умов розміщення інформаційних вивісок, такі об’єкти можуть розглядатись як реклама. Умови розміщення реклами регламентуються спеціальними законодавчими та місцевими нормами як у галузі реклами, так і у галузі архітектури. Вимушені констатувати що дотримання встановленого порядок розміщення реклами є істотно та подекуди невиправдано витратним процесом (час, праця, документи, необхідність погодження тощо). При цьому, порушення умов розміщення реклами є наслідком накладення санкцій Держави.

            У таких ситуаціях, під час складання матеріалів правопорушення, підприємцям необхідно обґрунтовувати відповідність інформаційних вивісок встановленим вимогам та не визнавати необґрунтованих правових позицій контролюючих органів державної влади. За необхідності, суб’єкти господарювання не позбавленні можливості звернення по правову допомогу та за захистом власних законних прав та інтересів. Найголовніше – не зволікати час, оперативно, активно і компетентно реагувати на порушення.

            Висновок.

            Підсумовуючи вищенаведене, ми переконані що спільною працею у поєднанні із індивідуальною відповідальністю кожного, наша Країна досягне достатнього рівня громадського суспільства, що забезпечить вільне підприємництво пана Юрія та інших суб’єктів господарювання.  

Опубліковано: Діловий журнал «Статус: экономические известия» № 01-03(223-225)  23  січня 2012 г.