Припинення ФОП як спосіб ухилитись від відповідальності

«Уникнути» відповідальності, передбаченої нормами статті 265 Кодексу законів про працю України наразі можуть фізичні особи-підприємці.

«Уникнути» відповідальності, передбаченої нормами статті 265 Кодексу законів про працю України наразі можуть фізичні особи-підприємці

Принаймні про такі «лазівки» в законі свідчать рішення судів першої таапеляційної інстанцій у декількох справах. Так, Івано-Франківський окружний судконстатував: «… відповідно статті265 Кодексу законів про працю України відповідальність у вигляді штрафу можуть нести, в томучислі, фізичні особи підприємці. Оскільки, 03.11.2017 року припиненопідприємницьку діяльність позивача, ОСОБА_4, як фізична особа не може нести відповідальностівідповідно до вимог ст.265 Кодексу законів про працю України за порушення законодавства про працю…» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71998935).Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі№ 809/1641/17 прийняте судом 26.01.2018 року та ще не було предметом переглядуапеляційного суду.

Аналогічні мотиви були у Кіровоградського окружного адміністративного судупід час прийняття рішення у справі № 395/1012/17 від 30.11.2017 року. Так,задовольняючи позов суд виходив з такого: «… ОСОБА_1 втратив статус фізичної особи-підприємця з 09.08.2017 року, прощо, до ЄДРПОУ було внесено запис № 24340060005000367 про проведення державноїреєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.(а.с.4) … на час складання акта перевірки та винесення постанови, а саме10.08.2017 року, позивач не був субєктом відповідальностіза порушення передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПУкраїни, а тому й притягнення його до такої відповідальності єнезаконним…». Апеляційний суд вважав висновки суду першої інстанції обґрунтованимта залишив рішення в силі (постанова 31.01.2018 року, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72027790).

Обидві вказані справи швидше за все будуть розглядатись і в Касаційномусуді Верховного Суду, адже органи державної влади мають «традицію» оскаржуватирішення до останньої інстанції. Тож залишається згодом перевірити наявністьостаточного рішення у справах.

Формально, чинна конструкція норми статті 265 КЗпП України і порядокдержавної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичнихосіб-підприємців, що передбачає реєстрацію припинення протягом 1 дня з моментуподання відповідної заяви) дозволяє недобросовісним ФОПам уникати відповідальностіза порушення законодавства про працю.

І якщо податкове законодавство чітко визначає, що у випадку припиненняпідприємницької діяльності фізична особа несе відповідальність зазобов’язаннями, які виникли у неї як фізичної особи-підприємця під часздійснення підприємницької діяльності, то трудове законодавство такихзастережень наразі не містить.

А ось проект Трудового кодексу (законопроект № 1658 від 27.12.2014року) вже містить положення про відповідальність «роботодавця» (стаття 362визначає підстави та умови відповідальності роботодавця). Стаття 22законопроекту № 1658 від 27.12.2014 року дає визначення поняття«роботодавець». Роботодавець – це юридична або фізична особа, яка в межахтрудових відносин використовує працю фізичних осіб. Аналіз проекту Трудовогокодексу в частині відповідальності за порушення трудового законодавства  даєпідстави стверджувати, що у випадку прийняття цього закону ФОПи втратять можливість користуватись описаною вище прогалиною.