Го – більше, ніж гра. Стратегічне мислення на часі

Го – це гра, що навчає стратегічному мисленню, формує просторове уявлення і культуру взаємодії.

Вміння бачити наперед важлива якість управлінця і кожного, хто займається підприємництвом чи громадсько-політичною діяльністю. Це передбачає здатність розуміти контексти, приймати зважені рішення й ефективно діяти відповідно до цілей. Для розвитку цих якостей корисними будуть заняття з го – це гра, що навчає стратегічного мислення, формує просторове уявлення і культуру взаємодії.

Якщо фундаментальна наука забезпечує нас системними знаннями для розвитку і життєдіяльності суспільства, то го сформувавшись поза класичною наукою є своєрідним тренажером для аналітичного мислення, що наповнює її практичним змістом для комбінаторики, особистісного розвитку і стратегування.

Втілюючи тисячолітню культуру Сходу, а саме таких країн як Китай, Корея, Японія, – го є відображенням їх світоглядних установок. Самобутність цих країн беззаперечна, як і значущість винаходів, які стали надбанням глобалізованого світу.

Попри віддаленість територій, де го було частиною давніх традицій, в Україні за останні п’ятдесят років теж сформувалася спільнота, яка вивчає го як спорт і мистецтво. Йдеться про Федерацію го України, яка має низку здобутків. Зокрема, влітку гравець від України Андрій Кравець вдруге став чемпіоном Європи на змаганнях у Франції, а серед юнаків – Всеволод Овсієнко, якого об’єктивно можна назвати зіркою, в Тулузі підтвердив свій статус багаторазового чемпіона Європи серед молоді. Крім професійного напрямку, є потужний сегмент для любителів, весною в Японії проходив 44-й Чемпіонат світу – World Amateur Go Championship – за підтримки імператорської родини. І досвідчений український гравець Дмитро Яценко в Токіо теж показав гідний результат.

Україна має позитивний досвід, напрацьовану методологічну базу, тренерську школу і мережу закладів в столиці і в обласних центрах, де в будь-якому віці можна навчитися гри і бути частиною спільноти в якій цінується розум.

В постійних змаганнях на національному і міжнародному рівнях гравці вдосконалюють свою майстерність. Го об’єднує різні частини світу і дозволяє людям спілкуватися та змагатися в інтелектуальний спосіб, недаремно гру вважають безконтактним бойовим мистецтвом. Метафорично го називають ще «розмовою рук», яка вчить концентрації уваги та формує стандарти цивілізованої змагальності.

Популярність гри в країнах Західного світу, в першу чергу, серед ділової та політичної еліти обумовлена інструментальним характером го для розбору складних ситуацій і можливостями напрацьовувати стратегії для компаній, партій чи державної політики. Інтерес до го в Європі та США також був обумовлений військовим мистецтвом, адже полководці в давні часи використовували гобан (дошка 19*19 перехресних ліній) для оборонних чи наступальних дій. Пізніше було встановлено, що гра розвиває дві півкулі головного мозку, а значить аналітичні і креативні здібності. Заняття з го також корисні для ментального здоров’я (хто грає в го, той психологічно стійкий).

В Україні шахи є більш відомою грою, і в масовій культурі битва шахових армій давно вкорінена. Го має як схожості (дошка, кольорові контрасти, планування ходів), так і декілька ключових відмінностей від шахів: по-перше, шахи є тактично-операційної грою, а не стратегічною; по-друге, кількість комбінацій суттєво відрізняється, якщо у шахах це тисячі, в го – мільярди; по-третє, мета шахів – перемога через знищення опонента з його «ресурсною базою», в го – це формування своєї території і розкладу сил для лідерства.

Філософія го – це розвиток, співіснування і діалог за прикладом східних культур. А головне це вихід за рамки клітинки, якщо в шахах фігури з самого початку стоять на чітко визначених позиціях і діють в межах свого «регламенту», то в го – камінці знаходяться на перехресті ліній і мають широкий діапазон можливостей. Тобто для уяви гравця немає меж, а всі перешкоди долаються вірним розрахунком.

Кожна партія це унікальна історія, яка може тривати як годину, так і декілька місяців. Структура партій складається з трьох стадій: початкова фусекі – гравці формують базу для наступу і укріплюють себе; серединна тюбан – перехід до зіткнення і боротьби життєздатних форм; фінальна йосе – оцінка балансу і оформлення своїх переваг. В процесі гри виникає відчуття позиції і бачення ситуації з можливістю змін. Тому ця гра має потужний потенціал для асиметричних рішень, за принципом, коли грам може зрушити тону.

Раніше це була гра елітарного походження з доступом лише для певних станів, зараз кожен має можливість відкрити для себе світ інтелектуальної гри. Тренування мислення і покращення когнітивних здібностей через го може стати затребуваною практикою в нашому суспільстві.

Безпекові виклики, новий технологічний уклад, інноваційна економіка, інтеграційні процеси потребують відповідної інфраструктури і спільноти з високою культурою мислення. До того ж в умовах, коли штучний інтелект як технологія стрімко розвивається, важливо бути в конкурентній формі і го для цього гарний засіб.