Зменшення трудових штрафів: зрада чи перемога?

Аналіз законопроекту щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України

3 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону №1233 про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України).Даним актом передбачаються зміни до ст. 265 КЗпП України, а саме - зниження розміру фінансових санкцій для роботодавців у разі порушення законодавства.

Станом на грудень 2019 законопроект доопрацьовується та готується до другого читання. А тому аналіз запропонованих проектом №1223 змін є досить актуальним.

Status quo. Відповідно до ст. 265 КЗпП у чинній редакції за порушення законодавства про працю роботодавець (юридична особа чи ФОП) несе наступну фінансову відповідальність:

На мою думку, такий розмір санкцій виконує стимулюючу та превентивну функцію:
"мотивує" роботодавців до сумлінності в частині оформлення працівників, виплати офіційної заробітної плати, дотримання трудових гарантій тощо;
виконує роль запобіжника перед вчиненням трудового порушення.

Особливим є розмір штрафу за недопущення контролюючого органу для здійснення перевірки - 100-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Він вводився в першу чергу для того, щоб інспектори з праці могли здійснювати інспекційні відвідування та стежити за дотриманням трудових прав наших громадян.

Що пропонується? Законопроект №1233 покликаний знизити тиск на бізнес. Відповідно до пояснювальної записки: "Запровадження таких розмірів штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу."

Приклад. Підприємство "А" використовує у своїй діяльності незадекларовану працю, тобто має неоформлених працівників у кількості 10 осіб. Посадові особи підприємства розуміють, що допускають у своїй діяльності трудові порушення, проте вважають, що таким чином вони "економлять" кошти.

Якщо зараз Держпраця перевірятиме підприємство, то:

- недопуск інспектора до перевірки коштуватиме 417 300 грн. в бюджет України;

- в разі проведення перевірки штраф за 10 неоформлених працівників складе 1 25 1900 грн. в бюджет України.

Якщо Держпраця перевірятиме підприємство після внесення змін, пропонованих Законопроектом №1233, то:

- недопуск інспектора до перевірки коштуватиме 33 384 грн. в бюджет України;

- в разі проведення перевірки штраф за 10 неоформлених працівників складе 150 228 грн. в бюджет України.

Наслідки. На мою думку, в разі послаблення фінансової відповідальності реалізація стимулюючої та превентивної (попереджувальної) функції зведеться до нуля. Підприємству буде простіше заплатити штраф та "закрити очі" на наявність порушення до наступної перевірки, оскільки "драконівські" штрафи скасовані.

Баланс інтересів. Звісна річ, ситуація двостороння і бізнес в особі роботодавців не зобов'язаний страждати від "катастрофічного розміру штрафів". Також діяльність Держпраці не повинна мати ознаки тиску чи вимагання. Проте, в той час бізнес зобов'язаний дотримуватись соціальних гарантій найманих працівників. Важко не погодитись із тезою, що оформлення працівників або виплата офіційної заробітної плати позитивно впливатиме на розвиток суспільства. І в разі якщо роботодавець допустив умисне порушення, то він зобов'язаний заплатити штраф у такому розмірі, щоб порушення більше не повторилось. Якщо розмір штрафу призведе до фінансової нестабільності, то виною цьому не держава, не розмір штрафу, а роботодавець. Тим більше, підприємницька діяльність завжди була, є і буде ризиковою. Зниження штрафів може бути допустимим при умові високого рівня правосвідомості роботодавців та нульової толерантності до трудових порушень.

Тому, на мою думку, аналізована законодавча ініціатива має благородну ціль, але при цьому і досить посереднє виконання, потенційним наслідком якого може бути порушення прав працівників.

Досить скоро Верховна Рада України зробить вибір - підвищити показник простоти ведення бізнесу (Ease of doing business index) чи забезпечити дотримання прав працівників.

Повний текст статті опублікований у виданні Кадровик.UA.