Україна – член ЄС! Коли?
Нз запитанням, як зараз справи в України з євроінтеграцією після приїзду єврокомісарів на чолі з Президентом Європейської комісії і Саміту - ця колонка якраз для того, щоб відповісти всім одразу.
Перш за все, варто одразу сказати, що Україна дуже просунулася у виконанні свого «домашнього завдання» по підготовці до вступу в ЕС.
Минулого року ми заповнювали складний опитувальник щодо вступу, опитувальник оцінили і надали рекомендації – сім основних пунктів, які ми маємо виконати, для того, щоб вважатися повноцінним кандидатом на вступ. Очевидно і зрозуміло, що подальші висновки і рішення Еврокомісії будуть восени цього року.
Розумієте, зараз начебто вважається, що ми є кандидатом на вступ, бо ми виконуємо всі вимоги апріорі. Ми й справді одразу почали працювати над виконанням, відповідно, прогрес певний вже є. До того ж, як під час заповнення запитувальника, так і в подальшому, ми приймали потрібні закони, здійснювали певні дії аби наблизити подібність нашого законодавства до законодавства Євросоюзу.
Напередодні Саміту Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України звіт за результатами другої частини опитувальника. При цьому сам опитувальник – це, на хвилиночку!, дев’ять томів наших відповідей і ми неймовірно вдячні нашим колегам з Єврокомісії, які змогли настільки оперативно опрацювати весь той масив інформації, що ми надали.
Завдяки такій плідній співпраці ми можемо готувати наступні кроки. Тобто, ми маємо довиконати вимоги по всім сімом рекомендаціям, це раз. Друге, продовжити прийняття євроінтеграційних законів; і третє - почати внутрішній аналіз законодавства України на відповідність нормам ЄС. Ця третя умова – найбільш масивна з усіх, тому що ми маємо пропрацювати кожний аспект нашого українського законодавства і всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу життя нашого суспільства.
Відповідно до цього аналізу співставити, наскільки це відповідає нормам ЄС і зробити висновки. Там, де наше законодавство не співпадає з європейським, нам доведеться переробляти або навіть приймати нові закони.
Якщо вам здалося, що оця частина – це просто, ну, що там – відкрив сайт Верховної Ради, подивився, що там є і переробляй собі досхочу.
Насправді ж все набагато складніше. Наприклад, Міністерство юстиції почало підготовку по відбору, які норми, регламенти ЄС ми маємо вивчити і адаптуватися до них, щоб ви розуміли, ще наприкінці минулого року. Ми зібрали все, що стосується юстиції, свободи і безпеки (це окремий розділ в Угоді про Асоціацію і саме ми куруємо цей розділ). З колегами з інших міністерств, що також працюють по цьому розділу; з міжнародними і національними експертами, ми провели аналіз внутрішнього законодавства, і щиро кажучи, нам ще далеко до фіналу цієї роботи, з усіма таблицями, з усіма законами, з усіма висновками. По нашим підрахункам, це станеться не раніше квітня-травня.
Якщо приблизно окреслити якісь терміни не тільки дослідження, а й імплементації необхідних змін в законодавстві, то якщо ми візьмемо досвід інших країн, які вже багато років перебувають в статусі кандидатів, то вони рухаються в своєму темпі, в залежності від власних інтересів.
З точки зору України, ми можемо орієнтуватися на десять років чи на п’ять, а можемо зжати зуби і йти до цілі швидше по термінам виконання.
На зараз Україна дуже чітко показала і собі, і партнерам, що ми настроєні рухатися дуже швидко.Більше того, абсолютно зрозуміло, що це дорога з двостороннім рухом, тому все залежить не тільки від нашої швидкості і якості, а й від бюрократії Брюсселю, а до сих пір вони активно співпрацювали.
Я не можу брати на себе відповідальність і говорити: «Та ми все українське законодавство перелопатимо в приведемо до відповідності вимог і правил ЄС до кінця року!»; проте вже очевидно, що все, що стосується Міністерства юстиції і інших відомств в сфері юстиції, по аналізу і по необхідним змінам в законодавстві, робота була розпочата ще наприкінці минулого року а тому буде завершена в найкоротші строки.
Далі дуже багато залежить від Парламенту, з якою швидкістю вони будуть приймати пропозиції від нас і від депутатів, бо це наша спільна робота. Можу тільки сказати, що коли минулого року ми почали активно приймати євроінтеграційні закони, було очевидно, що Парламент дуже продуктивно включився в цю роботу і ми встигли зробити дуже багато.
Тому, можна обережно зазначити, що строки, які вказує наш Президент, тобто про приблизно два роки, вони абсолютно реалістичні.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422