Україна – член ЄС! Коли?
Нз запитанням, як зараз справи в України з євроінтеграцією після приїзду єврокомісарів на чолі з Президентом Європейської комісії і Саміту - ця колонка якраз для того, щоб відповісти всім одразу.
Перш за все, варто одразу сказати, що Україна дуже просунулася у виконанні свого «домашнього завдання» по підготовці до вступу в ЕС.
Минулого року ми заповнювали складний опитувальник щодо вступу, опитувальник оцінили і надали рекомендації – сім основних пунктів, які ми маємо виконати, для того, щоб вважатися повноцінним кандидатом на вступ. Очевидно і зрозуміло, що подальші висновки і рішення Еврокомісії будуть восени цього року.
Розумієте, зараз начебто вважається, що ми є кандидатом на вступ, бо ми виконуємо всі вимоги апріорі. Ми й справді одразу почали працювати над виконанням, відповідно, прогрес певний вже є. До того ж, як під час заповнення запитувальника, так і в подальшому, ми приймали потрібні закони, здійснювали певні дії аби наблизити подібність нашого законодавства до законодавства Євросоюзу.
Напередодні Саміту Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України звіт за результатами другої частини опитувальника. При цьому сам опитувальник – це, на хвилиночку!, дев’ять томів наших відповідей і ми неймовірно вдячні нашим колегам з Єврокомісії, які змогли настільки оперативно опрацювати весь той масив інформації, що ми надали.
Завдяки такій плідній співпраці ми можемо готувати наступні кроки. Тобто, ми маємо довиконати вимоги по всім сімом рекомендаціям, це раз. Друге, продовжити прийняття євроінтеграційних законів; і третє - почати внутрішній аналіз законодавства України на відповідність нормам ЄС. Ця третя умова – найбільш масивна з усіх, тому що ми маємо пропрацювати кожний аспект нашого українського законодавства і всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу життя нашого суспільства.
Відповідно до цього аналізу співставити, наскільки це відповідає нормам ЄС і зробити висновки. Там, де наше законодавство не співпадає з європейським, нам доведеться переробляти або навіть приймати нові закони.
Якщо вам здалося, що оця частина – це просто, ну, що там – відкрив сайт Верховної Ради, подивився, що там є і переробляй собі досхочу.
Насправді ж все набагато складніше. Наприклад, Міністерство юстиції почало підготовку по відбору, які норми, регламенти ЄС ми маємо вивчити і адаптуватися до них, щоб ви розуміли, ще наприкінці минулого року. Ми зібрали все, що стосується юстиції, свободи і безпеки (це окремий розділ в Угоді про Асоціацію і саме ми куруємо цей розділ). З колегами з інших міністерств, що також працюють по цьому розділу; з міжнародними і національними експертами, ми провели аналіз внутрішнього законодавства, і щиро кажучи, нам ще далеко до фіналу цієї роботи, з усіма таблицями, з усіма законами, з усіма висновками. По нашим підрахункам, це станеться не раніше квітня-травня.
Якщо приблизно окреслити якісь терміни не тільки дослідження, а й імплементації необхідних змін в законодавстві, то якщо ми візьмемо досвід інших країн, які вже багато років перебувають в статусі кандидатів, то вони рухаються в своєму темпі, в залежності від власних інтересів.
З точки зору України, ми можемо орієнтуватися на десять років чи на п’ять, а можемо зжати зуби і йти до цілі швидше по термінам виконання.
На зараз Україна дуже чітко показала і собі, і партнерам, що ми настроєні рухатися дуже швидко.Більше того, абсолютно зрозуміло, що це дорога з двостороннім рухом, тому все залежить не тільки від нашої швидкості і якості, а й від бюрократії Брюсселю, а до сих пір вони активно співпрацювали.
Я не можу брати на себе відповідальність і говорити: «Та ми все українське законодавство перелопатимо в приведемо до відповідності вимог і правил ЄС до кінця року!»; проте вже очевидно, що все, що стосується Міністерства юстиції і інших відомств в сфері юстиції, по аналізу і по необхідним змінам в законодавстві, робота була розпочата ще наприкінці минулого року а тому буде завершена в найкоротші строки.
Далі дуже багато залежить від Парламенту, з якою швидкістю вони будуть приймати пропозиції від нас і від депутатів, бо це наша спільна робота. Можу тільки сказати, що коли минулого року ми почали активно приймати євроінтеграційні закони, було очевидно, що Парламент дуже продуктивно включився в цю роботу і ми встигли зробити дуже багато.
Тому, можна обережно зазначити, що строки, які вказує наш Президент, тобто про приблизно два роки, вони абсолютно реалістичні.
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України Мирослав Лаба 15:28
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович вчора о 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов вчора о 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов вчора о 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін вчора о 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 10.09.2024 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10.09.2024 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 10.09.2024 08:29
- Підвищення податків для бізнесу – до яких змін слід готуватися Фелікс Аронович 09.09.2024 21:09
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? Вікторія Войціцька 09.09.2024 20:47
- Проблеми соціального діалогу в Україні Андрій Павловський 09.09.2024 20:31
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 545
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 367
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 272
- Проблеми соціального діалогу в Україні 229
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні 147
-
"Ми добряче промахнулися". Дмитро Феліксов — про концерти Klavdia Petrivna та зміни в індустрії
Життя 26864
-
Колоритні українські слова з поеми Котляревського, значення яких вас здивує
Життя 12224
-
"Сили росіян сточуються. Наші – теж". Що відбувається під Вугледаром, Покровськом та Кураховим
7218
-
Названо імена претендентів на статус першого в історії доларового трильйонера
Фінанси 4968
-
Фонд держмайна продав на аукціоні перший актив зі стартовою ціною 1 гривня
Бізнес 4870