Україна – член ЄС! Коли?
Нз запитанням, як зараз справи в України з євроінтеграцією після приїзду єврокомісарів на чолі з Президентом Європейської комісії і Саміту - ця колонка якраз для того, щоб відповісти всім одразу.
Перш за все, варто одразу сказати, що Україна дуже просунулася у виконанні свого «домашнього завдання» по підготовці до вступу в ЕС.
Минулого року ми заповнювали складний опитувальник щодо вступу, опитувальник оцінили і надали рекомендації – сім основних пунктів, які ми маємо виконати, для того, щоб вважатися повноцінним кандидатом на вступ. Очевидно і зрозуміло, що подальші висновки і рішення Еврокомісії будуть восени цього року.
Розумієте, зараз начебто вважається, що ми є кандидатом на вступ, бо ми виконуємо всі вимоги апріорі. Ми й справді одразу почали працювати над виконанням, відповідно, прогрес певний вже є. До того ж, як під час заповнення запитувальника, так і в подальшому, ми приймали потрібні закони, здійснювали певні дії аби наблизити подібність нашого законодавства до законодавства Євросоюзу.
Напередодні Саміту Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України звіт за результатами другої частини опитувальника. При цьому сам опитувальник – це, на хвилиночку!, дев’ять томів наших відповідей і ми неймовірно вдячні нашим колегам з Єврокомісії, які змогли настільки оперативно опрацювати весь той масив інформації, що ми надали.
Завдяки такій плідній співпраці ми можемо готувати наступні кроки. Тобто, ми маємо довиконати вимоги по всім сімом рекомендаціям, це раз. Друге, продовжити прийняття євроінтеграційних законів; і третє - почати внутрішній аналіз законодавства України на відповідність нормам ЄС. Ця третя умова – найбільш масивна з усіх, тому що ми маємо пропрацювати кожний аспект нашого українського законодавства і всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу життя нашого суспільства.
Відповідно до цього аналізу співставити, наскільки це відповідає нормам ЄС і зробити висновки. Там, де наше законодавство не співпадає з європейським, нам доведеться переробляти або навіть приймати нові закони.
Якщо вам здалося, що оця частина – це просто, ну, що там – відкрив сайт Верховної Ради, подивився, що там є і переробляй собі досхочу.
Насправді ж все набагато складніше. Наприклад, Міністерство юстиції почало підготовку по відбору, які норми, регламенти ЄС ми маємо вивчити і адаптуватися до них, щоб ви розуміли, ще наприкінці минулого року. Ми зібрали все, що стосується юстиції, свободи і безпеки (це окремий розділ в Угоді про Асоціацію і саме ми куруємо цей розділ). З колегами з інших міністерств, що також працюють по цьому розділу; з міжнародними і національними експертами, ми провели аналіз внутрішнього законодавства, і щиро кажучи, нам ще далеко до фіналу цієї роботи, з усіма таблицями, з усіма законами, з усіма висновками. По нашим підрахункам, це станеться не раніше квітня-травня.
Якщо приблизно окреслити якісь терміни не тільки дослідження, а й імплементації необхідних змін в законодавстві, то якщо ми візьмемо досвід інших країн, які вже багато років перебувають в статусі кандидатів, то вони рухаються в своєму темпі, в залежності від власних інтересів.
З точки зору України, ми можемо орієнтуватися на десять років чи на п’ять, а можемо зжати зуби і йти до цілі швидше по термінам виконання.
На зараз Україна дуже чітко показала і собі, і партнерам, що ми настроєні рухатися дуже швидко.Більше того, абсолютно зрозуміло, що це дорога з двостороннім рухом, тому все залежить не тільки від нашої швидкості і якості, а й від бюрократії Брюсселю, а до сих пір вони активно співпрацювали.
Я не можу брати на себе відповідальність і говорити: «Та ми все українське законодавство перелопатимо в приведемо до відповідності вимог і правил ЄС до кінця року!»; проте вже очевидно, що все, що стосується Міністерства юстиції і інших відомств в сфері юстиції, по аналізу і по необхідним змінам в законодавстві, робота була розпочата ще наприкінці минулого року а тому буде завершена в найкоротші строки.
Далі дуже багато залежить від Парламенту, з якою швидкістю вони будуть приймати пропозиції від нас і від депутатів, бо це наша спільна робота. Можу тільки сказати, що коли минулого року ми почали активно приймати євроінтеграційні закони, було очевидно, що Парламент дуже продуктивно включився в цю роботу і ми встигли зробити дуже багато.
Тому, можна обережно зазначити, що строки, які вказує наш Президент, тобто про приблизно два роки, вони абсолютно реалістичні.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 573
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 146
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 9966
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9239
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 4114
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1807
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1724
