Про мистецтво, яке завжди доречне і завжди на часі

Мені довелося багато разів чути, як у нашій країні критикують мистецькі події.

Знаходиться сто і одна причина, чому не варто витрачати кошти на музику, виставки, танцювальні класи чи театральні постановки.  Здається, що мистецтво може почекати, бо маємо достатньо інших важливих справ: треба ремонтувати дороги, розвивати комунальні підприємства, робити благоустрій.

Але ми в Ірпені намагаємося не відкладати мистецькі проекти: шукаємо усі можливості для того, щоб наше місто було привітним до творців. Для цього ми виділяємо кошти з міського бюджету, залучаємо до проектів спонсорів та партнерів.

Минулого тижня у нашому місті завершилася подія, якою ми дуже пишаємося, – міжнародний художній пленер «Намальований Ірпінь». Це вже четвертий великий з’їзд митців до нашого міста за останні кілька років. Цього разу, окрім українських художників, у пленері взяли участь творці з Німеччини, Литви, Словаччини й Азербайджану. Серед тих, хто минулого тижня малював Ірпінь – багато відомих майстрів: заслужені художники України Михайло Довгань із Вінниччини, Орест Манюк та Олександр Ольхов із Києва, Віктор Скубак із Луганщини, знаний у Європі буковинець, кандидат мистецтвознавства Іван Гуцул та багато інших. Загалом цієї весни до нас приїхало більше 40-ка художників.

Разом зі своїми мольбертами митці привозять у наше місто незвичайну атмосферу: вони обирають різні локація для роботи, спілкуються з мешканцями, проводять майстер-класи для дітей та підлітків. Уявіть, можна просто йти у справах містом і особисто познайомитися зі справжнім художником. Я знаю, що деякі ірпінчани після нашого весняного пленера мають на згадку від художників свої портрети.

Кульмінацією події стала підсумкова виставка картин, яка 17 і 18 травня відбулася на Центральній площі Ірпеня. Наскільки мені відомо, за час пленера художники створили більше 70-ти картин. Їх зараз можна подивитися у Художньому музеї Ірпеня. А загалом з усіх пленерів Ірпінь вже має пристойну колекцію, яка залишиться у спадок нашим дітям та онукам.

За кілька тижнів, на початку літа, в Ірпені відбудеться ще одна культурна подія: у червні Центральна площа прийматиме фестиваль Irpin Book Fest. Це дуже важливий для нас проект. З об’єктивних причин, ми на маємо стільки книжкових магазинів, як, наприклад, у Києві. Але у нашому невеликому місті люблять і цінують книги, тому з 2017 року в Ірпені відбуваються книжкові фестивалі, що збирають разом багато авторів, ілюстраторів, видавців і прихильників друкованого слова. Наприклад, минулого року в рамках Irpin BookFest, відбулися майстер-класи дитячих письменників. Не сумніваюся, що й цього року читачі матимуть багато цікавих книжок та зустрічей на фестивалі в Ірпені. BookFest пройде спільно зі ще двома культурними подіями: Irpin Femily Weekend та Mega Star.

Покоління, яке пережило страшні події – війни, злидні, голодомори – у своїх спогадах часто наголошують, що після великих потрясінь люди починають більше творити:  їм хочеться писати картини і музику, створювати щось нове і прекрасне. Ми живемо в непростий період але це не причина закидати наше мистецтво на задвірки. Якби Тарас Шевченко чекав сприятливого часу для творчості, то ми б зараз не мали картин «Катерина», «Сон бабусі і внучки» чи «Циганка-ворожка». Вдячний усім митцям, які продовжують творити, дарувати світові натхнення і красу.