Систематичні обстріли портів Одеси: криза контейнерної логістики та її наслідки
Обстріли портів Одеси росією паралізували контейнерні перевезення, загрожують міжнародній співпраці та підвищують ризики для іноземних суден.
Протягом жовтня росія почала систематично обстрілювати порти Великої Одеси. Є загиблі та поранені, а також – руйнування інфраструктури. Особливим шоком для української контейнерної логістики стало влучання балістичної ракети в судно-контейнеровоз. Ще кілька місяців тому саме відновлення контейнерних перевезень у чорноморських портах сприймалося як сигнал, котрий свідчив на користь того, що інші країни бачать перспективу у використанні Зернового коридору Чорним морем. Станом на сьогодні контейнерне сполучення у чорноморських портах паралізоване, а перевізники міркують над тим, що робити далі.
Атаки на порти: реальність та інтерпретації
Якщо говорити про офіційні дані, озвучені віцепрем'єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою, то протягом 3 місяців росія атакувала портову інфраструктуру близько 60 разів. Майже 300 її об’єктів пошкоджені чи знищені. Також це стосується 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Інститут вивчення війни ISW у своєму звіті зазначає, що такі дії росія робить для підриву міжнародної підтримки України та для спонукання її до переговорного процесу. Варто більш детально розібратися в тому, як виглядає ця ситуація зсередини логістичної галузі та якими наслідками вона загрожує.
Якими стануть наслідки російських ударів по портах
На сьогодні сфера контейнерних перевезень переживає потрясіння з причини зазначених вище факторів. Ясна річ, що воно впливає на міжнародні відносини України з тими державами, з якими відбувається співпраця у питанні контейнерного сполучення. Це стосується як балк перевезень, так і контейнерного сполучення, яке відновилося з квітня 2024 року. Також у липні поточного року було відновлено сполучення прямим заходом суден.
Коли відбувалися ці позитивні зрушення, багато учасників ринку мали надію на те, що контейнерні перевезення через порти Великої Одеси допоможуть вийти на довоєнні показники логістичної галузі. А повернення контейнерних суден у чорноморські порти сприймалося у якості сигналу, що партнери вірять в перспективність співпраці, попри ризики. Що ж насправді відбувається після систематичних обстрілів? Наразі наслідки є наступними:
- Станом на зараз, з причини прямого влучання у контейнеровоз та систематичних влучань у портову інфраструктуру протягом 2 тижнів, контейнерними лініями було прийнято рішення про зупинку суднозаходів.
- Страхування суден, які йтимуть до українських портів, суттєво дорожчає (до 1% від вартості судна) у зв’язку з ризиками, спричиненими внаслідок обстрілів.
- Діючі клієнти та інші учасники сфери контейнерних перевезень перебувають у стані вимушеної зміни маршрутів, частина вантажів повертатиметься на румунський порт Констанца.
- З’являється додатковий ризик для іноземних суден, котрий раніше був, скоріш, гіпотетичним, а зараз він стає практичним та реальним.
- Доводиться повертатися до схем логістики 2022 та початку 2023 років із використанням у логістичних маршрутах портів країн-партнерів – Румунії та Польщі.
Разом з тим, є і деякі позитивні новини, котрі обнадіюють. Компанія Maersk оголосила про те, що запускає новий щотижневий фідерний сервіс до порту Чорноморськ від хабу в Порт-Саїді (Єгипет). Запуск сервісу стартуватиме 16 жовтня з Порт-Саїду, а перше прибуття до Чорноморська заплановане на 22 жовтня, як повідомляють представники компанії Maersk. Таким чином, робляться кроки для того, щоб рівень з'єднаності та ефективності логістики на українському ринку продовжував зростати.
Отож, ми бачимо як деякі позитивні зрушення, так і серйозну проблематику, яку неможливо замовчувати. Чи вирішиться ця ситуація у найближчому майбутньому? Зараз про це складно говорити достеменно. Втім, хочеться сподіватися на посилення української системи ППО, яка зробить роботу в акваторіях портів Чорного моря більш безпечною.
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев вчора о 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький вчора о 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський 09.12.2025 09:30
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 2984
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 416
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 179
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 137
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 122
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43827
-
Чому Україні не дають кредит під російські активи – простими словами
Думка 10165
-
Як обрати магній: чому одні форми діють, а інші – "гроші на вітер". Пояснює нутриціологиня
Життя 9735
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 6874
-
До водойм у чотирьох регіонах вселили понад 140 000 рибин
Бізнес 1698
