Систематичні обстріли портів Одеси: криза контейнерної логістики та її наслідки
Обстріли портів Одеси росією паралізували контейнерні перевезення, загрожують міжнародній співпраці та підвищують ризики для іноземних суден.
Протягом жовтня росія почала систематично обстрілювати порти Великої Одеси. Є загиблі та поранені, а також – руйнування інфраструктури. Особливим шоком для української контейнерної логістики стало влучання балістичної ракети в судно-контейнеровоз. Ще кілька місяців тому саме відновлення контейнерних перевезень у чорноморських портах сприймалося як сигнал, котрий свідчив на користь того, що інші країни бачать перспективу у використанні Зернового коридору Чорним морем. Станом на сьогодні контейнерне сполучення у чорноморських портах паралізоване, а перевізники міркують над тим, що робити далі.
Атаки на порти: реальність та інтерпретації
Якщо говорити про офіційні дані, озвучені віцепрем'єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою, то протягом 3 місяців росія атакувала портову інфраструктуру близько 60 разів. Майже 300 її об’єктів пошкоджені чи знищені. Також це стосується 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Інститут вивчення війни ISW у своєму звіті зазначає, що такі дії росія робить для підриву міжнародної підтримки України та для спонукання її до переговорного процесу. Варто більш детально розібратися в тому, як виглядає ця ситуація зсередини логістичної галузі та якими наслідками вона загрожує.
Якими стануть наслідки російських ударів по портах
На сьогодні сфера контейнерних перевезень переживає потрясіння з причини зазначених вище факторів. Ясна річ, що воно впливає на міжнародні відносини України з тими державами, з якими відбувається співпраця у питанні контейнерного сполучення. Це стосується як балк перевезень, так і контейнерного сполучення, яке відновилося з квітня 2024 року. Також у липні поточного року було відновлено сполучення прямим заходом суден.
Коли відбувалися ці позитивні зрушення, багато учасників ринку мали надію на те, що контейнерні перевезення через порти Великої Одеси допоможуть вийти на довоєнні показники логістичної галузі. А повернення контейнерних суден у чорноморські порти сприймалося у якості сигналу, що партнери вірять в перспективність співпраці, попри ризики. Що ж насправді відбувається після систематичних обстрілів? Наразі наслідки є наступними:
- Станом на зараз, з причини прямого влучання у контейнеровоз та систематичних влучань у портову інфраструктуру протягом 2 тижнів, контейнерними лініями було прийнято рішення про зупинку суднозаходів.
- Страхування суден, які йтимуть до українських портів, суттєво дорожчає (до 1% від вартості судна) у зв’язку з ризиками, спричиненими внаслідок обстрілів.
- Діючі клієнти та інші учасники сфери контейнерних перевезень перебувають у стані вимушеної зміни маршрутів, частина вантажів повертатиметься на румунський порт Констанца.
- З’являється додатковий ризик для іноземних суден, котрий раніше був, скоріш, гіпотетичним, а зараз він стає практичним та реальним.
- Доводиться повертатися до схем логістики 2022 та початку 2023 років із використанням у логістичних маршрутах портів країн-партнерів – Румунії та Польщі.
Разом з тим, є і деякі позитивні новини, котрі обнадіюють. Компанія Maersk оголосила про те, що запускає новий щотижневий фідерний сервіс до порту Чорноморськ від хабу в Порт-Саїді (Єгипет). Запуск сервісу стартуватиме 16 жовтня з Порт-Саїду, а перше прибуття до Чорноморська заплановане на 22 жовтня, як повідомляють представники компанії Maersk. Таким чином, робляться кроки для того, щоб рівень з'єднаності та ефективності логістики на українському ринку продовжував зростати.
Отож, ми бачимо як деякі позитивні зрушення, так і серйозну проблематику, яку неможливо замовчувати. Чи вирішиться ця ситуація у найближчому майбутньому? Зараз про це складно говорити достеменно. Втім, хочеться сподіватися на посилення української системи ППО, яка зробить роботу в акваторіях портів Чорного моря більш безпечною.
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук вчора о 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Готують підвищення тарифів для населення 609
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 589
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 367
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 177
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 98
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15777
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
8427
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 4514
-
Ідеальний формат харчування у готелі чи круїзі – гід для мандрівників
Життя 3568
-
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 3153