Шлях до розквіту українського мистецтва — через захист прав авторів
Якщо в Україні запрацює ефективна система виплат винагороди авторам творів, наші митці нарешті стануть фінансово незалежними від роботодавців і зможуть вільно робити вибір між замовленнями сумнівної художньої якості та власними авторськими проектами.
Якщо в Україні запрацює ефективна система виплат винагороди авторам творів, наші митці нарешті стануть фінансово незалежними від роботодавцівізможутьвільноробити вибір між замовленнями сумнівної художньої якості та власними авторськими проектами.
Авторські права в Україні порушуються тотально — іншого слова не підібрати. Візьміть будь-який телеканал і передивіться його програму за день. Ви побачите, наприклад, такі категорії, як «Радянські мультфільми» або щось на кшталт «Мультмікс", "Мультляндія» - щодня по півтори-дві години ефірного часу, невказуючи назви фільмів!, що є грубим порушенням прав авторів. Велика частка тих мультфільмів створена українськими авторами, які не отримують із цих показів жодних відрахувань. А це знамениті серіали «Як козаки…» геніального Володимира Дахна, або ж, «Пригоди капітана Врунгеля» чи «Острів скарбів» Давида Черкаського, вишукані авторські роботи Євгена Сивоконя, відзначені десятками міжнародних призів, та сотні інших чудових картин студії Укранімафільм!.. Те ж саме і з документальними та науково-популярними фільмами студії Київнаукфільм та Укркінохроніка, які також демонструють безіменними збірками!.. Назви ігрових фільмів телеканали вказують, але під час показу можуть обрізати фінальні титри, що теж є грубим порушенням авторських та суміжних прав. За нашим моніторингом лише на провідних телеканалах щомісяця здійснюється понад 200 показів українських художніх та телевізійних фільмів за які не сплачується жодної копійки авторської винагороди.
Ще у 2007 році профільний комітет Верховної Ради на вимогу міжнародних організацій провів грунтовне дослідження порушень в сфері захисту інтелектуальної власності в Україні. На той час, за оцінками експертів, вітчизняні й іноземні автори щорічно не доотримували від українських користувачів близько 7 млрд гривень. З того часу майже нічого не змінилося. Серед найбільших неплатників - загальнонаціональні телекомпанії, ФМ-станції та кабельні мережі великих міст, такі як «Воля-кабель» та подібні. Для порівняння: якщо в Україні останнім часом збирають по 60–70 млн гривень авторської винагороди на рік, то у сусідній Польщі понад 120 млн євро! А у Франції понад 1 млрд! Не важко вирахувати масштаби тіньового «ринку», на якому наживаються наші «священні корови» від телебачення і радіо та їхні лобісти у владних кабінетах!
Ставлення до захисту авторських прав – це тест на зрілість громадянського суспільства, на його цивілізованість, «європейськість», адже авторська винагороди дає свободу вибору, є невід’ємною умовою свободи творчості. Не отримуючи її українські автори – як молоді, так і вже знані – знаходяться у повній залежності від роботодавця, змушені витрачати дорогоцінний час і творчу енергію на комерційні замовлення сумнівної художньої якості, замість того, щоб створювати власні, альтернативні авторські проекти.
Через громадські організації колективного управління, які захищають права митців, ми постійно звертаємось до телеканалів щодо виплати роялті. Але вони не визнають, що мають платити, посилаючись на недосконалість законодавства і відгородившись від авторів власними юридичними службами. Зважаючи на репутацію нашої системи судочинства і брак досвідчених юристів з питань авторського права, сподіватись авторам залишається лише на підтримку європейських інституцій та небайдужість журналістської спільноти.
Загалом, наявне законодавство та система виплати винагород потребують комплексної оптимізації. І тут ми чекаємо, що уряд чітко засвідчить свою волю до докорінних змін. Натомість останні ініціативи чиновників відверто дивують. По-перше, чому така гуманітарна сфера, як захист авторського права, перейшла від Міністерства освіти до Міністерства економічного розвитку та торгівлі? Чому не до Міністерства культури, де авторів хоча б в обличчя знають?
По-друге, Міністерство економічного розвитку та торгівлі демонструє такий собі «більшовицький» підхід — зруйнувати все «до основанья», а потім на руїнах будувати щось незрозуміле для широкого загалу. Кулуарно, без залучення мистецької спільноти, розроблено концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Ця концепція не пропонує ніяких конкретних законодавчих рішень та економічних обгрунтувань, але передбачає скасування того, що вже хоч якось працює за рахунок багаторічних зусиль ентузіастів. Ми, митці, весь час добивались, щоб захистом авторських прав займався незалежний державний регулюючий орган, а не департамент при міністерстві. Зараз пропонують понизити статус такого органу, а Державну службу інтелектуальної власності взагалі ліквідувати?! Більш того, пропонується повернутись до радянської системи — всіх авторів примусово-добровільно заганяють в єдину! організацію колективного управління, яку планують створити на базі ДО УААСП?! Проти цього вже виступили найавторитетніші світові авторські організації, які у листі до уряду попередили, що це відкине Україну на десятки років назад і спричинить розірвання усіх міжнародних договорів.
Що ми пропонуємо натомість? Залучити до розробки нової реформи незалежних експертів, митців та юристів, провести аналіз ринку й широке обговорення шляхів вирішення проблеми. До речі, приклад такої спільної роботи вже був за часів міністра освіти Івана Вакарчука. Експерти зможуть побудувати ефективну економічну модель і працюючу систему виплат. Це, нарешті, забезпечить авторів достойною винагородою. А коли наші митці стануть фінансово незалежними, я впевнений, що ми побачимо справжній розквіт сучасного українського мистецтва.
- Зупинення провадження до рішення КСУ Владислав Штика 01:38
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський вчора о 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних вчора о 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 13.12.2025 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький 13.12.2025 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3131
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 455
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 206
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 180
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 141
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 12286
-
Чому так добре жити у найщасливішому місті на планеті за рейтингом 2025 року – експеримент
2770
-
НБУ випустив монети на честь спецоперації "Павутина" і дронів Magura – фото
Фінанси 1614
-
"Не продається". Exor відхилила пропозицію Tether про викуп "Ювентуса" за 1,1 млрд євро
Бізнес 1459
-
Тільки діти грабіжників матимуть подарунки до Різдва: аргентинський апокаліпсис та його уроки
1255
