Хто врятує Україну? Відповідь на питання "хто винен?" не пропонувати

Корабель наштовхнувся на риф. У корпусі величезна пробоїна, до трюма ллється вода… ще трохи і корабель, розламаний вщенти, піде на дно разом з усіма пасажирами та командою. В цей час у капітанській рубці бьються за місце біля штурвалу. Пасажири другого класу настирливо лізуть на вехню палубу, витісняючи ВІПів. Найспритніші, скориставшись ситуацією сутолоки та хаосу, крадуть цінні речі у каютах. Найрозумніші вже заняли місця у рятівних шлюпках і швиденько відгрібають подалі від місця катастрофи. Найдурніших і найслабших грабують і гвалтують. "Нові обличчя" – молодші офіцери – пройдисвіти й покидьки, кілька років тому вигнані з Морскьої Академії за неуспішність та бездарність,  підбурюють команду до бунту, заграючи з невдоволенними пасажирами…Божевільні ідеалісти настирливо подають сигнали СОС і очікують допомоги від якоїсь ескадри, яка кружляє коло корабля немов стая акул навколо потопельника... Десь у кутку корабельної бібліотеки, де сперечаються високочолі інтелектуали, які пливли, на всесвітній конгрес демагогів, бо їм пообіцяли безкоштовні coffee - break , плаче згвалтована танцівниця кардібалету.

Увага питання: що робити?

Варіантів відповідей безліч.

Але лише дві можуть виявитися потенційно правильними, якщо за критерій правильності взяти вірогідність порятунку. Перша – шукати вільне місце у шлюці та швиденько веслувати чим подалі. Попередньо можно спробувати захопити щось цінне з верхньої палуби, але тоді можна не встигнути на шлюпку…

Друга відповідь – швиденько бігти у трюм та намагатися залатати пробоїну. В процесі ремонту ті, хто таки побіжить рятувати корабель, випрацюють власну ієрархію, створять горизонтальні та вертикальні зв‘язки, пройдуть природній відбір та тест на власну ефективність та профпридатність. Внаслідок чого сформують нову згуртовану СПІЛЬНОТУ, з альтернативним цінностями і моделями поведінки. І якщо зусиллями тих, хто подекуди власними тілами закриє пробоїну, корабель буде врятовано, ця СПІЛЬНОТА неминуче підніметься на палубу і впевнено, ногою відкриє двері до капітанської рубки…

А тепер без алегорій. Якщо ВИ ще в Україні, не шукаєте місця у шлюпці і товаришуєте з головою – біжить в трюм, питання вашого виживання вирішується там, а не у капітанській рубці. Не чекайте команд і порад, знайдіть самі чим можете бути корисними і сприяти порятунку корабля.

З мерзотою, яка мародерствує в той час як корабель йде на дно, розбиратимемося потім, коли зупинемо потік води в наші трюми. Битися за місце біля штурвалу, грабувати каюти чи переселятися на верхню палубу – це самогубство.

Не марнуйте час! Вперед! Або до шлюпки, або до трюму.