Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
06.06.2013 17:06
Дозвіл для аутсорсингової діяльності
Ну от нарешті з'явився Проект Постанови КМУ № 359 "Про затвердження Порядку видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця". Пропоную обговорити.
Майже півроку діє новий Закон "Про зайнятість населення".Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 19:31
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко вчора о 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак 23.08.2025 12:29
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус 23.08.2025 00:59
- Представник Ватикану у Польщі нагородив рашистського посла Андрєєва Володимир Горковенко 22.08.2025 21:51
- Баланс між контролем та гнучкістю Сильвія Красонь-Копаніаж 22.08.2025 21:06
- "Штаб у Лондоні" чи виборчий штаб на Банковій? Дана Ярова 22.08.2025 18:45
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців Ольга Духневич 22.08.2025 16:57
- Проблеми особистої ефективності Олександр Скнар 22.08.2025 09:44
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 21.08.2025 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар 20.08.2025 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин 20.08.2025 10:54
Топ за тиждень
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату 521
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? 224
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 217
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 181
- Айсберг корпоративної безпеки 158
Популярне
-
Десятка сімей із найбільшими статками – від цукерок M&M's до нафти в ОАЕ
Життя 11928
-
Як відновитися після тривог – поради психологині та неврологині
Життя 10217
-
В які країни їдуть вчитись українські абітурієнти – все про освіту за кордоном
Життя 7637
-
На окупованих Росією Курилах повністю закінчився бензин
Бізнес 2093
-
Президент Польщі ветував закон про допомогу українцям: готує поправки щодо "бандеризму"
Фінанси 1877
Контакти
E-mail: [email protected]