Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
06.06.2013 17:06
Дозвіл для аутсорсингової діяльності
Ну от нарешті з'явився Проект Постанови КМУ № 359 "Про затвердження Порядку видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця". Пропоную обговорити.
Майже півроку діє новий Закон "Про зайнятість населення".Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
Топ за тиждень
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 140
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 140
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 137
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 87
Популярне
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10990
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 8638
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8407
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 6662
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 6442
Контакти
E-mail: [email protected]