Закон Надії Савченко: один день СІЗО за два дні тюрми

Відразу зауважу. Ідея, що день СІЗО має рахуватися за півтора або два дні тюрми відома давно. І дійсно, режим тримання в СІЗО суворіший у порівнянні з сучасними тюрмами. До того, ж людина зазнає постійних підйомів і доставок у не надто комфортних автозаках у приміщення суду.

Однак одним з головних недоліків такого законодавчого кроку може виступати умисний зрив засідань в судах зі сторони сторони захисту. Особливо це стосується обвинувачень в особливо тяжких злочинах: вбивствах, розбійних нападах тощо.

Проте, як на мене тяганина в судах - окрема й значна проблема вітчизняного кримінального судочинства. Справи, які мали б слухатися від сили місяць, блукають судом роками. Але на мій погляд прийняття "Закону Н. Савченко" має лише стимулювати керівництво держави до виправлення ситуації в судах. Адже кожен має право на швидке й повне слухання його справи в суді. І не його вина, що держава Україна систематично не виконує своїх функцій. Наприклад, в радянські часи справи слухалися дійсно безперервно, то чому й зараз не забезпечити безперервність судового засідання?

Що ж до зворотньої дії закону. Так "Закон Н. Савченко" має зворотню дію в часі щодо осіб, які ще не відбули призначене їм покарання. Вироки таких осіб можуть переглядатися судом за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї (батька, матері, рідної повнолітньої дитини чи дружини або чоловіка) або захисника, судами, які виносили зазначені обвинувальні вироки, протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного клопотання судом, або за власною ініціативою суду.

То ж вважаю цей крок законодавця позитивним. І сподіваюся, Президент підпише цей закон. Адже нічого кожну людину хапати й тягти під варту, а потім слухати її справу роками!