Перші перестороги конкурсу в IP суд

Наприкінці вересня цього року стартував конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Відповідно до оприлюднених на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України умов проведення конкурсу, строк на подання документів складає 15 днів, починаючи з 01 грудня. Таким чином, вже сьомий день поспіль «поштові голуби» з усієї України заняті тим, що злітаються до будинку 9 по вул. Механізаторів м. Києві, щоб вручити пакети з документами бажаючих одягти суддівські мантії.

         Нагадаю, що відповідно до положень частин 2 ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий суд з питань інтелектуальної власності є вищим спеціалізованим судом, а це, окрім іншого, означає, що призначення суддів цього суду буде відбуватись за спеціальною процедурою. Суть процедури зводиться до необхідності проходження кандидатами кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в цьому суді. До кандидатів на суддівські посади, окрім загальних, закон встановлює спеціальні вимоги: наявність стажу роботи на посаді судді не менше трьох років, або наявність досвіду професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п’ять років, або досвіду професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років, або ж наявність вищепереліченого сукупного стажу професійної діяльності щонайменше п’ять років. Цікаво, скільки юристів зголоситься взяти участь у конкурсі на 21 вакантну високу суддівську посаду? Що стосується суддів, то вимозі щодо наявності 3-річного стажу відповідають приблизно 96 % суддівського корпусу. Але далеко не кожен суддя вважає себе спеціалістом в сфері захисту прав інтелектуальної власності, тому ажіотажу зі збиранням документів не помітно. З патентними повіреними ситуація ще складніша, оскільки не кожен представник у справах інтелектуальної власності має вищу юридичну освіту. Що ж стосується адвокатів, які мають відповідний досвід здійснення представництва в суді, то варто враховувати, що це досить вузька та складна категорія справ, спеціалізуватись на якій можуть собі дозволити лише столичні фахівці. За таких обставин, очікувати великого потоку бажаючих перевірити свої сили та знання в цьому конкурсі не доводиться.

         Наступним питанням вже завтрашнього дня конкурсу до Вищого суду є складення кандидатами іспиту: проходження тестування на знання норм права та написання практичного завдання. Знову ж таки, зважаючи на вузькість спеціалізації майбутнього суду, не всі наукові установи спроможні напрацювати якісну тестову базу для перевірки знань кандидатів в судді та сформувати практичні завдання. Судячи з інформації, яка міститься у відкритих джерелах, цією роботою наразі займається Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. Між іншим, в розробці тестових питань для конкурсу до Верховного Суду брало участь декілька авторитетних наукових установ. У зв’язку з наведеним, виникає питання: окрім назви установи та її приналежності до Академії правових наук України, хтось перевіряв рівень знань фахівців, які там працюють? Чи мають вони практичний досвід участі в розгляді судових справ у сфері інтелектуальної власності?

 Крім того, враховуючи дещо монопольне становище вказаного Інституту в питанні перевірки знань кандидатів до IP -суду, цікаво на скільки надійно захищена їхня інтелектуальна власність? В першу чергу, мається на увазі база з питаннями та варіантами відповідей на них. І чи намагаються деякі зацікавлені особи знайти способи отримання цієї інформації? Те ж саме стосується практичних кейсів, які вже незабаром будуть вирішувати кандидати. Які гарантії того, що вони не з’являться, приміром на Петрівці ще до того, як Комісія проведе іспит?

Всі ми розуміємо, що чесний конкурс вимагає чесних правил, максимальної прозорості та забезпечення рівності прав всіх його учасників.

Під час конкурсу до Верховного Суду, а також добору кандидатів в місцеві загальні суди, ВККС України пішла шляхом оприлюднення тестової бази питань, але без варіантів відповідей на них. Можливо, з урахуванням монополіста на ниві інтелектуальної власності, для попередження нерівних умов складання іспиту кандидатами, цього разу потрібно піти ще далі та оприлюднити питання з варіантами відповідей на них? Примітно, що в рамках відкритого конкурсу на посади керівників місцевих прокуратур публікувались правильні відповіді на питання. Хоча, погодьтесь, в суддівському конкурсі, правильна відповідь виглядала б дещо дивно.

         Тим часом, двері до IP - суду відчинені. Черги поки не видно, до дедлайну ще є час. Чекаємо на перші офіційні цифри та рішення Комісії.