home-icon
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.03.2025 14:47

Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець

Адвокатка практики економічних та службових злочинів юридичної компанії "Міллер"

Інститут цивільної конфіскації є відносно новим, але має ряд якісних відмінностей, порівняно з більш традиційними заходами боротьби з корупцією.

З кінця 2019 року в Україні запроваджено механізм стягнення необґрунтованих активів в дохід держави, або так звану цивільну конфіскацію.

Логіка такого механізму полягає у тому, що кожен державний службовець може витратити рівно стільки, скільки він законно заробив. Решта є необґрунтованою і конфіскується.

Перші 4 роки прокурори САП рідко застосовували новий інструмент боротьби з незрозумілими статками. До 2024 року ВАКС розглядав не більше 3 справ на рік.

З початку 2024 року звернення з позовами почало набирати популярності. Сьогодні ВАКС ухвалює 1-3 рішення щомісяця і показники тільки зростають.

Такий інструмент найближчим часом дозволить стягувати в дохід держави сотні мільйонів гривень, не потребуючи значного людського ресурсу та часу.

Враховуючи зростання популярності конфіскації майна без вироку, кожному державному службовцю варто знати базові правила, за якими працює цей механізм.

Час не має значення

Перш за все, не варто розраховувати, що якщо гроші або нерухомість набуті далеко в минулому, то їх не можна конфіскувати.

На практиці закон про цивільну конфіскацію має зворотну дію у часі, що дозволяє позбавляти майна майже без обмежень у часі його набуття.

Доходи vs законні доходи

Використання державним службовцем активів, які не відповідають критерію законності, породжує підґрунтя для конфіскації.

При цьому, законними доходами вважаються лише ті, які були оподатковані або офіційно відображеними в державних базах даних.

Заробітна плата «у конверті», ввезені кошти з-за кордону, здача майна в оренду – усе це не вважається законними доходами, якщо при їх отриманні не були дотримані правила оподаткування та декларування у відповідних базах даних.

Відповідно, якщо треті особи надають позику, подарунок або фінансову допомогу за рахунок «неоподаткованих» доходів – державний службовець не набуває законних доходів.

Дійсно, особи, які не перебувають на державній службі не зобов’язані декларувати свої прибутки під загрозою їх конфіскації, але не відповідаючи критерію законності, вони не вважаються такими і потрапивши у розпорядження чиновника.

На прикладі це виглядає наступним чином. Якщо батьки державного службовця не мають «оподаткованих доходів», подаровані ними грошові кошти не вважатимуться законними і підлягають конфіскації, потрапивши до посадової особи.

Нікчемність договорів

У ході вирішення спорів про обґрунтованість активів суди можуть визнавати договори нікчемними з будь-яких підстав, передбачених законом.

Це важливо в контексті отримання грошових коштів від близьких осіб.

Серед українських традицій поширеним є дарування коштів між членами сім’ї. Проте, не є поширеним нотаріальне посвідчення таких домовленостей.

Разом з цим, отримання грошових коштів на суму більше 850 грн без нотаріального оформлення має наслідком нікчемність правочину (ч. 5 ст. 719 ЦК України).

На практиці суду буде достатньо встановити неправильне оформлення договору (відсутність нотаріального посвідчення), щоб визнати кошти необґрунтованими і все, що надалі буде придбано за них.

Це пояснюється тим, що все отримане за нікчемними договорами вважається набутим безпідставно та не відповідає критерію законності.

Власність подружжя

Придбання майна подружжям / особами, які спільно проживають, один із яких має статус чиновника, заслуговує на окрему увагу.

Якщо державний службовець взагалі не може використовувати активи, які не відповідають критерію законності (не були оподатковані або офіційно відображеними в державних базах даних), то інший із подружжя буде зобов’язаний доводити реальність своїх доходів.

Можна навести такий приклад. Якщо дружина державного службовця купує собі машину за власні «оподатковані» доходи – вона не може бути конфіскована, якщо за «неоподатковані» - така машина під ризиком.

Річ у тім, що у цивільній конфіскації діє «презумпція необґрунтованості активу». Якщо прокурор у позові стверджуватиме, що реальним власником машини є посадовець, оскільки у його дружини не було власних коштів для її придбання – обов’язок спростувати таке припущення покладатиметься на відповідачів.

За відсутності значної доказової бази, яка б підтвердила, що дружина чиновника дійсно мала реальні (хоч і неофіційні) доходи – актив конфіскують.

Варто зазначити, що показання свідків про значні неофіційні доходи суди не сприймають, так само не сприймають і докази того, що особа мала власне джерело доходу (наприклад здача майна в оренду), але неможливо точно встановити які доходи така діяльність приносила (періоди, коли майно перебувало в оренді і за якою ціною).

Врахування витрат

Вирішуючи питання про обґрунтованість активів службовця суди завжди враховують витрати на життя.

Найбільше інформації про спосіб життя та обсяги витрат можна отримати шляхом аналізу операцій по банківському рахунку.

Додатково встановлюють вартість відпочинку від туристичних агенцій, кількість перетинів державного кордону чи придбання авіаквитків. Така інформація буде переконливою, що особа не заощаджувала кошти, натомість витратила їх на «життя на широку ногу».

Показово, що прокурору не обов’язково доводити точну суму витрат, враховуючи що у даній категорії справ діє стандарт доказування «баланс імовірностей».

Достатньо лише переконати суд, що особа мала звичку вести розкішний спосіб життя, щоб версія чиновника про заощадливе відкладення виглядала непереконливо, на противагу версії прокурора, що всі законні доходи були витрачені на побутові потреби та відпочинок.

***

Інститут цивільної конфіскації не має за мету встановити конкретне корупційне правопорушення і довести, що особа до нього причетна. Також, не потрібно доводити, що неофіційні доходи були отримані корупційним шляхом.

Для конфіскації майна достатньо встановити, що державний службовець витрачає більше, ніж законно отримав.

Враховуючи реалії судової практики, посадовцям та їх близьким особам варто готуватись до спору про цивільну конфіскацію або звинувачення у незаконному збагаченні ще до вступу на державну службу.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи