Дедлайни створення Державного бюро розслідувань

В контексті існуючих проблем одним з найважливіших питань є термін початку роботи ДБР. Тут є два аспекти. Перший – це обрання директора Держбюро та його заступників.Другий – початок повноцінної роботи Держбюро загалом, яке, очевидно, не розпочне виконуват

Цілком природно, щоз наближенням фінальних стадій конкурсного відбору керівників Державного бюророзслідувань стрімко зростає увага до всіх деталей формування новогоправоохоронного органу. Так само закономірно й те, що ця увагу є різною захарактером – від конструктивних коментарів і пропозицій до відвертихполітизованих інсинуацій. На жаль, працюючи в Конкурсній комісії з обраннякерівництва ДБР, часто доводиться зіштовхуватися саме з другим підходом.

Як члена Комісіїмене неодноразово запрошували на телебачення або в друковані ЗМІ з проханнямпрокоментувати хід створення ДБР. Щоправда, часом із тривалих інтерв’ю тарозлогих коментарів до широкої аудиторії доходять лише окремі фрази, трансляціяяких без контексту створює в суспільстві хибні уявлення про реальність навколоформування ДБР.

Власне,маніпулятивний формат подачі одного з таких інтерв’ю і спонукав більш детальноі комплексно поінформувати громадськість про перебіг конкурсного відбору в ДБР.

Вочевидь, розпочатидоречно з проблеми, котра викликала чималий інформаційний резонанс таактивність навколо теми ДБР - з можливої невідповідності двох членів Конкурсноїкомісії вимогам законодавства. На думку окремих активістів і політиків, цейфакт в подальшому можуть використати як привід для скасування рішень Комісії всудовому порядку. Однак насправді це малоймовірно, адже для подібногопрецеденту сьогодні немає юридичних підстав. Згідно з нормами чинногозаконодавства, Конкурсна комісія має чітко визначені критерії повноважності,зокрема й кількісні. Законом про ДБР передбачено, що Комісія є повноважною,якщо в її складі є принаймні 6 із 9 членів, обраних згідно з вимогамизаконодавства. Тож наразі, навіть якщо виходити із можливої невідповідності  двох членів Конкурсної комісії вимогамзаконодавства, Комісія працює в правовому полі, а всі її рішення є легітимними, оскільки прийняті як мінімум 5 членами Комісії, щодо яких не має застереженьщодо невідповідності, тобто які відповідають профільному закону про ДБР іРегламенту. Щодо можливості оскарження рішень Комісії, то, якщо опуститипитання невизначеності статусу Комісії як такої, то, як бачимо, рішення Комісіїможуть бути оскаржені в суді по суті,і, відповідно, в разі наявності законнихпідстав  -   відмінені. 

На жаль, вищезазначенепитання надто політизується, що постійно дискредитує процес конкурсноговідбору. Натомість для вчасного обрання очільників ДБР та продовженняконкурсного відбору важливо не так хвилюватися про дипломи двох членівКонкурсної комісії, як невідкладно вносити зміни до закону про ДБР. Про ценеодноразово наголошували і члени Комісії, і самі конкурсанти, які розуміютьсяна проблемах створення та запуску роботи ДБР на підставі закону зі значниминедоліками та недолугостями.

Якщо слідуватинормам чинної редакції відповідного закону (ст. 11, 13), діюча Конкурснакомісія зобов’язана обирати не тільки директора ДБР та двох його заступників, ай керівників усіх підрозділів центрального апарату Держбюро та керівників йоготериторіальних управлінь, а також повністю штат підрозділів внутрішньогоконтролю. Це може скласти сотню чи навіть більше осіб, кожного з яких требавідбирати за тією ж довготривалою процедурою, що й керівну трійку ДБР. Тому,щоб не формувати штат нового органу роками, слід оперативно відкорегуватиЗакон.

Наприклад, закономУкраїни про НАБУ (орган, який навіть не має регіональних управлінь тощо) длятаких цілей передбачено проведення внутрішніх конкурсів. Конкурсні комісії дляцього створює директор НАБУ, кваліфікаційні вимоги до працівників такожвстановлює він. Натомість у законі про ДБР все це лягає на одну Конкурснукомісію, а критерії відбору начальників територіальних управлінь та керівниківпідрозділів центрального апарату взагалі не прописані. Понад те, нещодавноухвалений парламентом законопроект № 5395, яким вносилися зміни до базовогозакону, жодним чином не вирішив цю проблему.

Крім зазначенихкоректив, повноцінний запуск ДБР вимагає також внесення змін до Закону «Прооперативно-розшукову діяльність». Зокрема, мова йде про розширення коласуб’єктів оперативно-розшукової діяльності та права на зняття інформації зтелекомунікаційних мереж. Своєю чергою, це потребує і змін до Кримінальногопроцесуального кодексу України.

Також не вартозабувати й про ті нововведення, які дозволять ДБР більш ефективно виконуватисвою роботу, зокрема, спрощення процедури затримання і притягнення довідповідальності народних депутатів тощо.

В контекстііснуючих проблем одним з найважливіших питань є термін початку роботи ДБР. Тутє два аспекти. Перший – це обрання директора Держбюро та його заступників. Наданий момент в ході попередніх етапів конкурсу Комісія відібрала 19 кандидатів,які нині майже пройшли спеціальну перевірку згідно із Законом «Про запобіганнякорупції» та Законом «Про очищення влади». Останнім рубежем на цьому шляху єперевірка з боку Державної фіскальної служби, котру майже за місяць часупройшли тільки два кандидати. Цей процес розпочався ще в кінці грудня минулогороку, і хоч формально відведений на нього час (60 діб) ще не сплив, відсутністьостаточних результатів формально заважає Комісії рухатись далі. Якщо ж невраховувати ДФС, то відомо, що всі претенденти на керівні посади в ДБР успішнопройшли цей етап відбору. Так чи інакше, результати по всім кандидатам фіскалиобіцяють протягом поточного тижня.

Після спецперевіркина кандидатів чекає психофізіологічне дослідження на поліграфі, яке в подібнихконкурсах проводитиметься вперше. Його мета прямо виписана  в Законі – це виявлення того чи не вчиняликандидати кримінальних правопорушень в минулому. Всі 19 конкурсантів дали згодуна участь у дослідженні. Між тим, Закон вимагає проведення дослідженнявідповідно до порядку, прийнятого Кабміном. Однак цього порядку  немає, хоча вже близько півроку він розробляєтьсяпід егідою МОЗ.  Навіть для оголошеннятендеру на закупівлю відповідних послуг необхідно розробити порядок проведенняі критерії дослідження на поліграфі, аби компанії-провайдери розуміли специфікупослуг саме для цього конкурсу. Тобто зараз Комісія має “штовхати” МОЗ і КМУдля прискорення процедури прийняття порядку.  Далі – саме дослідження на поліграфі, а післянього – фінальна співбесіда, за результатами якої в ході рейтингових голосуваньКомісія визначить трійку переможців. З урахуванням зазначених нюансів,реалістично очікувати обрання керівництва ДБР приблизно в травні цього року.

Другий аспект – цепочаток повноцінної роботи Держбюро загалом, яке, очевидно, не розпочневиконувати правоохоронні функції лише за наявності директора і двох заступників.В даному випадку до вищезазначених проблем конкурсного відбору додаються ітруднощі формування досить розгалуженої структури ДБР: 7 територіальнихуправлінь, слідчі, оперативні, спеціальні та інші підрозділи центральногоапарату тощо. Загалом штат співробітників Бюро налічуватиме 1500 осіб, що більшяк удвічі перевищує граничну кількість працівників того ж НАБУ. І все це маєзапрацювати не пізніше 20 листопада 2017 року, або всього лише через вісіммісяців.

Відтак, сьогодні мимусимо зробити все для того, щоб якнайшвидше завершити перший етап створенняДБР – обрати його очільників. Без оперативного втручання парламенту, фаховоїроботи уряду та центральних органів державної влади досягти цього неможливо, якби ефективно не працювала Конкурсна комісія.

Все вищезазначене –лише викладення сухих фактів. З етичних міркувань, за рамки оповіді винесеноцілу епопею штучно створених навколо Комісії спекуляцій, що переслідують якузавгодно мету, окрім сприяння створенню ДБР. Останнє, між іншим, уповноваженерозглядати кримінальні злочини, скоєні співробітниками всіх правоохороннихструктур, в тому числі НАБУ і САП, із керівництвом та працівниками їхпідрозділів внутрішнього контролю. Тож інтенсивні намагання скомпрометуватиконкурс і Комісію, не допустити обрання професійного керівництва ДБР та явненебажання долучитися до вирішення реальних практичних проблем його запуску,мабуть, пов’язані саме з цією компетенцією Державного бюро розслідувань.