Вимагати зразок лікарського засобу в медзакупівлях - законно?
Медзамовники почали опановувати "нові висоти" у вимогах до потенційних учасників закупівель.
Проводячи постійний моніторинг закупівель, що їх здійснюють заклади охорони здоров’я, помічаю, що замовники почали опановувати "нові висоти" у встановленні умов до потенційних учасників закупівель.
Я неодноразово акцентувала увагу на тому, що необхідність надати гарантійні листи від виробника товару або ж його представника носить дискримінаційний характер та не дає замовнику жодних важелів впливу у випадку зриву поставок, постачання неякісного товару тощо.
Натомість, почала набирати популярність нова вимога, що включають медзамовники до тендерної документації – надати зразки товарів!
«…замовник має право вимагати надання по одному зразку товару, що пропонується до постачання для оцінювання його відповідності до вимог щодо технічних та якісних характеристик…».
Ось такий текст протягом тижня я зустрічаю у різних медичних установах в розділі тендерної документації, де викладаються технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Тим, у кого виявила дану дискримінаційну вимогу, направила листи задля внесення змін до тендерної документації, оскільки встановлені умови не узгоджуються з вимогами Закону про закупівлі.
Так, вимога надати зразок товару для оцінювання його замовником (якщо це не закупівля для потреб оборони) є дискримінаційною та суперечить нормам законодавства у сфері закупівель. І зараз поясню, чому саме.
Вказана умова передбачає, що на час проведення закупівлі учасник вже закупив необхідний товар, має його в наявності та спроможний надати замовнику зразок. Така вимога покладає на всіх учасників закупівлі зайві додаткові витрати щодо закупівлі товару без впевненості в тому, що в подальшому учасник зможе реалізувати цей товар.
Підстави для відхилення тендерної пропозиції викладені в статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, пропозиція учасника може бути відхилена, зокрема, за невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки тощо та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Вимога замовника надати зразок товару створює підґрунтя для можливого дискримінаційного підходу в оцінці тендерних пропозицій. Адже виникає можливість відхилити пропозицію учасника, яка повністю відповідає тендерній документацій, однак по різним причинам наданий зразок чомусь «не сподобався» замовнику.
Отже, дана умова в тендерній документації суперечить принципам прозорості та відкритості здійснення закупівель, оскільки оцінка товару самим замовником поза процедурами закупівель та межами електронної системи створює можливість для суб'єктивного підходу.
Практика органу оскарження (Антимонопольний комітет України) із зазначеного питання усталена та залишається незмінною – вимога до учасника процедури закупівлі надати зразок товару суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, ненадання зразка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції (рішення органу оскарження від 26.11.2019 №17440-р/пк-пз, від 13.12.2019 №18579-р/пк-пз).
Сподіваюсь, медзамовники, ви зрозуміли, що вимагати зразок товару це незаконно і такій вимозі не місце в тендерній документації.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10767
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6095
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5876
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3563
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3272