Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.11.2018 16:59

Чи стане реальністю недискримінація учасників в медзакупівлях?

Координатор з моніторингу медичних закупівель міста Києва та Київської області, міста Львова та Львівської області, міста Одеси та Одеської області Transparency International Ukraine

«Невиліковна хвороба». Замовники в один лот включать як замінні, так і незамінні лікарські засоби, що призводить до порушення конкуренції на ринку.

Закон про публічні закупівлі передбачає заборону замовникам дій, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Одним із принципів закупівель є недискримінація учасників. Крім того, вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, не повинна містити документація.

Тема поділу предмета закупівлі на лоти під час закупівлі лікарських засобів – практично невичерпна і не обмежується лише включенням до предмета закупівлі значної кількості лікарських засобів (30, 40, 100 тощо), що звужує коло можливих учасників тими, які можуть здійснити поставку всіх ліків одночасно.
Жодним нормативно-правовим актом не передбачено переліку випадків, коли замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) в процедурі закупівлі лікарських засобів та критерії такого поділу.

Враховуючи таку неоднозначну ситуацію, маємо наслідком «невиліковну хворобу» - поділ на лоти предмета закупівлі, а скоріше – небажання такого. Замовники в один лот включать як замінні, так і незамінні лікарські засоби (ті, що мають одного виробника або знаходяться під патентним захистом тощо), що може призвести та як свідчить практика призводить до порушення конкуренції на ринку.

Неодноразово до мене, як регіонального координатора, звертаються учасники ринку – виробники, дистриб’ютори, адже вважають даний підхід замовників нераціональним, таким, що обмежує конкуренцію та призводить до дискримінації учасників.

Дійсно, в даному випадку маємо порушення принципів закупівель – недискримінація учасників, а також максимальної економії та ефективності.
Чому замовники штучно створюють такі умови в закупівлях? Чому звужують коло потенційних учасників? Звідки вперте небажання змін в своїй практиці?

Так, зокрема, з свіжих прикладів в закупівлях регіону.

Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва провів закупівлю фармацевтичної продукції, всього дев’ять найменувань. Вісім з них – розповсюджені лікарські засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота, каптоприл, гормональні препарати. І крім них – морфіну гідрохлорид для ін’єкцій.

Отже, один з дев’яти найменувань – наркотичний засіб.

Включення до предмета закупівлі наркотичного засобу автоматично обмежило перелік потенційних постачальників тими, хто має відповідну ліцензію, видану Державною службою України з контролю за наркотиками, адже наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори – окрема особлива група лікарських засобів.

Таке поєднання препаратів в одному лоті вважається абсолютно недоцільним та нераціональним.

Центр меддопомоги надав пояснення, яке вже стає типовим для медзакладів регіону ‑  замовник може, а не зобов’язаний ділити предмет закупівлі на окремі лоти. 

Так, як на початку вказала, дійсно, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обмежень щодо внесення замовником в один перелік різних лікарських засобів. Але ж навіщо штучно звужувати конкуренцію?

Свої пропозиції на торги Центру подали лише два учасники, що мають відповідні ліцензії ‑ КП «Фармація» та ТОВ «Чернівціфармація».  В ході аукціону учасники ціну не знижували. Економія в даній процедурі становила 2,6%.

А якщо б замовник розділив предмет закупівлі на окремі лоти, то в лот без наркотичного засобу могли прийти та взяти участь інші учасники - виробники, дистриб’ютори, що реально дозволило б замовнику придбати засоби за меншою ціною.

Інший приклад – Дитяча клінічна лікарня № 8 м. Києва оголосила закупівлю фармацевтичної продукції – всього 43  найменування. Але до тендерної документації була включена умова – надати копію ліцензії на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки. І відповідно до медико-технічного завдання перелік лікарських засобів містив чотири найменування, що виробляються саме в  аптечних умовах.

Далеко не кожен постачальник, що має ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, має також ліцензію на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки.

Знову ж таки, маємо штучне обмеження замовником конкуренції.

Свої пропозиції в даній процедурі також подали лише два учасника – КП «Фармація» та КП Сумської обласної ради «Суми-Фарм». І знову – в ході аукціону учасники ціну не знижували. Економія в даній процедурі становила 7,9%.

Замовники постійно у відповідь на мої запити одноголосно стверджують – якщо жодними нормативно-правовим актом не передбачено переліку випадків для обмеження або заборони щодо об’єднання групи лікарських засобів у одному лоті, отже, замовник має право, а не обов’язок ділити предмет закупівлі на частини.

Так, згідно з Порядком визначення предмета закупівлі замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі за міжнародною непатентованою назвою (МНН) лікарського засобу, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Отже, знову ж таки, замовник може визначити, а не зобов’язаний.

Антимонопольний комітет України 30 березня цього року рекомендував Мінекономрозвитку та МОЗ України вдосконалити порядок визначення предмета закупівлі лікарських засобів.

В липні в АМКУ було проведено робочу зустріч з представниками МОЗ України, Мінекономрозвитку, інших установ та організацій, де презентовано проект спільного наказу МОЗ та Мінекономрозвитку «Про затвердження Методичних рекомендацій для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів», який передбачає визначення предмету закупівлі за лотами щодо кожного окремого МНН у разі, якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів.

Мета –  дотримання принципу добросовісної конкуренції серед учасників закупівель.

Станом на сьогодні, на жаль, рекомендації мають статус проекту, але, сподіваюсь будуть найближчим часом затверджені задля практичного використання замовниками під час планування та здійснення ними публічних закупівель лікарських засобів.

Хочу ще раз звернути увагу на те, що поєднання в одному лоті як звичайних так і ексклюзивних лікарських засобів є дискримінаційною умовою стосовно потенційних учасників та обмежує конкуренцію. Навіщо вперто та упереджено поєднувати непоєднуване?

Учасникам процедур закупівель варто оскаржувати подібні умови документації замовників до Антимонопольного комітету України.
Замовникам, формуючи предмет закупівлі одним лотом, варто проаналізувати, чи не порушується принцип недискримінації учасників, чи дозволяє така тендерна документація розширити коло потенційних учасників, чи не звужує вона конкуренцію? Тому що оскарження положень подібних документацій – це ваш втрачений час.

Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.

Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження». 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]