Податковій міліції довіряє лише кожен 5 українець

Про це говорять результати опитування суспільної думки, яке ДФС провела у червні 2020 року.

Державна фіскальна служба України, на сьогодні, залишається недореформованим державним органом, який спочатку планувалось ліквідувати. Але, в подальшому, Уряд вирішив залишити ДФС. Для чого? Будемо відвертими – щоб не втратити функцію держави у незворотності покарання за вчинення економічних злочинів.

Наразі податкова міліція, не дивлячись ні на що, продовжує ефективно здійснювати оперативну та слідчо-розшукову діяльність. За І півріччя 2020 року у кримінальних провадженнях, спрямованих до суду, забезпечено відшкодування до бюджету понад 480 млн гривень збитків. Це приблизно на 77 млн гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Податкова міліція також намагається побудувати нову філософію взаємовідносин з бізнесом – максимально зменшити кількість контактів з тими підприємствами, які працюють легально.

Це особливо актуально в контексті намірів парламенту створити на базі податкової міліції Бюро економічної безпеки. Ця ініціатива знайшла підтримку не лише з боку суспільства, Міністерства фінансів України, народних депутатів, МВФ, але й самих податкових міліціонерів. Вони теж сподіваються на завершення реформування служби, щоб  стати основою нового органу з протидії економічним злочинам.

 Але, що не так з податковою міліцією та чому її хочуть позбутись?

Немає проблем – немає бажання про це кричати

Історія недовіри до податкової міліції почалась декілька десятиліть тому, коли правоохоронний орган з протидії ухиленню від оподаткування був вперше використаний як інструмент тиску на бізнес, використовуючи при цьому й корупційні схеми. Відтоді підрозділ податкової міліції заслужено отримав «жовту картку» суспільного осуду і, як наслідок – недовіру. 

Щоб перевести питання чи довіряють податковій міліції з риторичної в практичну площину, Державна фіскальна служба, вперше за свою історію, провела власне опитування думки українців. Результати виявились доволі невтішними, проте показовими.

Рівень довіри до податкової міліції склав лише 20,6%. Саме стільки опитаних вказали, що повністю довіряють і підтримують її. Натомість на рівень недовіри вказали більше ніж 60% респондентів. Сюди увійшли дві категорії відповідей «повністю не довіряю» (45,7%) та «скоріше не довіряю» (15,1%).

Попри те, що опитування тривало щонайменше два тижні, в ньому взяли участь 291 респондент. Переважна більшість опитаних припадає на жителів Києва (26,8% респондентів), Київської (11,3%) та Одеської (9,3%) областей.

Чим я пояснюю таку невелику, на мій погляд, кількість бажаючих, оцінити роботу податкової міліції?

Наприклад, коли людина не задоволена придбаним товаром або отриманою послугою, вона напише гнівний коментар на сайті та в соціальних мережах, або зателефонує в службу підтримки, напише безліч скарг, тощо. Тобто – знайде спосіб висловити своє незадоволення. А коли проблеми немає, то й немає предмету розмови.

Висновок: бізнес не зацікавився опитуванням, тому що він не має проблем у спілкуванні з податковою міліцією. До речі, це відображено й у цьогорічному квартальному звіті Ради бізнес-омбудсмена.

Також підтверджує цю думку аналіз результатів відповідей респондентів на питання: «Коли ви востаннє зіштовхувались з неправомірними діями співробітників податкової міліції?». 61 % опитаних відповіли, що ще до 2018 року. І лише по 18% респондентів вказали період березень-квітень та травень--червень поточного року.

Про що це говорить? На сьогодні, ми все ще відчуваємо недовіру суспільства до податкової міліції через той негатив, який був сформований у минулих роках.

Фіскальна служба зараз намагається виправити ситуацію власними силами: запроваджено обмеження при проведенні слідчих дій, які спрямовані на недопущення зупинки роботи підприємств та ФОПів; мною оприлюднено номер власного мобільного телефону, на який можна повідомити про випадки неправомірних дій податкової міліції; проведено масштабні кадрові зміни тощо.

Але, погодьтесь, що за відсутності інституційних змін цей негативний досвід суспільства не може бути швидко подоланий. Довіра формується роками і лише за наявності значного масиву позитивного досвіду.

Не довіряють, бо причину недовіри не усунуто

Наразі причину негативного ставлення не усунуто, оскільки досі існують поодинокі прояви неправомірних дій працівників податкової міліції та подекуди перевищення службових повноважень.

Повертаючись до опитування, хочу акцентувати на тому, що доволі інформативними виявились результати блоку питань про взаємодію представників бізнесу й громадян з податковою міліцією. Так, щонайменше 78% опитаних мали досвід такої взаємодії та в майже 57% випадках він був негативним. 38% респондентів назвали причиною такої взаємодії – розслідування правопорушень відносно партнерів, тобто контрагентів.

З поміж іншого, нам також вдалось з’ясувати, що саме у респондентів викликає найбільше незадоволення у спілкуванні зі співробітниками податкової міліції. Переважна більшість назвала «упереджене ставлення» (45%) та «некомпетентність» (39%).

ДФС взяла до уваги ці два важливих маркери суспільного негативу і розпочала «роботу над помилками». Так, фіскальна служба ініціювала діалог зі Службою внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки щодо можливості підвищення рівня підготовки українських спеціалістів з розслідувань економічних правопорушень, а також запозичення досвіду для зростання фахового рівня податкової міліції. Серед форматів взаємодії, які, я впевнений, допоможуть виправити прогалини підготовки: тренінги, дистанційні навчання, посилення аналітичної складової у роботі та інші формати, які зможуть запропонувати нам наші закордонні партнери.

Крім того, ми вже звернулись до Консультативної Місії ЄС з ініціативою співпраці у частині розвитку інституційної спроможності державного органу, який буде створено з урахуванням досвіду податкової міліції.

Система сама себе не вдосконалить

Опитування думки громадян та бізнесу також показало, що вони переважно не вірять у зміну філософії роботи податкової міліції. На це вказали майже 55% опитаних. Це також є сигналом до необхідності завершення трансформації правоохоронних органів, сферою відповідальності яких є протидія економічним злочинам.

Відверто кажучи, майже у будь-якій країні світу правоохоронна система  може стати токсичною через прояви неправомірних, подекуди злочинних дій її окремих співробітників, а не органу в цілому. Нещодавно ми стали свідками кризи у відносинах правоохоронної системи Сполучених штатів Америки зі своїми громадянами. Цю проблему також не вирішити за відсутності рішучих змін у системі. Зараз йдуть активні дискусії з питань перегляду у бік зменшення повноважень та прав поліцейських США.

Цей та інші приклади, говорять про те, що в стратегічному аспекті недовіру суспільства до податкової міліції можна виправити лише інституційними змінами, тобто адаптацією існуючої служби до норм та правил, за якими в подальшому працюватиме єдиний орган з протидії економічним злочинам.

Сьогодні, проаналізувавши інституційну спроможність ДФС, ми внесли зміни до Положення про Державну фіскальну службу України. Вперше, за час існування податкової міліції, в Положенні будуть передбачені не лише завдання та права Служби, а й норми, якими визначено законність оперативно-розшукових заходів ДФС, досудового розслідування, проваджень в адміністративних справах, дотримання прав і свобод людини. Розраховуємо на підтримку Міністерством фінансів України та Урядом саме такого варіанту Положення про ДФС. Це перший крок до якісних інституційних змін, які в подальшому необхідно буде закріпити на рівні нормативно-правових актів.

Необхідно міняти не тільки форму, але й основу системи.