Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.10.2018 16:19

Ручний режим бюджету: під килимом розійдеться 50 мільярдів

Народний депутат України

Щороку в бюджеті закладаються багатомільярдні кошти, розподіл яких відбувається не публічно через закон, а кулуарно – рішеннями Кабміну, за домовленостями, подробиці яких не розголошують.

Не став винятком і свіжий кошторис, внесений урядом. У проекті бюджету на 2019 рік наша експертна група нарахувала таких рядків на понад 50 млрд. грн. Така практика не лише стимулює корупцію, а й знижує довіру до реформ, які насправді дуже потрібні країні.

 

Для стороннього глядача бюджет виглядає страшним скупченням незрозумілих цифр і формул, занесених у таблиці і описаних канцелярською мовою. Проте навіть для пересічного читача є кілька «маячків», які дозволяють побачити «зраду» неозброєним оком. Переважна більшість із них є неприхованим порушенням Конституції та Бюджетного кодексу, на яке регулярно закривають очі.

Перший такий індикатор – формулювання «в рамках наявного фінансового ресурсу». В перекладі на звичайну мову це означає: у нас немає достатньо грошей, щоб заплатити вам все, що ми обіцяли. Якщо раніше це звернення стосувалося чорнобильців, афганців, вчителів, медиків, то 2019 року коштів у повному обсязі на соціальний захист, службове житло, спеціальне лікування не отримають військовослужбовці Збройних сил, Нацгвардії, ДержНС, Нацполіції, виконавчої служби. Крім того, підвищення зарплати державних службовців теж відбуватиметься в рамках коштів, які будуть на рахунках уряду. Інакше кажучи, якщо дуже пощастить.

Для чого це робиться? Стаття 22 Конституції передбачає, що уже надані громадянинові України права і свободи не можна звужувати. Соціальні виплати, про які йдеться – це захищені статті бюджету. Відтак не вписати ці рядки в проект – не можна. Але однією фразою – «в межах наявних ресурсів» - влада попереджає, на кому буде в першу чергу економити, якщо зібраних податків буде недостатньо. Хоча по факту це є прямим порушенням Конституції.

Чим закінчуються такі історії? Оскільки право на виплати і соціальні гарантії є невід’ємним, їхні отримувачі звертаються до суду і в примусовому порядку змушують органи влади виплачувати ці кошти. Якщо національні суди часто стають на сторону влади, то Європейський суд з прав людини, як правило, підтримує простих українців. Із понад 7 млрд. грн. боргів, які  держава Україна має заплатити своїм громадянам за рішеннями Європейського суду – левова частка стосується саме таких «обмежень» в бюджеті.

До слова, уряд в черговий раз не збирається платити ці 7 млрд. грн. живими грошима, а планує випустити векселі – цінні папери із відстрочкою виплати на 7 років під 9,3% річних. Оскільки цим намірам уже близько трьох років, очевидно, що навіть тут – маючи рішення європейського суду  – багато хто зі скаржників навряд чи дочекаються справедливої компенсації порушених прав у найближчому майбутньому.

Другий індикатор стосується «розпилу» - право Кабміну розподіляти кошти в ручному режимі за конкретними програмами. В перекладі простою мовою це означає, що бажаючі отримати частку від цього шматка пирога, повинні будуть завітати до профільного міністерства, низько вклонитися і «аргументувати» свої бажання. Або ж статтю можуть прямо розподілити між «своїми» компаніями.

Цього року, «честі» бути «розпиляними вручну» удостоїлись із десяток статей проекту бюджету на 2019 рік. Традиційно сюди потрапили 27 млрд. грн. державних гарантій. Їх не виплачують живими коштами, проте маючи забезпечення від держави, компанії можуть брати кредит під вигідну ставку, а якщо не повертають, борги погашає уряд. 5 млрд. грн. з цієї суми відправлять оборонним підприємствам.

8,7 млрд. грн. із дорожнього фонду уже пройшли «попередній розподіл»: їх виділять на конкретні дороги Львів — Тернопіль — Умань; Біла Церква — Одеса — Миколаїв — Херсон; Одеса-Рені; Харків — Лозова — Павлоград; Запоріжжя — Маріуполь; Миколаїв — Кропивницький; облаштування Північного об’їзду міста Рівного. Потрапляння в цей перелік фактично дає гарантію, що кошти буде проінвестовано. Решту ж з 56 млрд. грн. «дорожнього ресурсу» будуть розподіляти між іншими шляхами, по суті, за залишковим принципом.

В ручному режимі буде здійснюватися розподіл субвенції на «Нову українську школу» (1,3 млрд. грн.), резерв коштів освітньої і медичної субвенцій (1,3 млрд. грн.) та нерозподіленої субвенції на Донецьку та Луганську області (орієнтовно 1 млрд грн., якщо виходити із фактичних показників 2017 року). 1,5 млрд. грн. «вручну» розберуть за програмою «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», 4 млрд. грн. – на підтримку тваринництва, 2,2 млрд. грн. – на загадкові «державні інвестиційні проекти», 1,55 млрд. грн. – на реалізацію  проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (програма ЄБРР). 9,1 млрд. грн. становитиме Державний фонд регіонального розвитку, в рамках якого кошти регіонам теж будуть роздавати фактично в тіньовому режимі.

Третій індикатор прямих порушень, закладених в проекті бюджету – це припинення дії норм окремих законів положеннями головного кошторису країни. Цього року, приміром, вирішили зупинити дію низки норм про визначення посадових окладів судових експертів та поетапного підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів.

На думку фахівців Головного експертного управління ВР, таким, що порушує принцип рівності і дискримінаційним є запропоноване «замороження» розмірів посадових окладів, заробітної плати та грошового забезпечення працівників державних органів, які пропонується обчислювати із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року. Це призведе до звуження конституційних прав таких працівників, оскільки їх заробіток не буде підвищений навіть на рівень інфляції.

 

***

Переконаний, потрібно припиняти практику порушення закону, навіть через надзвичайні обставини чи благородну мету. Проект державного бюджету має бути відкорегований. Закон мають виконувати усі – і уряд, і звичайні громадяни.

Якщо ми хочемо побудувати сильну, успішну та демократичну Україну, ми зобов’язані будувати цивілізовані правила та професійні владні інститути.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net