Про те, як оскаржити рішення ВЛК і відстояти свою правду в боротьбі з бюрократією — від досудових заяв до судових трибун.
Ця стаття буде про те, що сьогодні турбує багатьох — про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК). Це не просто юридична процедура, це боротьба за право бути почутим, коли твоє тіло кричить від болю, а папери мовчать. У цьому тексті я поділюся своїм досвідом, розкажу про тонкощі процесу й дам кілька порад, як не загубитися в лабіринтах системи. Бо правда — це не завжди те, що написано чорним по білому.
Тіні у білих халатах: що таке ВЛК і чому її рішення важливі
Коли я вперше зіткнулася з історією про ВЛК, перед очима постав чоловік із шрамами на руках і втомленими очима. Він розповідав, як його відправили на медичний огляд після поранення, а висновок комісії звучав як вирок: "придатний". Без пояснень, без урахування того, що він ледве тримав ложку в руках.
Військово-лікарська комісія — це не просто група лікарів у білих халатах. Це орган, який визначає, чи здатен ти й далі нести службу, чи маєш право на відпочинок, лікування, а іноді й на визнання того, що твої рани — це не просто сліди війни, а її голосний відгомін.
За законом, ВЛК оцінює стан здоров’я військовослужбовців, спираючись на направлення від командирів, ТЦК, медзакладів чи навіть суду. До неї подають цілий стос документів: від медичної книжки до довідки про обставини травми. І хоча здається, що все чітко регламентовано, на практиці я бачила, як ці папери стають лише формальністю. Бо іноді за ними не видно людину. А висновок ВЛК — це не просто папірець. Він вирішує, чи отримаєш ти відпустку на лікування, чи зможеш довести, що твої травми пов’язані із захистом країни, чи залишишся у строю, попри все.
Час правди: скільки діє висновок і чому це важливо знати
Одного разу до мене звернулася жінка, чий чоловік повернувся з фронту з контузією. ВЛК визнала його придатним, але через пів року стан погіршився — головні болі, запаморочення, втрата сну. Вона питала: "Чому нас не попередили, що висновок має термін?" Я пояснила: постанова ВЛК про придатність діє 12 місяців. Це означає, що протягом року ти можеш спиратися на неї — чи то для служби, чи для оскарження. Але якщо комісія визнала тебе непридатним або тимчасово непридатним із переоглядом через 6-12 місяців, рішення має бути виконано негайно. Цей строк — як годинник, що цокає. Він нагадує, що час не чекає, особливо коли здоров’я тане, а система не поспішає визнавати твої права.
Я завжди раджу своїм клієнтам: не відкладайте. Якщо ви відчуваєте, що висновок несправедливий, починайте діяти одразу. Бо інакше правда може розчинитися в пилу архівів.
Два шляхи до справедливості: досудовий і судовий порядок
Оскарження рішень ВЛК — це як вибір між двома дорогами: одна коротша, але терниста, інша довша, але з чіткими вказівниками. Я бачила людей, які обирали обидві, і кожен шлях має свої нюанси.
Досудовий порядок: коли слова важать більше за папір
Якщо висновок ВЛК здається вам несправедливим, першим кроком може стати досудове оскарження. Скаргу на рішення районних чи міських ТЦК подають до ВЛК обласного рівня або Київського міського ТЦК. Якщо ж вас не влаштував висновок обласної комісії, звертайтеся до Центральної ВЛК (ЦВЛК). А от рішення ЦВЛК можна оскаржити лише в суді. Тут важливо не просто написати "я не згоден". Заява — це ваш голос. У ній треба чітко вказати, чому ви вважаєте рішення помилковим: чи не врахували діагноз, чи проігнорували зв’язок травми з бойовими діями. Додайте всі документи: висновки ВЛК, медичні довідки, характеристики.
Я пам’ятаю справу, де чоловік довів, що його захворювання пов’язане з контузією, бо прикріпив свідчення побратимів і детальний опис обставин. Це спрацювало. Але якщо ЦВЛК залишить усе без змін, дорога веде до суду.
Судовий порядок: коли правда потребує трибуни
Суд — це не просто зал із суддею в мантії. Це місце, де ваші докази стають зброєю. Оскарження в порядку адміністративного судочинства має свої строки: 6 місяців із дня, коли ви дізналися про порушення ваших прав (тобто з дня винесення постанови ВЛК), або 3 місяці, якщо ви вже пройшли досудовий порядок і отримали відмову від вищої інстанції.
Так, в Україні існує судова практика щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК). Ці справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства, і хоча суди не можуть переглядати медичні висновки ВЛК по суті (тобто оцінювати правильність діагнозів чи стану здоров’я), вони мають повноваження перевіряти законність процедур, дотримання норм і наявність обґрунтування у рішеннях комісії.
Я, як адвокат, бачила різні кейси — від успішних до тих, де позивачі залишалися ні з чим через брак доказів чи неправильний підхід. Давайте розберемо це глибше. Чи є прецеденти? Так, і їх немало... З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість звернень до судів щодо оскарження рішень ВЛК зросла. Люди йдуть до суду, коли вважають, що комісія не врахувала їхній реальний стан здоров’я, порушила процедуру або видала висновок без належного обґрунтування.
Судова практика показує, що справи бувають різними: хтось домагається скасування постанови ВЛК, хтось — призначення повторного огляду, а хтось просто втрачає час через формальний підхід. Простий приклад із практики: одного разу я працювала з хлопцем, якого ВЛК визнала придатним, попри явні проблеми зі спиною — остеохондроз із серйозним больовим синдромом. У висновку комісії не було ні слова про його медичну історію, хоча документи він подавав. Ми пішли до суду, довели порушення процедури (неврахування документів), і суд зобов’язав провести повторний огляд. Результат — непридатність. Але такі історії не завжди закінчуються перемогою. Що кажуть суди?Судова практика в Україні демонструє кілька ключових тенденцій:
Суд не лікар. Суди неодноразово підкреслюють, що вони не можуть оцінювати медичні аспекти — це компетенція ВЛК або Центральної ВЛК (ЦВЛК). Наприклад, якщо ви просите суд підтвердити, що ваш діагноз робить вас непридатним, вам, швидше за все, відмовлять. Суд перевіряє лише законність: чи дотрималася комісія процедури, чи обґрунтувала своє рішення.
Порушення процедури — шанс на успіх. Якщо ВЛК не провела належний огляд, проігнорувала надані документи чи не пояснила, чому вас визнали придатним, суд може скасувати рішення. Скажімо, був випадок, коли комісія не вказала, які саме обстеження провела, — суд визнав це порушенням і скасував постанову.
Докази — ваше все. Без медичних документів, свідчень чи інших підтверджень суд вам не повірить. Я бачила справи, де позивачі приходили з голими словами "мені погано", і судді просто розводили руками.
Чому одні виграють, а інші — ні? Усе залежить від підготовки. Успішні справи мають спільне: чіткі докази порушень (наприклад, відсутність обстежень, неврахування травм) і правильно сформульовані вимоги. Якщо ж позивач просто не згоден із висновком і не має аргументів, суд відмовляє. Я пам’ятаю клієнта, який програв справу, бо просив суд "перевірити діагноз", а це поза компетенцією суддів. Як діяти, щоб суд допоміг?
Зберіть докази. Медичні виписки, довідки про обставини травми, свідчення — усе, що підтверджує вашу позицію.
Перевірте процедуру. Чи видали вам направлення на огляд? Чи провели обстеження? Чи є у висновку пояснення?
Досудовий порядок — не пропускайте. Спершу оскаржте рішення до вищої ВЛК чи ЦВЛК. Якщо там відмовлять, у вас буде більше шансів у суді.
Формулюйте вимоги правильно. Не просіть суд "визнати вас непридатним", а вимагайте скасувати рішення через порушення чи призначити повторний огляд.
Слід зазачити, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі N 806/526/16 чітко вказав: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі N 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Я завжди кажу: суд — це не страшно, але це відповідальність. Потрібно підготувати позов, де ви не просто скаржитеся, а доводите. Наприклад, одного разу ми оскаржили рішення ВЛК, яке не врахувало хронічне захворювання, виявлене ще до війни, але загострене через службу. Ми зібрали виписки з медкартки, висновки цивільних лікарів і навіть фото з фронту, які підтверджували умови, в яких людина служила. Суд став на наш бік. Але без підготовки це був би лише крик у порожнечу.
Помилки, що крадуть надію: як не загубитися в процесі
Система не любить тих, хто поспішає чи не знає правил. Я бачила, як люди втрачали шанс на справедливість через дрібниці. Отже, кілька порад із мого досвіду:
Перевіряйте документи. Якщо у висновку ВЛК не вказано всіх діагнозів або причинний зв’язок травми з війною проігноровано, це вже привід для оскарження. Але ваші документи мають бути бездоганними.
Не пропускайте строки. Шість місяців чи три — це не вічність. Чим швидше ви подасте скаргу чи позов, тим більше шансів.
Залучайте свідків і докази. Службова характеристика, довідка про обставини травми, свідчення побратимів — усе це може переважити терези на вашу користь.
Не бійтеся просити перегляду. Якщо ВЛК пропустила щось важливе, вимагайте нового огляду. Але робіть це письмово й обґрунтовано.
Одного разу я допомагала хлопцеві, якому ВЛК відмовила у відпустці на лікування через "незначні" травми. Ми довели, що ці "незначні" травми — наслідок вибуху, і він отримав не лише відпустку, а й компенсацію. Ключем стали деталі: час, місце, обставини.
Філософія боротьби: чому це більше, ніж папери
Оскарження ВЛК — це не просто юридична тяганина. Це про те, як ми ставимося до себе й до тих, хто віддав частину себе заради нас. Кожен висновок — це не просто слова на папері, це чиясь доля. Я часто думаю: а що, якби система бачила не тільки цифри й статуси, а живі очі? Може, тоді б не доводилося стільки боротися?
Але поки що ми маємо те, що маємо. І мій шлях — це допомагати тим, хто готовий відстояти свою правду. Бо правда — це не подарунок. Її треба вигризати, виписувати, доводити. І якщо ви стоїте перед вибором — оскаржувати чи змиритися, — пам’ятайте: навіть у найтемніших коридорах є світло. Треба тільки знати, де його шукати.
Тож якщо ви відчуваєте, що ВЛК закрила очі на ваш біль, не мовчіть. Пишіть заяви, збирайте докази, йдіть до суду. Бо ваше здоров’я — це не просто рядок у медичній книжці. Це ваша історія. І вона варта того, щоб за неї боротися.
