АРМА: олігархи, активи, санкції
Статистичні відомості та реальні цифри
У своїх публікаціях ми звертаємо увагу щодо інституційної спроможності виконавчої гілки влади. Разом із тим у Державі відбуваються дивні речі. В судовій владі відбуваються буревії, у виконавчій владі триває постійна реформа, а законодавча гілка готується до виборів. Поруч із цими процесами втрачається якісний зміст, всі підзабули про пріоритети.
Наприкінці травня Урядом прийнято рішення щодо передачі у державне управління публічному акціонерному товариству “Укрнафта” (код згідно з ЄДРПОУ 00135390) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Таким чином Кабінет міністрів доручив передати арештовану компанію "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського та партнерів в управління "Укрнафті". У АРМА з’явився новий напрямок роботи – деолірхізація держави. Як бачимо Агентство не широко афішує своєї участі у цьому процесі, але разом із цими процесами спостерігаємо сталі тренди супротиву діяльності АРМА. Лише проаналізувавши текст урядового рішення ми можемо зрозуміти, що АРМА діє спільно з Міністерством оборони України, дотримуючись вектору європейської інтеграції нашої Держави.
Різноманітні, але разом із тим таргетовані публікації, які направлені здебільшого на парламент, де ми спостерігаємо неабияку активність і справа не лише у конкурсному відборі Голови, який триває четвертий рік, але й загальну круговерть відносно актуальних проблем без вирішення таких по суті.
В парламенті спостерігаємо всплеск, який формально пов’язують з хибними уявленнями про ефективність АРМА. Так нещодавно публічно було представлено результати управління арештованими активами під час війни: аналітика, прогнози, новації, всі охочі могли бути присутніми особисто або в режимі он-лайн і цей захід мав високий рівень відвідуванності серед охочих.
Які ж основні результати? З початку великої війни до АРМА надійшло загалом 432 судові ухвали, які стосуються різних напрямів менеджменту. Це дуже великий обсяг, який неможливо порівняти зі статистикою довоєнного періоду. Йдеться про тисячі різних об’єктів, яким у публічних джерелах присвоюється доволі різна, але однаково значна вартість у десятки мільярдів гривень. Щоб виконати ухвали суду і зберегти вартість цих активів, АРМА застосовує кілька шляхів та механізмів управління.
Отже, з понад 430 отриманих ухвал у 39% активи передано для оголошення конкурсів з відбору управителів. По 11% ухвал наразі планується передача активів на конкурси. На реалізацію передано майно в рамках понад 10% ухвал, ще 1,1% готується до передачі організаторам торгів. Більше 10% судових ухвал стосуються передачі в управління арештованих грошових коштів, які розміщено на депозитних рахунках та використовується для придбання військових облігацій. Понад 6% отриманих ухвал стосуються скасування арештів і передбачають необхідність повернення активів власникам. Також передано на потреби ЗСУ та націоналізовано у межах санкційного механізму активи по 3,5% ухвал.
Водночас значна частина ухвал – близько 15% - є проблемними, тобто мають недоліки, які не дозволяють передати активи управителям або ефективно управляти ними після передачі. Такими проблемами є, зокрема:
- Не визначення судом взагалі або не коректне визначення шляху управління активом, тобто відсутність вказівки на те, як саме АРМА повинне управляти майном – передати його управителю на основі договору чи продати на торгах;
- Відсутність обмеження власника у праві користування або розпорядження активом, що позбавляє сенсу сам факт передачі майна в АРМА, оскільки управління можливе лише за поєднання права володіння, користування та розпорядження;
- Накладення неповного арешту, наприклад, коли арештовано тільки будівлю підприємства, але не арештовано виробничі потужності;
- Зазначення в ухвалі неактуальних даних, наприклад, коли актив існує тільки на папері;
- Технічні помилки та описки в тексті ухвал, які теж є юридичними перепонами для заходів управління та укладення договорів тощо.
Отже, аналіз отриманих АРМою ухвал дозволяє зробити висновок, що станом на зараз лише близько 11 відсотків активів не виставлено на конкурси для управителів. Разом із тим на ці активи об’являються конкурси, в тому числі і на Прозорро на постійній основі із дотриманням принципу економії бюджетних коштів.
Про санкції. АРМА на своїх медіаресурсах постійно повідомляє про кількість наданих інформаційних кейсів в рамках санкційного механізму. Понад сім тисяч інформаційних кейсів вже відпрацьовано та направлено Агентством до Мінюсту, завдяки цьому механізму вже передано у державну власність Межигір’я, Глухівський кар’єр кварцитів, Миколаївський глиноземний завод, Демурінський ГЗК, відомий столичний ТРЦ Ocean Plaza та інші великі активи. Всі ці активи знаходяться під юрисдикцією Фонду держмайна і незабаром по них будуть прийняті відповідні рішення.
Підводячи підсумок слід наголосити про необхідність фахової експертної дискусії про вдосконалення роботи АРМА, як елементу правоохоронної системи, оскільки на даний момент цей фактор є критично низьким. Тому нагальним питанням наразі є формування якісного експертного дискурсу, створення експертної платформи для професійного аналізу ряду пріоритетних тем, які вже так чи інакше порушувалися у вузьких колах. Зокрема, варто фахово і системно продебатувати такі напрямки:
- вдосконалення законодавства про арештовані активи як в Україні та і за її межами;
- зняття обмежень щодо придбання облігацій на відновлення країни;
- мілітаризація АРМА;
- продаж арештованого майна у системі Прозорро.Продаж;
Також стратегічно важливим є зняття обмежень щодо управління арештованими корпоративними правами, як відомо переважна більшість переданних активі є саме корпоративні права. Оперативність реагування на виклики є запорукою наповнення державного бюджету.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 136
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 88
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 49660
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 43118
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 30749
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12558
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 6251