Передвиборчий блюз замість експертної дискусії: що не так з дискурсом навколо АРМА?

З одного боку, це глобальний процес реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів. З іншого – конкурс з обрання голови цього органу.

Щоб розуміти актуальність теми, достатньо пригадати, що до АРМА щомісяця надходять тисячі запитів про розшук підсанкційних активів, а в управління передаються сотні активів росіян, білорусів та колаборантів. Це надважлива структура, про ситуацію в якій і довкола якої широкому загалу відомо нікчемно мало.

Так от, реформування АРМА зараз не є навіть предметом серйозних експертних дискусій. Обрання голови агентства, якого не можуть визначити ще з кінця 2019 року, за логікою мало б надати додатковий імпульс обговоренню і втіленню змін, але на практиці щось явно пішло не так.

Останнім часом сумнівні інтернет-видання масово тиражують якісь рейтинги учасників конкурсу, закономірно вихваляють одних і сварять інших кандидатів, словом завзято грають типовий передвиборчий блюз. Це не дивно, оскільки конкурсна комісія має аналізувати згадки про учасників у медіа полі. Тобто стимул задано таким чином, що претенденти мотивовані нищити репутацію конкурентів, а не дискутувати про шляхи реформи АРМА. Взаємне поливання опонентів брудом шляхом витягування скелетів із шафи минулого створює враження, що баталії відбуваються у 2018-2022 роках, коли АРМА «прославилося» низкою корупційних скандалів. Звичайно, такий фон аж ніяк не сприяє адекватному розумінню поточної ситуації в агентстві, його проблем, ініціатив та досягнень.

Отже, доводиться констатувати, що рівень фахової експертної дискусії про вдосконалення роботи АРМА на даний момент є критично низьким. Тому нагальним питанням наразі є формування якісного експертного дискурсу, створення експертної платформи для професійного аналізу ряду пріоритетних тем, які вже так чи інакше порушувалися у вузьких колах. Зокрема, варто фахово і системно продебатувати такі теми:

- вдосконалення законодавства про АРМА, перш за все інтеграція з правоохоронною і судовою системами;

- надання агентству можливості купувати облігації на відновлення країни;

- мілітаризація АРМА;

- продаж арештованого майна у системі Прозорро.Продажі;

- перші й необхідні кроки керівника органу після завершення конкурсу тощо.

Очевидно, що проблематика розшуку й управління нелегальними активами досить специфічна і вузька, коло фахівців, які орієнтуються в ній, доволі вузьке. Але ще більш очевидно, що без аргументованого діалогу та належного експертного обґрунтування немає жодних шансів спроектувати і втілити в життя комплексну реформу вкрай важливого відомства – як для перемоги у війні над агресором, так і для відбудови країни у післявоєнний період.