АРМА ініціює випуск облігацій на відновлення країни
АРМА облігації для відновлення держави, законодавчі ініціативи
За інформацією, розміщеною на сторінці фейсбук Галини Янченко, минулого тижня відбулася нарада за участі Мінреінтеграції щодо проекту закону, спрямованого на передачу арештованого майна від АРМА державним органам для відбудови.
Так, з допису Галини Янченко вбачається, що згідно напрацьованої концепції, Кабінет Міністрів України пропонує передавати військово-цивільним адміністраціям, Міністерствам або ж ДП те майно, яке їм оперативно потрібне для відновлення, зокрема транспортні засоби, нерухоме майно.
Крім того, в АРМА пропонують розглянути можливість за кошти, які знаходяться на зберіганні в АРМА, купувати ще один вид облігацій внутрішньої державної позики — на відновлення країни.
Як зазначив керівник юридичної служби Антон Чубенко, АРМА успішно реалізує на практиці інструмент – ОВДП «Військові облігації».
Так наразі АРМА придбано військових облігацій вже на суму близько 1,5 млрд грн., кошти з яких направлено на оборону нашої країни. Окрім того, на погодженні перебуває черговий транш на суму майже півмільярда, це найбільший транш з початку реалізації даного фінансового інструменту.
Вже неодноразово Антон Чубенко озвучував ідею щодо змін у законодавство, які дозволять АРМА спрямовувати кошти, що знаходяться на його рахунках у національній валюті не лише на оборонну сферу через придбання «Військових облігацій», а й на відновлення.
Для цього Агентством було запропоновано Мінфіну розглянути можливість випуску ОВДП на відновлення нашої країни.
Так арештовані кошти будуть приносити подвійну користь: надаватимуть фінансову підтримку ЗСУ для пришвидшення нашої перемоги та сприятимуть відновленню деокупованих та постраждалих територій нашої країни.
Хочеться сподіватись, що така ініціатива АРМА буде почута народними обранцями та знайде своє відображення у відповідному законопроекті.
При цьому варто врахувати, що наявність двох таких важливих фінансових інструментів потягне за собою ризик вибору актуальності того чи іншого з них. Тобто, депутатам доведеться визначити критерії чи певний порядок, які саме кошти йтимуть на придбання «Військових облігацій», а які – на облігації відновлення країни.
Також доречним було б обговорити з АРМА практичну сторону реалізації положень пункту 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо придбання «Військових облігацій» (Закон України від 31.05.2022 № 2293-IX «Про внесення змін до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо управління активами під час дії воєнного стану», автор – Галина Янченко) для удосконалення його норм, наприклад щодо збільшення періоду придбання «Військових облігацій» після припинення або скасування воєнного стану (в діючій редакції один місяць, можна було б збільшити до шести місяців, або навіть до року з моменту припинення або скасування воєнного стану).
Окремо слід зазначити, що АРМА вже витратило на фінансування оборонних потреб держави понад 1,2 мільярда гривень, додавши 5 пакетів військових зобов'язань.
Хочеться сподіватись, що народні депутати дослухаються до експертів та до АРМА і у плідній співпраці зможуть напрацювати та ухвалити як можна швидше відповідні зміни, чим також зроблять свій вклад у наближення нашої перемоги!
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 136
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 88
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 48943
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 39618
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 30294
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12558
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 6044