Чому важливо, щоб рішення АМКУ стали виконавчим документом

29 червня буде три роки як я була призначена по посаду державного уповноваженого АМКУ, визначена відповідальною за фармацевтичні ринки і почала розслідувати так звані фармсправи.

Про одну з них, а точніше, про частину, піде мова далі.

 

Завершивши розслідування, я внесла справу на розгляд Комітету і після численних засідань 29 вересня 2016 року було прийняте рішенням № 448-р, яким було визнано, що ТОВ «Серв’є Україна» та 1) ТОВ СП «Оптіма-Фарм, ЛТД», 2) ТОВ «БаДМ», 3) ПрАТ «Альба-Україна», 4) ТОВ «А’СТА», 5) ТОВ «Людмила-Фарм», уклавши відповідні угоди про дистрибуцію, вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

В чому було порушення?

ТОВ «Серв’є Україна» і ТОВ «БаДМ», уклали угоду про дистрибуцію, умови якої призвели до необґрунтованого завищення вартості лікарських засобів, реалізованих через процедури державних закупівель у 2011-2012 роках, чим вчинили порушення, передбачене пунктом 2 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення контролю над ринками лікарських засобів групи компаній Servier, які реалізуються на території України.

За вчинені порушення було накладено штрафи на: ТОВ «Серв’є Україна» на загальну суму 1 млн. 695 тис. 691 грн; ТОВ СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» - 179 тис. 723 грн; ТОВ «БаДМ» - 902 тис. 655 грн; ТОВ «А’СТА» - 423 тис.573 грн; ТОВ «Людмила-Фарм» - 25 тис. 712 грн.

Окрім ТОВ «БаДМ» зазначене рішення Комітету пішли оскаржувати до суду ще двоє відповідачів, але тільки стосовно цього відповідача ми вже дійшли до Верховного Суду. Наразі у судовому порядку оскаржують рішення ТОВ «Серв’є Україна» та ТОВ СП «Оптіма-Фарм, ЛТД», по яким справи на розгляді в Київському апеляційному господарському суді. В цих судових спорах суд першої інстанції став на бік Комітету.

 

Отже, ТОВ «БаДМ» подало позов до суду і майже два роки тривали судові тяжби.

1)      Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у судовій справі за позовом ТОВ «БаДМ» про визнання недійсним рішення Комітету від 29.09.2016 № 448-р в частині, що стосується ТОВ «БаДМ» на користь Комітету.

2)      Постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017, в частині, що стосується ТОВ «БаДМ» на користь Комітету

І фінально та вже без можливості оскаржити

3)      20 червня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав Комітет, залишивши без задоволення касаційну скаргу ТОВ «БаДМ».  

 

Що тепер?

А тепер ми маємо рішення, яке набуло законної сили та не підлягає оскарженню.

Відповідно до нього, ТОВ «БаДМ» має сплатити штраф у розмірі 902 655,00 гривень. А ще пеню, яку потрібно вираховувати базуючись на такому самому розмірі, як і штраф, але вираховувати періоди між судовими розглядами справи і включати їх у час нарахування пені. Оскільки її розмір ще не розрахований, залишимо у якості приклада просто розмір штрафу.

 

Отже, до Державного бюджету України мають поступити 902 655,00 гривень і пеня, яка не може перевищувати розмір штрафу.

Але тут і починається найцікавіше.

Є два варіанти розвитку подій:

1)      Добровільна сплата штрафу

(Я особисто дуже розраховую на це, оскільки порушення було не тільки встановлене і доведене Комітетом, а підтримано вже на рівні Верховного Суду. Але ж будемо дивитись правді у вічі: хто і коли платив штрафи добровільно? Прикладів небагато)

2)      Примусове стягнення

Як це відбуватиметься?

Комітет подає позов до суду першої інстанції за місцезнаходженням відповідача про примусове стягнення штрафу та нарахованої пені (яка не може перевищувати розміру штрафу).

І знову починаються судові тяжби.

Спочатку перша інстанція, потім друга і третя.

Це може тривати півроку, а може і рік. І от через рік Комітет отримає Наказ про примусове виконання рішення.

Тобто, Комітет при доведенні порушення ще буде чекати на досить великий проміжок часу, щоб стягнути штраф і пеню, які суб’єкт вже зобов’язаний сплатити.

Якби Комітету було надано право видавати виконавчий документ – Наказ про примусове стягнення штрафу, одразу як тільки Рішення Комітету залишалось в силі після судового оскарження, як це описано у згаданому вище прикладі, то Комітет міг б стягувати штраф до Державного бюджету не через півроку-рік, а майже одразу.

 

Чи є це справедливими правилами?

 

Я вважаю, що так.

 

Саме це ми і намагались передбачити в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» (законопроект № 6723 від 14.07.2017), який готується до другого читання і в цій частині він повністю відповідає моїм бажанням щодо прийняття.

Приймуть його депутати чи ми і далі будемо довго чекати на можливість стягнути штраф?

 

Це поки залишається без відповіді, але в дуже наявному прикладі.